Справа № 640/15395/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
26 березня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Модекс-Привід" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 09.01.2018р., зобов'язання вчинити дії
15.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Модекс-Привід" звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України, яким просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.01.2018р. № 552030/31881367.
-зобов'язати зареєструвати податкову накладну №1 від 16.11.2017р. видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче «Модекс-Привід» на суму 1663189 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної контролюючий орган в оспорюваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішення фіскального органу не відповідає вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень, внаслідок чого податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.
Державна податкова служба України, не погоджуючись з таким рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом, оскільки позивач надав копії документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Модекс-Привід" (далі - TOB «НВО «МОДЕКС-ПРИВІД») з 28.03.2002 є юридичною особою та зареєстрованою платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності підприємства є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, електричного устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування (код ДК016-2010 33.12, 33.14 та 33.20); виробництво іншого електричного устаткування (код КВЕД 27.90).
17.03.2017 між TOB «НВО «МОДЕКС-ПРИВІД» і ПАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» укладено договір № 111 на капітальний ремонт електрообладнання екскаватора ЭШ-10/70 №2 інв. № 2104 (далі - Договір №111). Загальна сума договору складає 8315945,00грн.
Зі змісту договору вбачається, що для придбання матеріалів для виготовлення електроустаткування, договором № 111 передбачена змішана система оплати, яка передбачає попередню оплату у розмірі 60%, попередню оплату у розмірі 20% по факту готовності обладнання до початку робіт та остаточну оплату у розмірі 20% - по факту виконаних робіт.
Згідно п. 3.1 р. 3 Договору № 111 04.04.2017 р. позивачем отримано передплату у сумі - 4989567,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 831594,5,00 грн.
За правилом першої події згідно п. 201.7 ПКУ та п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 22.09.2014 р. № 957, податкову накладну на суму передплати складено та зареєстровано в ЄРПН в термін згідно чинному законодавству.
Наступну частину передплати у розмірі 20% (п.3.2 р.3 Договору № 111) отримано 12.07.2017 у сумі 1663189,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 277198,17 грн.
За правилом першої події згідно п. 201.7 ПКУ та п. 17 Порядку № 957 податкову накладну № 2 від 12.07.2017 р. складено і направлено на реєстрацію.
Однак, реєстрацію ПН було зупинено 27.07.2017 р., але на підставі Рішення комісії ДФС №96705/31881367 від 18.08.2017 р. податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН 18.08.2017 р.
16.11.2017 р. ТОВ «НВО «МОДЕКС-ПРИВІД» закінчило виконання робіт з капремонту електрообладнання екскаватора ЭШ-10/70 № 2 інв. № 2104.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ ТОВ «НВО «МОДЕКС-ПРИВІД» була складена податкова накладна № 1 від 16.11.2017 р. на суму остаточної заборгованості за актом приймання виконаних робіт № 1 від 16.11.2017 р. у сумі 1663189 грн., у т.ч. ПДВ 20% 277198,17 грн. Податкова накладна була спрямована для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.11.2017 року № 1 податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ. Підставою для зупинення реєстрації вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеню ризиків (СМКОР) виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:33.14. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
ТОВ «НВО «МОДЕКС-ПРИВІД» 28.11.2017 р. було направлено Таблиці даних платника податку (виготовлення послуг за кодом 33.14 згідно УКТ ЗЕД/ДК 016-2010). Документ прийнято, інформація врахована, що підтверджується квитанцією №2, від 01.12.2017 року.
На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ в чинній на той час редакції ТОВ НВО «МОДЕКС-ПРИВІД» було направлено на адресу ДФСУ повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування (ГІН/РК) від 28.12.2017 р. № 1 з додаванням всіх необхідних документів, що підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною № 1 від 16.11.2017 року, зокрема (основні постачальники):
1.За договором поставки продукції № С-14-273 від 30.03.2016 року з ТОВ «Електромеханічний завод «ЕТАЛ» придбано електротехнічну продукцію на загальну суму 452,6 тис. грн. з ПДВ;
2.За договором поставки № 031817 від 31.03.2017 року з ТОВ «Торговий Дім «Бердянський кабельний завод» придбано кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 1,251,1 тис. грн. з ПДВ;
3.За договором поставки товару № 1704 від 01.04.2017 року з ТОВ «Маркторг» придбано кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 486,8 тис. грн. з ПДВ;
4.За договором поставки № 15/08-1 від 15.08.2017 року з ТОВ «Армада Будпроект» придбано електрозахисну продукцію на загальну суму 446,8 тис. грн. з ПДВ;
5.За видатковою накладною № 662 від 31.10.2017 року у ТОВ «Кварта Трейд ЛТД» придбано електрозахисну та комутаційну продукцію на загальну суму 1000,6 тис. грн. з ПДВ;
6.За договором поставки № 04181 від 18.04.2017 року з ТОВ «Стома - Вищгород» придбано електротехнічну продукцію на загальну суму 263,8 тис. грн. з ПДВ;
7. У ТОВ "ТД "АЗОВКАБЕЛЬ-УКРАЇНА" придбано електротехнічну продукцію на загальну суму 237,3 тис. грн. з ПДВ.
Матеріали та комплектуючі було використано для ремонту електрообладнання екскаватора ЭШ-10/70 №2 інв. № 2104 ПАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ», на загальну суму 4424,9 тис. грн (оборотно-сальдова відомість по рахунку 231 «Прямі матеріальні виробничі витрати»). Придбані ТМЦ були оприбутковані по рахунку 201 згідно видаткових накладних від постачальників (за внутрішнім документом - прибуткова накладна) та використані у виробництві (за внутрішнім документом - вимога-накладна).
Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 а 201 за номенклатурою за період з 01.01.2017 року по 30.11.2017 року).
Реальність виконання зазначених господарських операцій підтверджується також наявною у TOB «НВО «Модекс-привід» вчасною матеріально-технічною базою: ТОВ орендує шробничі приміщення за договором оренди № 01/09-ар/1 від 01.09.2016 р. та має власні складські приміщення. Реальне виконання робіт можливе власними силами завдяки наявності у ТОВ «НВО «Модекс-привід» належних необоротних активів загальною вартістю близько 2000 тис. грн., які повністю задовольняють потребу при веденні господарської діяльності. У зв'язку з тим, що проведення робіт відбувається на території замовника, підприємство має власний транспорт для перевезення працівників, матеріалів, інструменту, приладів та іншого обладнання (оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 «Транспорт на підприємстві»).
Штатна чисельність ТОВ «НВО «Модекс-привід» - 11 осіб. Існуючий штатний розпис повністю задовольняє потребу в персоналі (копія штатного розпису додається). При необхідності підприємство запрошує профільних фахівців для виконання робіт на основі договорів цивільно-правового характеру.
Копії усіх перерахованих вище документів були направлені до комісії ДФС.
Однак, за результатами розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення від 09.01.2018 р № 552030/31881367 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 16.11.2017 року з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/PK.
30.10.2018 позивач направив відповідачеві скаргу на рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації з додаванням усіх документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 1 від 16.11.2017 р.
Скарга не була прийнята. Як вбачається з квитанції № 2 від 30.10.2018 р., причиною відмови у прийнятті скарги є те, що до набрання чинності постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 117 скарги на рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації розглядались відповідно до вимог Постанови КМУ від 04.07.2017 р. № 485, що не є чинною. Тобто, підставою відмови в задоволенні скарги є не невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, не недостатність наданих документів, а зміни в законодавстві України щодо порядку реєстрації ПН/РК та розгляду скарг на рішення комісії ДФСУ.
Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність первинних документів, належним чином засвідчені копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо фактичності виконання укладеного між Позивачем та ПАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» договору від 17.03.2017 № 111 на капітальний ремонт електрообладнання екскаватора ЭШ-10/70 №2 інв. № 2104.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова № 1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
У п. 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.
Водночас, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт таких Критеріїв, а вказати посилання на конкретний підпункт, якому, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 821/1173/17.
Зі змісту Квитанції вбачається, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.
Однак, зупинивши реєстрацію податкової накладної з таким висновком, відповідач, порушив норми пп. 201.16.1 п. 201,16 ст. 201 ПК України, оскільки в Квитанціях не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації даної податкової накладної, а вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.
Відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії):
1. для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2. для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування' з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Аналізуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Зі змісту Квитанції вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік, яких встановлено Наказом № 567.
Отже, у Квитанції фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік, яких встановлений Наказом № 567.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та вище вказані первинні документи на підтвердження виконання умов договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.01.2018 року №552030/31881367 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16 листопада 2019 року №1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Модекс - Привід».
Також колегією суддів було враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 р. по справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 р. по справі № 826/4475/16.
Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Крім того, у рішенні від 10.04.2008 р. по справі «Вассерман проти Росії» Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення Комісії прийнято з підстав недостатності поданих позивачем документів, оскільки, як було встановлено вище, позивачем подані всі необхідні документи, а які саме документи апелянт вважає неподаними у рішеннях чітко не вказано.
Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, Державною податковою службою України заявлено клопотання про заміну відповідача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018, а саме просять замінити Державну фіскальну службу України її правонаступником Державною податковою службою України, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державної податкової служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 р. - без змін.
Повне судове рішення складено 26.03.2021 року.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 р - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Модекс-Привід" до Державної фіскальної служби України (правонаступник Державна податкова служба України) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.01.2018р., зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель