Рішення від 29.03.2021 по справі 640/10039/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Київ № 640/10039/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-1) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича (відповідач-2)

простягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича заподіяні збитки на загальну суму 157 375,18 грн., з яких: пеня становить 39 281,35 грн., 3% річних - 14 649,04 грн., інфляційні збитки - 103 444,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що отримавши від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування за вкладом лише 16.04.2020, тобто через 3 роки і дев'ять місяців після розміщення на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про виплату гарантованої суми, у ОСОБА_1 виникло право на відшкодування збитків, спричинених несвоєчасним поверненням коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що уповноваженою особою у повному обсязі виконано свій обов'язок у повному обсязі перед позивачем. При цьому, за твердженням представника відповідача-2, положення ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценів не встановлений договором або законом, до правовідносин позивача з Фондом не застосовується, оскільки застосуванню у межах спірних правовідносин підлягають положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як акт, який містить спеціальні норми права. Крім того, у відзиві вказано, що про порушення власного права позивач дізнався ще 22.11.2018, коли отримав кошти, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №826/8558/17, що свідчить про пропуск останнім строку звернення до суду.

Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останнім також вказано на необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки, відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд виконав свій обов'язок перед позивачем. У той же час, згідно з п.п. 3 та 5 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019 у справі №640/752/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невнесення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей про рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який був відкритий на підставі договору банківського рахунку 980-024-000002617 від 15.04.2016, із сумою відшкодування 130 000,00 грн. та зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом його доповнення відомостями про рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 , який був відкритий на підставі договору банківського рахунку № 980-024-000002617 від 15.04.2016, із сумою відшкодування 130 000 грн. (сто тридцять тисяч грн.) та зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДР 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) ці зміни та доповнення.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 , 16.04.2020 останньому від ПАТ «Банк Михайлівський» перераховано грошові кошти у розмірі 130 000,00 грн.

На підставі викладеного, вважаючи наявним в останнього права на отримання відшкодування збитків, спричинених несвоєчасним поверненням коштів, останній звернувся з даним позовом до суду.

При цьому, суд одразу звертає увагу на необґрунтованість тверджень представника відповідача-2 про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки у межах даної справи позивач вказує на несвоєчасне поверненням коштів за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019 у справі №640/752/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, а не рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №826/8558/17.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ч. 5 ст. 1061 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час, положеннями ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном. Фонд є економічно самостійною установою.

Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується Фондом згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення) (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У відповідності до положень ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється, у тому числі, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, гарантовану суму відшкодування позивач отримав 16.04.2020 у сумі 130 000,00 грн.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив, що пеня, 3% річних та інфляційна складова боргу є збитками, які спричинені позивачу внаслідок дій працівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Водночас, ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, ст. 625 Цивільного кодексу України унормовує питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 6-2829цс16.

Крім того, у позивача та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні договірні відносини, оскільки свої обов'язки останній здійснює на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який містить у собі спеціальні норми права. Певні строки виплати суми відшкодування коштів за вкладами даним Законом не встановлені.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має фінансових зобов'язань перед позивачем, а нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних та інфляційні не можуть бути стягнуті з відповідача як шкода.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осію на користь позивача заподіяних збитків у заявленому розмірі та, як наслідок, відповідач не відмовляв йому у здійсненні таких виплат.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича (код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Попередній документ
95846401
Наступний документ
95846403
Інформація про рішення:
№ рішення: 95846402
№ справи: 640/10039/20
Дата рішення: 29.03.2021
Дата публікації: 31.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.05.2020)
Дата надходження: 06.05.2020
Предмет позову: про відшкодування пені