29 березня 2021 року справа № 408/2704/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу сержанта поліції №1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Рубана Євгена Івановича на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2021 року у справі № 408/2704/20-а (головуючий суддя І інстанції - Булгакова Г.В.), складене у повному обсязі 19 січня 2021 року у смт. Біловодськ Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції №1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Рубана Євгена Івановича про визнання дій відповідача незаконними та скасування постанови про накладення штрафу,-
21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Біловодського районного суду Луганської області із позовом до сержанта поліції №1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Рубана Євгена Івановича про:
- визнання дій відповідача про накладення на позивача 09 вересня 2020 року штрафу у розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП незаконними;
- визнання протиправною та скасування постанову відповідача про накладення адміністративного тягнення по спарві про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченя безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09 вересня 2020 року серія ЕАМ № 3105764 (а.с. 1-5).
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії сержанта поліції 1 бат. 1 роти УПП в Луганській області Рубана Євгена Івановича щодо накладення на ОСОБА_1 09 вересня 2020 року штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП - незаконними. Визнано протиправною та скасовано постанову сержанта поліції 1 бат. 1 роти УПП в Луганській області Рубана Євгена Івановича від 09 вересня 2020 року серії ЕАМ № 3105764 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Справу про адміністративне правопорушення закрито (а.с. 71-72).
Не погодившись із судовим рішенням, сержант поліції №1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Рубан Євген Іванович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2021 року у справі № 408/2704/20-а та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем порушено правила ПДР, що зафіксовано відеозаписом, який не було надано до суду першої інстанції (а.с. 81-87).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі - задовольнити частково, з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 09 вересня 2020 року сержантом поліції №1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Рубаном Євгеном Івановичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3105764, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладено штраф на користь держави в сумі 425 грн.
Адміністративне стягнення накладено на позивача за те, що він 09 вересня 2020 року керував транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER номерний знак НОМЕР_1 у м. Сєвєродонецьк здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, а саме червоний поєднаний з жовтим, чим порушив п.8.7.3 є ПДР України (а.с. 6).
Спірним питанням у справі є правомірність прийняття вищевказаної постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем ПДР, оскільки позивач стверджував, що не порушував правил дорожнього руху та з постановою не згоден.
При цьому, суд першої інстанції визнав дії відповідача щодо складання спірної постанови незаконними.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з вимогами п. 8.7.3 є ПДР України поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно ст.74 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Жодного доказу порушення Правил дорожнього руху позивачем ОСОБА_1 , передбаченого ст. 251 КУпАП, відповідач до суду першої інстанції не надав.
Разом із апеляційною скаргою відповідачем надано відеозапис з боді кама патрульного поліцейського, однак суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості прийняти даний відеозапис як доказ скоєння позивачем порушення правил дорожнього руху з огляду на положення ч. 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів неможливості подання відеозапису до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, оскільки апелянт вказав, що доказ не було подано у зв'язку з посилкою сектору зв'язку та телекомунікацій управління.
Відтак, посилання відповідача в апеляційній скарзі на відеозапис, як на належний доказ скоєння позивачем адміністративного правопорушення є незмістовним.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає неприйнятними посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не дослідження доказів, оскільки відеозапис, як доказ було подано до суду апеляційної інстанції, тобто, вже після прийняття постанови судом першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
Враховуючи вищевказану норму Кодексу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що а ні суд першої інстанції, а ні суд апеляційної інстанції не наділений процесуальними повноваженнями щодо визнання дій відповідача протиправними у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що тягне за собою необхідність скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до висновку про необхідність часткового скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу сержанта поліції №1 роти № 1 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Рубана Євгена Івановича на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2021 року - задовольнити частково.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2021 року скасувати в частині визнання дій сержанта поліції 1 батальйону 1 роти УПП в Луганській області Рубана Євгена Івановича щодо накладення на ОСОБА_1 09 вересня 2020 року штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП - незаконними та відмовити у задоволені цих вимог.
В іншій частині рішення Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2021 року у справі № 408/2704/20-а- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та у відповідності до вимог ч.4 ст.272 КАС України не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
І.Д. Компанієць