29 березня 2021 р.Справа № 526/1354/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Максименко Л.В., вул. Лесі Українки, 6, м. Гадяч, Гадяцький, Полтавська, 37300, повний текст складено 18.01.2021 по справі № 526/1354/20
за позовом ОСОБА_1
до Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА № 014224 від 12 липня 2020 року,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Цілуйка Ярослава Олександровича ( далі - інспектор Цілуйко Я.О., відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Гадяцький відділ поліції ГУНП в Полтавській області ( далі -Гадяцький ВП ГУНП в Полтавській обл., третя особа), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії БАА № 014224 від 12.07.2020.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.01.2021 позовні вимоги залишено без задоволення, у зв'яку із пред'явленням позову до неналежного відповідача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не здійснено заміну неналежного відповідача, не вирішено питання щодо виклику та допиту свідків та винесено судові рішення у формі постанови, а не рішення суду відповідно до вимог ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України). Вказав, що 12.07.2020 він знаходився в приміщенні магазину «АТБ-маркет» по вул.Гетьманській у м.Гадяч, однак не перебував у салоні автомобілю «NISSAN NAVARA д.н.з. НОМЕР_1 та не керував ним, оскільки автомобіль був зачинений та знаходився на паркувальному майданчику. Чинним законодавством не передбачено обов'язку пред'являти для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб та посвідчення водія , якщо особа не керує транспортним засобом та не перебуває у ньому як водій, а відтак у інспектора СРПП № 3 Цілуйка Я.О. не було законних підстав вимагати у нього відповідні документи. Посилався на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 29.04.2020 у справі № 201/16607/16-а, у постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а, у постанові від 12.12.2018 у справі № 537/744/17. Крім того, в порушення вимог ст. 126, 276 КУпАП поліцейський виніс постанову БАА № 014224 від 23.07.2020, зазначивши, що місцем скоєння можливого правопорушення є м.Гадяч, вул. Гетьманська, а місцем розгляду справи та безпосередньо винесення постанови є м.Гадяч, вул. Лоховицька, 1. Зауважив, що оскаржувана постанова не містить жодного доказу на підтвердження його вини, а можливе вчинення ним адміністративного правопорушення є лише суб'єктивним міркуванням інспектора.
16.02.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
19.02.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження.
19.02.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.
10.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик для допиту осіб у якості свідків.
15.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду допущено заміну відповідача по справі - інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській обл. старшого сержанта поліції Цілуйка Я.О., в порядку ст.52 КАС України, на Гадяцький ВП ГУНП в Полтавській обл.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорені сторонами.
12.07.2020 інспектором СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській обл. капітаном поліції Цілуйко Я.О. винесено постанову серії БАА № 014224 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої 12.07.2020 керував транспортним засобом «NISSAN NAVARA» д.н.з. НОМЕР_1 та не надав для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Не погодившись з даною постановою позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Колегія суддів вважає дані висновки суду такими, що зроблені з порушенням норм процесуального права та зазначає.
Порядок заміни неналежної сторони визначений ст. 48 КАС України, відповідно до приписів якої суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
За наслідком системного аналізу змісту вказаної правової норми колегія суддів зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2020 у справі №149/1698/17, які з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Судовим розглядом встановлено, що 05.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови до інспектора ОСОБА_2 , якого відповідно до наказу т.в.о. начальника полковника поліції Гарастюка А. від 18.08.2020 № 343 о/с звільнено зі служби в поліції на підставі п.7.ч1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII ( далі - Закон № 580) ( а.с. 87).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови Гадяцького районного суду Полтавської області від 18.02.2021 суд першої інстанції дійшов висновку, що належним відповідачем у спірних правовідносинах є Гадяцький ВП ГУНП в Полтавській обл., від імені якого діяв інспектор поліції, однак він заявлений третьою особою, а тому враховуючи, що позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, наявні підстави для залишення позову без задоволення, оскільки суд був позбавлений можливості винести дане питання на розгляд позивача та з'ясувати причини пред'явлення позову до відповідача ОСОБА_2 , а не до органу від імені якого він діяв.
Враховуючи викладені вище правові приписи та беручи до уваги те, що судом першої інстанції встановлено, що адміністративний позов подано до неналежного відповідача, колегія суддів дійшла висновку про порушення Гадяцьким районним судом Полтавської області норм процесуального права, оскільки ст. 48 КАС України покладає на суд першої інстанції безпосередній обов'язок щодо встановлення належності відповідачів та їх заміни у разі необхідності.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови серії БАА №014224 від 12.07.2020 колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3, 11 ч.1 ст.23 Закону №580 поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України).
Відповідно до вимог п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч.1 ст. 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Судовим розглядом встановлено, що постановою серії БАА № 014224 від 12.07.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «NISSAN NAVARA» д.н.з. НОМЕР_1 та не надав для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Колегія суддів зазначає, що відповідальність водія за порушення ч.1 ст.126 КУпАП настає у разі керування або експлуатації транспортним засобом, що розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №404/4467/16-а, які суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин, а тому визнає слушними посилання апелянта на вказану правову позицію.
За наслідком аналізу змісту оскаржуваної постанови колегія суддів вказує, що вона не містить жодних доказів, що позивач 12.07.2020 керував транспортним засобом «NISSAN NAVARA» д.н.з. НОМЕР_1 або експлуатував його та не надав для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи, а лише містить опис складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Враховуючи, що процесуальний обов'язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень та беручи до уваги те, що ним до суду не надано жодних належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу відповідного адміністративного правопорушення, а відтак і правомірності прийняття оскаржуваної у цій справі постанови БАА № 014224 від 12.07.2020.
Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постанові від 29.04.2020 у справі №201/16607/16-а, яку з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при вирішенні даних правовідносин та приймає до уваги посилання апелянта на вказаний правовий висновок.
З огляду на викладене та беручи до уваги приписи ч.2 ст.2 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що постанова серії БАА №014224 від 12.07.2020, винесена інспектором СРПП № 3 Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській обл. капітаном поліції Цілуйко Я.О., є протиправною та підлягає скасуванню, а відтак визнає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та процесуального, а також неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 18 січня 2021 року по справі № 526/1354/20 скасувати.
Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови серії БАА № 014224 від 12 липня 2020 року - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА № 014224 від 12.07.2020.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 29.03.2021