29 березня 2021 р. м. ХарківСправа № 480/7893/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 480/7893/20
за позовом ОСОБА_1
до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)
про стягнення моральної шкоди,
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про стягнення моральної шкоди.
На ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для сплати судового збору 10 днів з дня вручення ухвали.
Згідно поштового повідомлення ОСОБА_1 отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 04.03.2021.
На виконання вимог суду апелянтом подано заяву про усунення недоліків, в якій просив відкрити апеляційне провадження, посилаючись на те, що Закон України "Про судовий збір" суперечить нормам Конституції України, а сплата судового обмежує його доступ до суду.
Колегія суддів розглянувши заяву, вважає її необґрунтованою, виходячи з наступного.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 вказаного Закону).
Об'єктом справляння судового збору є, зокрема подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (ч. 2 ст. 3 Закону).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим, обставини пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, не можуть вважатися достатніми для звільнення від такої сплати.
Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.
Водночас, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі» («KREUZ v. POLAND» № 28249/95) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Отже, доводи позивача, що сплата судового збору обмежує йому доступ до правосуддя, є помилковими.
Враховуючи наведене, а також не надання доказів сплати судового збору, колегія суддів вважає невиконаними вимоги ухвали суду від 25.01.2021.
Згідно з ч.5 ст.298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На момент постановлення ухвали, скаржником не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.
Оскільки у строк, встановлений судом, відповідачем не було виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021, недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 480/7893/20 за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про стягнення моральної шкоди повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій