ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 березня 2021 року м. Київ № 640/12422/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй ЛТД» про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй ЛТД» (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- стягнути в дохід бюджету заборгованість на суму 81 014,53 грн. з Товариства з обмеженою відповідальність «Водограй ЛТД» з розрахункових рахунків в банках, що обслуговують суб'єкт господарювання, та за рахунок готівки, що належить платникові.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку з юридичних осіб. Позивач зазначає, що вказана заборгованість підтверджується даними податкових декларацій, які були подані відповідачем самостійно, податковими повідомленнями-рішеннями, які не було оскаржено відповідачем у визначені строки, а також нарахованою пенею, однак у добровільному порядку не сплачена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2020 відкрито спрощене провадження у справі №640/12422/20, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу станом на 27.05.2020 у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 81 014,56 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 79 319,58 грн. та земельного податку у сумі 1694,95 грн.
Щодо підстав виникнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Судом встановлено, відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації, у яких відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету, а саме:
- податкову декларацію платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19.02.2019 (за 2019 рік), у якій відповідачем визначене податкове зобов'язання у розмірі 61907,32 грн., зі сплатою щоквартально - 15476,83 грн.;
- уточнюючу податкову декларацію платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.04.2019 (за 2019 рік), у якій відповідачем визначене податкове зобов'язання у розмірі 73 653,66 грн., зі сплатою щоквартально - 18 413,42 грн.;
- уточнюючу податкову декларацію платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 29.04.2020 (за 2020 рік), у якій відповідачем визначене податкове зобов'язання у розмірі 66232,28 грн.;
Визначені у вказаних податкових деклараціях податкові зобов'язання у загальному розмірі 73 303,59 грн. відповідач не сплатив.
26.06.2019 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «Водограй ЛТД», результати якої оформлені актом від 26.06.2019 №1631/09-19-51-12/35886840.
На підставі акта перевірки від 26.06.2019 №1631/09-19-51-12/35886840 контролюючим органом до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу, про що прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0027175112 на суму 6 186,13 грн., від 26.06.2019 № 0027215112 на суму 275,30 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням та були вручені уповноважену представнику відповідача 03.07.2019.
Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені у ньому грошові зобов'язання є узгодженими.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, згідно статті 129 ПК України відповідачеві нараховано пеню в розмірі 1804,93 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 79319,58 грн.
Щодо виникнення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з земельного податку з юридичних осіб виникла на підставі самостійно задекларованих сум, які підтверджуються наявною в матеріалах справи податковою декларацією по земельному податку з юридичних осіб від 19.02.2019.
Визначені у вказаній податковій декларації податкові зобов'язання у загальному розмірі 1665,88 грн. відповідач не сплатив.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, згідно статті 129 ПК України відповідачеві нараховано пеню в розмірі 29,07 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 1694,95 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податковій декларації податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 73303,59 грн. та земельного податку з юридичних осіб у сумі 1665,88 грн. відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0027175112, від 26.06.2019 № 0027215112 були надіслані на адресу зареєстрованого місцезнаходження відповідача та вручені уповноваженому представнику відповідача.
Однак, під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена в них сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пеня, визначена п.п.129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та земельного податку з юридичних осіб, позивачем була нарахована пеня, яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем в повному обсязі та становить 1834,00 грн.
При цьому, будь-яких доказів щодо неправомірності нарахування пені у вказаному вище розмірі відповідач суду не надав.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими деклараціями, податковим повідомленням-рішенням та нарахованою пенею на загальну суму 81 014,53 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 07.05.2019 №7395-51 на суму 16 853,33 грн., яку направлено за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача та вручено уповноваженому представнику відповідача 03.06.2019.
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 07.05.2019 №7395-51 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-5, 9, 14, 73- 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.
2. Стягнути в дохід бюджету з Товариства з обмеженою відповідальність «Водограй ЛТД» (ЄДРПОУ 35886840) з розрахункових рахунків в банках, що обслуговують Товариства з обмеженою відповідальність «Водограй ЛТД» (код ЄДРПОУ 35886840) та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальність «Водограй ЛТД» (код ЄДРПОУ 35886840) суму заборгованості у розмірі 81 014 (вісімдесят одна тисяча чотирнадцять) грн. 53 (п'ятдесят три) коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась