29 березня 2021 року справа №200/8545/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 200/8545/20-а (головуючий суддя І інстанції - Михайлик А.С.), складене в повному обсязі 08 грудня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, -
16 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправними дій щодо непроведення перерахунку пенсії за віком з 01 березня 2019 року, з 01 серпня 2019 року, з 01 травня 2020 року із врахуванням доплати до попереднього розміру пенсії (сформованої з 01 жовтня 2017 року) в сумі 1403,68 грн.;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з врахуванням доплати до старого основного розміру пенсії (сформованої з 01 жовтня 2017 року) в сумі 1403,68 грн.: з 01 березня 2019 року шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,17; з 01 серпня 2019 року шляхом перерахунку по стажу з додаванням 11 років стажу; з 01 травня 2020 року шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт 1,11 (а.с. 1-7).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 132-135).
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовити у задоволені позовних та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що розмір пенсії за віком зменшився на 1 403,68 грн. (доплата до основного розміру пенсії), що є незаконним, вважає, що вказана доплата не може бути зменшена під час проведення перерахунків (а.с. 139-153).
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 9).
Згідно з наявними в матеріалах справи документами позивач отримує пенсію за віком з 27 червня 2017 року. Розмір пенсії позивача при призначенні становив 5429,78 грн. (а.с. 11)
Відповідно до Закону України №2148-VІІІ з 01 жовтня 2017 року пенсію перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Після перерахунку пенсії, розмір пенсії позивач становив 5492,78 грн. та складався з: 4010,38 грн. - основний розмір пенсії, обчислений згідно із ст.27 Закону України № 1058-IV, визначений як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу та коефіцієнту кратності стажу (9586,65* 0,41833); середній заробіток для обчислення пенсії склав 9586,65 грн. (2,54666*3764,40 грн.), де 2,54666 - індивідуальний коефіцієнт заробітку, 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні пенсії у 2017 році, доплата за 6 років понаднормативного стажу - 78,72 грн., доплата до старого розміру пенсії - 1403,68 грн.
З 01 березня 2019 року на підставі постанови КМУ від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" у автоматичному режимі позивачу проведено індексацію пенсії та перераховано її у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), який враховувався станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт 1, 17. Після перерахунку розмір пенсії позивача становив 5492,78 грн. та складався з: 4692,15 грн. - основний розмір пенсії, обчислений згідно із ст.27 Закону України № 1058-IV, визначений як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу та коефіцієнту кратності стажу (11 216,38 * 0,41833); середній заробіток для обчислення пенсії склав 11216,38 грн. (2,54666*3 764,40 грн. * 1,17), де 2,54666 - індивідуальний коефіцієнт заробітку, 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні пенсії у 2017 році, 1,17 - коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати, доплата за 6 років понаднормативного стажу - 78,72 грн., доплата до старого розміру пенсії - 721,91 грн.
01 серпня 2019 року на підставі заяви позивача від 30 липня 2019 року проведено перерахунок його пенсії по стажу, після перерахунку загальний стаж позивача склав 46 років 11 місяців 27 днів (в тому числі за списком № 1), коефіцієнт стажу збільшився до 0,46917. Після перерахунку розмір пенсії позивача склав 5492,78 грн., що складається з: 5262,39 грн. - основний розмір пенсії, обчислений згідно із ст.27 Закону України № 1058-IV, визначений як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу та коефіцієнту кратності стажу (11 216,38 * 0,46917); середній заробіток для обчислення пенсії склав 11216,38 грн. (2,54666*3 764,40 грн. * 1,17), де 2,54666 - індивідуальний коефіцієнт заробітку, 3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні пенсії у 2017 році, 1,17 - коефіцієнт; 144,32 грн. - доплата за 11 років понаднормативного стажу, доплата до старого розміру пенсії - 86,07 грн.
З 01 травня 2020 року у автоматичному режимі позивачу проведено індексацію пенсії та перераховано пенсію у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), який враховувався станом на 01 жовтня 2017 року до 4888,83 грн. (4404,35 грн.*1,11). Після перерахунку розмір пенсії позивач становив 5985,58 грн. та складався з: 5841,26 грн. - основний розмір пенсії, обчислений згідно із ст.27 Закону України № 1058-IV, визначений як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу та коефіцієнту кратності стажу (12450,19 * 0,46917); середній заробіток для обчислення пенсії склав 12450,19 грн. (2,54666*4404,35 грн. * 1,11), де 2,54666 - індивідуальний коефіцієнт заробітку, 4404,35 грн. - показник середньої заробітної плати, що застосовувався при призначенні пенсії у 2017 році, 1,11 - коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати, доплата за 11 років понаднормативного стажу - 144,32 грн.
Зазначені у листі відповідача від 31 липня 2020 року № 0580-03-8/8610 розрахунки пенсії підтверджуються також наявними в матеріалах справи протоколами та рішеннями з пенсійної справи позивача, зміст яких останнім не заперечується (а.с. 11-12, 13-18).
Позивач вважає проведені перерахунки протиправними, оскільки зменшувався розмір доплати до старого основного розміру пенсії, встановленого на момент призначення.
Приймаючи спірну постанову суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог про зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, мотивуючи рішення тим, що розмір пенсійних виплат відповідачем обчислено правильно та доводи позивача щодо зменшення розміру пенсії є необгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділити на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії
Законом № 2148-VIII розділ XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV доповнено п. 4.3 такого змісту: «Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.»
З п. 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII випливає, що п. 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року.
При цьому, п. 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII установлено, що з 1 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 1 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень
У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 і 5 Порядку проведення перерахунку пенсій установлено, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим розмір пенсії підлягав перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Разом з тим, нормами п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Як вбачається з матеріалів справи, до 01 жовтня 2017 року розмір пенсійних виплат позивача складав 5 492,78 грн., внаслідок проведеного перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року, розмір пенсії за віком позивача склав 4010,38 грн., на виконання вимог вищезазначеного Закону та задля недопущення зменшення розміру пенсії позивача, відповідачем було призначено 1 403,68 грн. як доплату до основного пенсії. Таким чином, фактичний розмір пенсії позивача не змінився та з 01 жовтня 2017 року складав 5 492,78 грн.
При цьому, розмір пенсійних виплат у сумі 5 492,78 грн. не змінювався у 2018, 2019 роках, а з 01 травня 2020 року підвищився до 5 841,26 грн.
Таким чином, жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії загальний розмір пенсії позивача зменшився. З аналізу матеріалів пенсійної справи вбачається, що пенсія позивача з 2017 року перераховувалась з усіма масовими перерахунками у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, встановленими законодавством, та за заявою позивача від 30 липня 2019 року, але її розмір до 01 травня 2020 року не змінювався, так як в складовій пенсійної виплати була доплата до старого розміру 01 жовтня 2017 року, яка зменшувалась на суму підвищення пенсії після перерахунку.
І тільки з 01 травня 2020 року в результаті чергового перерахунку доплата до старого розміру була повістю поглинута та відбулось фактичне підвищення загального розміру пенсії.
Таким чином, є помилковими доводи апеляційної скарги, що перерахунку підлягає графа «загальний розмір пенсії за віком» без прийняття до уваги розміру пенсії з надбавками, яку отримує позивач щомісячно, оскільки фактичний розмір пенсії залежить від її сукупних показників, які не повинні бути зменшеними після перерахунку 2017 року
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 200/8545/20-а- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 березня 2021 року.
Судді А.В. Гайдар
А.А. Блохін
І.В. Геращенко