23 березня 2021 р.Справа № 520/8301/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 19.12.19 року по справі № 520/8301/19
за позовом Приватної фірми "ТД Спецметалл"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про визнання протиправним та скасування наказу ,визнання неправомірними дії,визнання протиправною та скасування постанови,
19.08.2019 року Приватна фірма "ТД Спецметалл" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому з урахуванням уточнень просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчої комітету Харківської міської ради №80 від 22.02.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки;
- визнати неправомірними дії Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради по проведенню позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Нежитлова будівля літ. 2А-1-4 по просп. Московському,у м. Харкові", яка проводилася на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №80 від 22.02.2019 та направлення для проведення позапланового заходу №216-Н від 25.03.2019;
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що наказ щодо здійснення позапланової перевірки, дії по проведенню позапланової перевірки та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на думку позивача, є протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019р. адміністративний позов Приватної фірми "ТД Спецметалл" до Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, визнання неправомірними дії, визнання протиправною та скасування постанови задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Вказує, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення. Посилається на рішення Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16 та від 08.11.2019 року у справі №400/2866/18, від 12.02.2019 у справі № 813/578/17. Враховуючи вищенаведене просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі № 520/8301/19 в частині задоволенні адміністративного позову ПП «ТД Спецметалл» про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 37/872/0/250- 19-П від 16.04.2019 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Також представником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції повідомлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради змінила назву на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у зв'язку з виявленням порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідачем складено приписи щодо ПФ «ТД Спецметалл» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 54/80-Пр-У від 06.02.2019 терміном усунення до 06.04.2019 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 54/80-Пр-З від 06.02.2019 року.
Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради винесено наказ №80 від 22.02.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки, яким призначено провести перевірку на об'єкті - «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові», суб'єкт містобудування - Приватна фірма "ТД Спецметалл". В якості підстави для винесення наказу зазначено - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису від 06.02.2019 року №54/80-Пр-З.
Також, відповідачем складено направлення №216-Н від 25.03.2019 року для проведення позапланового заходу на об'єкті «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові» щодо дотриманням суб'єктом містобудування Приватною фірмою "ТД Спецметалл" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису від 06.02.2019 року №54/80-Пр-З. Строк дії направлення з 28.03.2019 року до 04.04.2019 року.
За результатом виходу для проведення позапланового заходу посадовими особами контролюючого органу складено акт №216-А від 04.04.2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В акті зазначено, що на час складання цього акта директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 або уповноважена ним особа були відсутні на об'єкті будівництва. При цьому вказано, що директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті : «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові».
В подальшому, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019, якою визнано Приватну фірму "ТД Спецметалл" винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
Позивач, не погоджуючись з вищевказаними діями та рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019 року, колегія суддів зазначає .
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553) визначено, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року (далі по тексту - Закон України № 877-V) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Положеннями п. 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Отже, підставою для проведення позапланової перевірки зокрема є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, в якості підстави для прийняття наказу №80 від 22.02.2019 року про проведення позапланової перевірки, зазначено перевірку виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису від 06.02.2019 року №54/80-Пр-З.
Згідно з п.9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право зокрема бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю та подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Пунктом 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Таким чином, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій складається у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю).
За результатом виходу для проведення позапланового заходу посадовими особами контролюючого органу складено акт №216-А від 04.04.2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
В акті зазначено, що на час складання цього акта директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 або уповноважена ним особа були відсутні на об'єкті будівництва.
При цьому вказано, що директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті : «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові».
Тобто, контролюючий стверджуючи про відсутність директора Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 або уповноваженої ним особи на об'єкті будівництва, одночасно зазначає, що саме директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва.
Колегія суддів звертає увагу, що перешкоди в проведенні перевірки можуть бути виражені і у вигляді бездіяльності(пасивній поведінці) суб'єкта містобудування, проте при цьому дана особа повинна бути завчасно повідомлена про дату, час та місце проведення перевірки та мати реальну можливість допустити посадових осіб до перевірки.
Відповідачем зазначено, що на адресу позивача 25.03.2019 року направлено лист № 714/0/250-19 з вимогою виділення уповноваженого представника з документами, що підтверджують виконання вимог припису 54/80-Пр-З.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наданого відповідачем, вказаний лист отримано Приватною фірмою "ТД Спецметалл" 04.04.2019 року (а.с. 143).
Тобто, уповноваженими особами контролюючого органу здійснено вихід для проведення позапланового заходу на об'єкті : «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові» 04.04.2019 року, в той самий день, в який Приватною фірмою "ТД Спецметалл" отримано повідомлення про проведення такого заходу.
За таких обставин, позивач не може вважатися завчасно повідомленим про проведення позапланової перевірки.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням того, що про проведення позапланового заходу 04.04.2019р. Приватна фірма "ТД Спецметалл" дізналась в день його проведення, позивач жодним чином не міг здійснювати будь які перешкоди в проведенні позапланового заходу 04.04.2019р. оскільки жодним чином не усвідомлював факт проведення даного позапланового заходу.
Загальний зміст терміну “повідомлення” включає в себе не тільки направлення відомостей у письмовому вигляді, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) у рішенні від 27.06.2017р., по справі “Лазаренко та інші проти України” постановив, що національними судами було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція в усіх відмінках), де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу.
У п. 37 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Разом з тим, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.
Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 2а-4552/11 від 07.02.2018 року.
Також, ЄСПЛ в п. 88 рішення по справі “Олександр Волков проти України” від 09.01.2013р., заява № 21722/11 констатував, що адміністративний або парламентський орган може вважатися “судом” у матеріально-правовому значені цього терміну, а тому розгляд справ таким органом має відбуватись з дотриманням процесуальних гарантій закріплених Конвенцією.
У справі “Рисовський проти України” від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту “доброго врядування”. Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З огляду на викладене, суд вважає, що при складанні акта №216-А від 04.04.2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, відповідач був зобов'язаний за допомогою об'єктивних відомостей пересвідчитись в тому, що станом на 04.04.2019р., позивач отримав лист №714/0/250-19 з вимогою виділення уповноваженого представника з документами, що підтверджують виконання вимог припису 54/80-Пр-З і мав час для виконання вимог листа.
В даному випадку, оскільки позивач отримав вищезазначений лист лише в день проведення перевірки 04.04.2019р., невиконання вимог даного листа не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за не допуск посадових осіб відповідача для проведення позапланової перевірки .
З урахуванням зазначеного, суд не вбачає винних дій з боку позивача щодо не допуску посадових осіб відповідача для проведення позапланової перевірки.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати, що позивач створював будь-які перешкоди у позапланової перевірки.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених в постановах від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17 обставини, які можуть свідчити не допуск посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки можуть виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об'єкта перевірки і присутності суб'єкта містобудування або уповноважених ним осіб.
В даному випадку, колегія суддів, на підставі матеріалів справи, прийшла до висновку, що позивач, заздалегідь не був обізнаним з тим що 04.04.2019р. буде проведено позапланову перевірку тому не міг завчасно виділити уповноваженого представника з відповідними документами, у відповідності до листа №714/0/250-19 від 25.03.2019р.
Приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019, якою визнано Приватну фірму "ТД Спецметалл" винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, суб'єкт владних повноважень не пересвідчився щодо обізнаності позивача та наявності в нього реальної можливості вчинити дії щодо забезпечення проведення позапланової перевірки.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вважає відмовою суб'єкта містобудування у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відсутність курівника або уповноваженої особи Приватної фірми "ТД Спецметалл", у зв'язку із тим, що суб'єкт містобудування не було належно, а саме завчасно повідомлено про проведення перевірки.
Щодо посилань відповідача на те, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення, колегія суддів зазначає наступне.
Дійсно ні приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ні Порядку №533 не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Разом з тим, у справі №686/4844/17 (постанова від 21.10.2019) Верховний Суд, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин про те, що під час проведення перевірки забудовник або ж його представник були відсутні на об'єкті перевірки, оскільки не знали про таку, дійшов висновку про відсутність в діях останніх складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-42 КУпАП, оскільки такі особи не могли вчиняти дій щодо не допуску посадових осіб відповідача (територіального органу ДАБІ України) на об'єкт будівництва.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 08.11.2019, розглядаючи в касаційному порядку справу №400/2866/18, при цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право повторно здійснити перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва та, дотримуючись процедури, прийняти рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Про це також зазначено й у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №279/3537/16-а.
Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення. У межах зазначених справ встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчили про необізнаність позивачів про намір органу державного архітектурно-будівельного контролю провести перевірку, з урахуванням чого така визнана незаконною (постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі №822/681/16).
З урахуванням вищенаведеного, посилання відповідача на те, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, є помилковими.
Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, то колегія суддів зауважує, що в межах спірних правовідносин по даній справі підлягають врахуванню наведені вище судом апеляційної інстанції рішення вказаного суду.
З огляду на викладене, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правових підстав для складення акту №216-А від 04.04.2019 року, а саме того, що директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" відмовив у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п.2 ч.6 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” №208/94-ВР від 14.10.1994 року суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Так, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 22/1020-3631 від 11.05.2019 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області визнано Приватну фірму "ТД Спецметалл" винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
З огляду на недоведеність відповідачем факту не допуску посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для складання постанови №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019 року за вказане правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, відповідач приймаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019 року діяв всупереч приписів чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №37/872/0/250-19-П від 16.04.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо наданої, до суду апеляційної інстанції, Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020р. по справі № 520/6298/19, якою визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №54/80-Пр-У від 06.02.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №54/80-Пр-З від 06.02.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, колегія суддів зазначає наступне.
На час розгляду даної справи судом першої інстанції (рішення Харківського окружного адміністративного суду було прийняте 12.12.2019р.) рішення по справі № 520/6298/19 було відсутнє.
Крім того, на час розгляду судом першої інстанції даної справи у суду було достатньо доказів та обґрунтувань для прийняття рішення про задоволення позову в оскаржуваній частині.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчої комітету Харківської міської ради №80 від 22.02.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки та визнання неправомірними дії Інспекції державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради по проведенню позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Нежитлова будівля літ. 2А-1-4 по просп. Московському, у м. Харкові", суд зазначає наступне.
Апеляційна скарга доводів з приводу не правомірності прийняття судом першої інстанції рішення в частині відмови в задоволенні позову не містить, а позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржене.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 520/8301/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 29.03.2021 року