ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 березня 2021 року м. Київ № 640/19933/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 17.04.2018, зарахувавши у його пільговий стаж роботу з 04.05.1987 по 03.03.1988 електрозварником підземних прохідницьких механізмів в Управлінні механізації «Київметробуд», що передбачена Списком №1, роботу з 16.05.1988 по 22.11.1994 електрозварником в Київському мотоциклетному заводі, з 16.07.1997 по 25.08.1998 електрозварником ручного зварювання в Управлінні капітального будівництва Київського державного авіаційного заводу, з 16.04.2010 року по 28.02.2011 електрогазозварником, з 01.03.2011 по 03.05.2012 електрозварником ручного зварювання в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, з 28.04.2014 по 18.07.2018 в Публічному акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат №4» Завод залізобетонних виробів, що передбачені Списком №2.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що він має право на пільгову пенсію за віком, оскільки пропрацював у шкідливих та важких умовах підприємства по Списку № 1, 2. Вказано, що звернувшись до відповідача із заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1,2, позивач додав всі необхідні документи, проте відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком 1,2 мотивуючи свою відсутністю результатів атестації робочого місця та відсутністю первинних документів. Також відповідач зазначив, що період роботи з 16.04.2010 по 03.05.2012 у Київському зоологічному парку загальнодержавного значення за Списком №2 не можливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки в наявних документах відсутній наказ про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Вказано, що позивач повторно надав відповідачу наказ про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці з Київського зоологічного парку загальнодержавного значення, але знову отримав відмову відповідача у призначення пільгової пенсії посилаючись на відсутністю результатів атестації робочого місця у Київському зоологічному парку загальнодержавного значення у період роботи з 01.03.2011 по 03.05.2012, а також вказав, що довідка №36 від 20.04.2018 з ПАТ «Київський мотоциклетний завод» не підтверджено первинними документами (особовою карткою, наказами, трудовою книжкою).
Позивач вважає вказані відповідачем підстави для відмови у призначенні пільгової пенсії надуманими і необгрунтованими.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем 26.12.2018 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спеціалістами управління розглянуті документи додані до заяви від 18.07.2018 про призначення пенсії гр. ОСОБА_1 . До пільгового стажу враховані періоди роботи з 04.05.1987 по 03.03.1988 (10 місяців) за професією електрозварні підземних прохідницьких механізмів, що передбачена списком №1 в Управлінні механізації Київметробуд (нині управління механізації ПАТ «Київметробуд»); з 16.04.2010 по 01.03.2011 (10 місяців 16 днів) за професією електрогазозварник, що передбачена списком №2 в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення; з 28.04.2014 по 30.06.2018 (4 роки 2 місяці 3 дні) на посаді електрозварника ручного зварювання, що передбачена списком №2 в ПАТ «Домобудівний комбінат №4» Завод залізобетонних виробів.
Період роботи з 16.05.1988 по 22.11.1994 за професією електрозварювальних на напівавтоматичних машинах (згідно довідки №36 від 20.04.2018) в ПАТ «Київський мотоциклетний завод» не може бути зарахований до пільгового стажу за списком №2, тому що не підтверджено первинними документами (особовою карткою, наказами, трудовою книжкою).
Період роботи з 01.03.2011 по 03.05.2012 в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення за професією електрозварник ручного зварювання, що передбачена списком №2, не можливо зарахувати до пільгового стажу оскільки в наданих документах відсутній наказ про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці. Наказ №34 від 12.04.2011 про проведення атестації робочих місць за умовами праці і визначення права працюючих на пільги і компенсації не містить в собі результати проведення атестації та перелік атестованих робочих місць.
Період роботи з 16.07.1997 по 11.09.1998 за професією електрозварник ручного (^зварювання (згідно довідки №162/420-18 від 22.01.2018) в ДП «Антонов» не може бути зарахований до пільгового стажу за списком №2, тому що не підтверджено первинними документами (особовою карткою, наказами, трудовою книжкою).
Згідно документів, які відповідають вимогам чинного законодавства загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 1 місяць 19 днів, пільговий стаж за списком №1 - 10 місяців, за списком №2 - 5 років 19 днів.
Відповідачем зазначено, що оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж (12 років 6 місяців) немає підстав для призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 17.04.2018 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1,2, що підтверджується розпискою-повідомленням, зареєстрованою за №1849.
Листом від 20.06.2018 №214128/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що відповідно до наданих документів встановлено розбіжності в професії за якою позивач працював. Згідно довідки від 22.01.2018 позивач працював з 16.07.1997 по 11.09.1998 за професією електрозварника ручного зварювання (за списком №2) в ДП «Антонов», а згідно копії трудової книжки працювали зварником. Первинні документи до довідки недодані. Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Період роботи з 16.04.2010 по 03.05.2012 в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення (за списком №2) не можливо зарахувати до пільгового стажу оскільки в наданих документах відсутній наказ про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці. Згідно наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 26 років 13 днів, пільговий стаж за списком №1 - 10 місяців, а тому підстав для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.
Також повідомлено, що навіть після підтвердження періодів роботи з 16.07.1997 по 11.09.1998 в ДП «Антонов» та 16.04.2010 по 03.05.2012 в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення право на пенсію буде відсутнє, оскільки загальний стаж пільгової роботи буде складати 3 роки 2 місяці 14 днів за списком №2 та 10 місяців пільговий стаж за списком №1.
Позивач 18.07.2018 повторно звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1,2, що підтверджується розпискою-повідомленням, зареєстрованою за №3397.
Листом від 06.09.2018 №73467/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, надаються документи відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, а також інші документи, які підтверджують виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки виробництв цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08. 1992 за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Період роботи з 01.03.2011 по 03.05.2012 в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення (за списком №2) за професією електрозварник ручного зварювання не можливо зарахувати- до пільгового стажу оскільки в наданих документах відсутній наказ про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці. Наданий наказ №34 від 12.04.2011 про проведення атестації робочих місць за умовами праці і визначення права працюючих на пільги і компенсації не містить в собі результати проведення атестації та перелік атестованих робочих місць. Згідно довідки №36 від 20.04.2018 виданої ПАТ «Київський мотоциклетний завод» позивач працював з 16.05.1988 по 22.11.1994 електрозварювальником на напівавтоматичних машинах, що не підтверджено первинними документами (особовою карткою, наказами, трудовою книжкою). Згідно наданих документів загальний страховий стаж позивача складає 29 років 1 місяць 7 днів, пільговий стаж за списком № І - 10 місяців, за списком №2 - 5 років 19 днів, а тому підстав для призначення пенсії на пільгових умовах немає.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Тобто, при неповному пільговому стажі за нормами пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку мають чоловіки при наявності страхового стажу 26 років 6 місяців та пільгового стажу не менше 6 років 3 місяці (не менше половини від необхідних 12 років 6 місяців).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункт 3 Порядку №383).
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Згідно пунктів 23 та 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати)- застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися газозварювальники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.
Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалась посада «електрозварник».
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрогазозварники та газозварники.
Постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) передбачені електрогазозварники та газозварники.
Постановою Кабінету Міністрів від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) передбачені електрогазозварники та газозварники.
Як вбачається з матеріалів справи, записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено наступне:
- у період з 04.05.1987 по 03.03.1988 позивач працював в Управлінні механізації Київметробуд (нині ПАТ «Київметробуд») електрозварником підземних прохідницьких механізмів з повним робочим днем під землею;
- у період з 16.05.1988 до 22.11.1994 позивач працював на Київському мотициклентому заводі електрозварником 3 розряду;
- у період з 16.07.1997 по 25.08.1998 позивач працював в Управлінні капітального будівництва Київського державного авіаційного заводу електрозварником ручного зварювання;
- у період з 16.04.2010 до 01.03.2011 позивач працював в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення електрогазозварником 5 розряду сектору з експлуатації комунікацій зоопарку та з 01.03.2011 по 03.05.2012 у зв'язку з переведенням електрозварником ручного зварювання;
- у період з 28.04.2014 по 10.04.2018 (дата видачі довідки ПАТ «Домобудівський комбінат №4 Завод залізобетонних виробів від 10.04.2018 №08/197 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої позивачу) позивач працював у Публічному акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат №4» Завод залізобетонних виробів на посаді електрозварник ручного зварювання.
Вказане також підтверджується довідками ПАТ «Київметробуд» від грудня 2017 року №17, Київського мотоциклетного заводу від 20.04.2018 №36, ДП «Антонов» від 22.01.2018 №162/420-18, Київського зоологічного парку загальнодержавного значення від 10.07.2018 №07/295, ПАТ «Домобудівський комбінат №4 Завод залізобетонних виробів від 10.04.2018 №08/197 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих позивачу.
В даному випадку судом досліджуються спірні відносини в межах оскаржуваних періодів, а саме: з 16.05.1988 по 22.11.1994, з 01.03.2011 по 03.05.2012 та з 16.07.1997 по 11.09.1998, оскільки врахування інших періодів до пільгового стажу відповідачем не заперечується.
Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.
Крім того, судом досліджено надані позивачем в якості додаткових доказів документи, якими підтверджено період роботи позивача з 16.05.1988 по 22.11.1994, з 01.03.2011 по 03.05.2012 та з 16.07.1997 по 11.09.1998, а саме: трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 , дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 та довідки ПАТ «Київметробуд» від грудня 2017 року №17, Київського мотоциклетного заводу від 20.04.2018 №36, ДП «Антонов» від 22.01.2018 №162/420-18, Київського зоологічного парку загальнодержавного значення від 10.07.2018 №07/295, ПАТ «Домобідівський комбінат №4 Завод залізобетонних виробів від 10.04.2018 №08/197 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих позивачу.
Як вже було зазначено вище, за приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначена правова норма регламентується з пунктом 1 Порядку №637, яким передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Між тим, пенсійним органом протиправно не взято до уваги вищезазначені правові норми.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні та наданні документів.
В даному випадку, пенсійним органом не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм та обставин справи, суд доходить висновку, що позивачем доведено період роботи з 16.05.1988 по 22.11.1994, з 01.03.2011 по 03.05.2012 та з 16.07.1997 по 11.09.1998, а тому вони мають бути зараховані до пільгового стажу останнього, на підставі відомостей зазначених в трудовій книжці.
Записи у трудовій книжці позивача виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальника відділу кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.
Суд відзначає, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи внесені належним чином і дефектів їх вчинення не мають.
Щодо відсутності атестацій робочих місць позивача за вказані періоди суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі по тексту - Постанова № 442) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі по тексту - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі по тексту - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року від 18 листопада 2005 року №383 (далі по тексту - Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць робіт за Списком № 2 передбачена пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому, до набраннями ним чинності, вимоги атестації робочих місць за Списком № 2 були відсутні.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Аналізуючи наведені законодавчі норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку суд приходить до висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці після 21 серпня 1992 року.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням відомостей щодо характеру роботи позивача у відповідний період на посадах, робота на яких визначає право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, передбачене пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Натомість, відповідачем не спростовані відомості, які зазначені в довідках та у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до загального стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем ужито усіх можливих заходів для документального підтвердження наявного пільгового стажу (також атестації робочих місць), а неможливість підтвердити проведення атестації робочого місця або взагалі її не проведення підприємством, не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд також враховує ту обставину, що відповідач не надав суду доказів вжиття заходів для отримання інформації щодо проведення/не проведення атестації робочих місць на підприємстві, на якому працював позивач, а тому, відмова з даних підстав, не може бути єдиною і беззаперечною умовою для позбавлення гарантованого права позивача на соціальний захист.
Крім того, позивач працював на пільгових посадах і в той час коли атестація робочих місць не проводилась (до 21.08.1992), у зв'язку із чим документальне підтвердження атестації робочого місця за цей період не вимагається. Також, суд звертає увагу на ту обставину, що в період з 2014 року по момент звернення до управління Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії, позивач також працював на посадах: електрозварник ручного зварювання, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, однак, відповідачем будь - яких пояснень з приводу того, у зв'язку із чим вказані періоди не враховуються у пільговий стаж, не надано.
Таким чином, враховуючи наявність документального підтвердження перебування позивача на посадах, що передбачені Списком №2, виконання ним робіт передбачених списком, позивачем надано достатні та необхідні документи для підтвердження наявного пільгового стажу, який є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
За наведених обставин суд вважає таку відмову відповідача необґрунтованою та протиправною, оскільки відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах визнано за працівниками, що мають стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, наявність якого (стажу) у позивача підтверджено вказаними вище обставинами.
З урахуванням вищевикладеного, а також з метою повного захисту прав і свобод позивача, враховуючи положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відтак, суд вважає за можливим зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою 17.04.2018, у зв'язку із чим саме з цієї дати позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати період роботи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) який працював за професією електрозварника підземних прохідницьких механізмів в Управлінні механізації «Київметробуд» з 04.05.1987 по 03.03.1988, за професією електрозварника з 16.05.1988 по 22.11.1994 в Київському мотоциклетному заводі, з 16.07.1997 по 25.08.1998 в Управлінні капітального будівництва Київського державного авіаційного заводу, з 16.04.2010 по 28.02.2011, з 01.03.2011 по 03.05.2012 в Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, з 28.04.2014 по 18.07.2018 в Публічному акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат №4» Завод залізобетонних виробів, до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 17.04.2018.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Суддя Літвінова А.В.