ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 березня 2021 року м. Київ № 640/1601/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Стрільчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1) Офісу Генерального прокурора 2) Генерального прокурора
провизнання протиправним та скасування наказу від 17 грудня 2019 року №1937ц, визнання протиправними дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 1) та Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 17 грудня 2019 року №1937ц;
2) визнати протиправними дії Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича щодо видачі наказу Генеральної прокуратури України від 17 грудня 2019 року №1937ц;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України з 23 грудня 2019 року по 01 січня 2020 року та на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора з 02 січня 2020 року;
4) стягнути з Офісу Генерального прокурора (як правонаступника всіх прав та обов'язків реформованої (перейменованої) Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
16 березня 2021 року у судовому засіданні позивачем подано клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №640/1601/20 до вирішення іншої адміністративної справи №640/5170/20, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва під головуванням судді Костенка Д.А., за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Кадрової комісії №1 Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки, на його думку, рішення в адміністративній справі №640/5170/20 не вплине на результати розгляду даної справи, а тому на даний час відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Тобто, суд зауважує, що зупинення провадження у справі на підставі наведеної процесуальної норми можливе виключно у випадку об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої за відсутності умови, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З аналізу матеріалів справи встановлено, що спірний наказ від 17 грудня 2019 року №1937ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України прийнято на підставі рішення кадрової комісії №1, про що зазначено у самому наказі.
Разом з тим, рішення кадрової комісії №1 є предметом розгляду адміністративної справи №640/5170/20.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про те, що у випадку визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії №1, буде мати місце скасування підстав прийняття спірного наказу від 17 грудня 2019 року №1937ц.
Відповідно до положень статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
У силу приписів частини 10 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15 підкреслено, що тривале зволікання судами з розглядом трудових спорів, різновидом яких є спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, ставить під загрозу дотримання з боку України пункту 1 статті 6 Конвенції.
Разом з тим, оскільки у межах спірних правовідносин тривале зволікання зумовлене об'єктивними, незалежними від адміністративного суду причинами, суд не вважає за можливе стверджувати про невиправданість зупинення провадження у даній справі у розрізі вже згаданих вище та закріплених у статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вимог щодо того, що рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З урахуванням наведеного та оскільки наказ від 17 грудня 2019 року №1937ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України прийнято саме на підставі рішення Кадрової комісії №1, суд приходить до висновку про об'єктивну неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/5170/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Кадрової комісії №1 Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписами частини 4 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Таким чином, керуючись вищевикладеним, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/5170/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Кадрової комісії №1 Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Керуючись статтями 236, 241 - 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Зупинити провадження в адміністративній справі № 640/1601/20 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/5170/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Кадрової комісії №1 Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Зобов'язати осіб, які беруть участь у справі, повідомити суд про усунення обставин, що стали причиною для зупинення провадження в адміністративній справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складно 29 березня 2021 року.
Суддя Є.В. Аблов