Справа № 640/16784/20
26 березня 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни про визнання неправомірною та скасування постанови відповідача про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 11.07.2020, виконавче провадження №62544395.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 постановлено передати адміністративну справу 640/16784/20 на розгляд до Печерського районного суду м. Києва на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
До Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справ під час апеляційного розгляду.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, та з огляду на встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України визнала можливим проводити розгляд вказаного питання в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Як встановлено колегією суддів, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Заява позивачки щодо розподілу судових витрат обґрунтована тим, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 до суду нею сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн згідно договором про надання правничої допомоги від 27.03.2018 №27/03-18.
Таким чином, вважає, що відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, суд апеляційної інстанції повинен змінити розподіл судових витрат.
Розглянувши подану заяву, суд апеляційної інстанції приходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зазначені норми права вказують на те, що розподіл судових витрат, у тому числі судового збору за подання апеляційної скарги, здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Натомість суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат лише у випадку зміни судового рішення або ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Отже, постановлення рішення про скасування ухвали суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду не є підставою для вирішення судом апеляційної інстанції питання про розподіл судових витрат, сплачених за подання такої апеляційної скарги.
Аналогічний висновок щодо застосування ст. 139 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 756/6141/16-а.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 160/3496/19, вирішення питання розподілу судових витрат здійснюється під час прийняття рішення, яким завершується розгляд справи, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги не належить розподілу у разі ухвалення рішення судом апеляційної інстанції про направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що питання про розподіл судових витрат позивача, понесених за результатами апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 про передачу справи, підлягає вирішенню судом першої інстанції одночасно з постановленням судового рішення за результатами розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни про визнання протиправною та скасування постанови.
Відтак, колегія суддів, вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, прийшла висновку щодо відсутності правових підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 139, 252, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2021