29 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/5/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, в якій вказати розмір грошового забезпечення :
- станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, для проведення з 01.04.2019;
- визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах;
- зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового ОСОБА_1 :
- станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, для проведення з 01.04.2019;
- станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим зазначенням відомостей про оновлені розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у зв'язку у зв'язку зі зміною посадового окладу та окладу за військовим званням.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач за спірний період не встановив посадовий оклад з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та не подав до ГУ ПФУ в Чернігівській області відповідні довідки. На думку позивача, відповідач протиправно за спірний період не застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020.
Ухвалою суду від 27.01.2020 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки довідка, яка направлена ГУ ПФУ в Чернігівській області відповідає формі, встановленої Додатком 2 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, та включає складові грошового забезпечення, визначені у пункті 5 вказаного Порядку. Внесення у дану довідку будь-яких інших складових грошового забезпечення, які особа отримувала під час проходження військової служби та з урахуванням яких їй виплачувалась пенсія до 01.01.2018, формою вказаної довідки (Додаток 2 до Порядку № 45) не передбачено. Враховуючи норму частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визнання протиправним та нечинним пунктів 1, 2 Постанови №103 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії не створює для відповідача обов'язку скласти та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) і 15.10.2020 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (доплат та надбавок: за кваліфікацію, за умови режимних обмежень, за особливо важливі завдання) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Листом від 08.09.2020 №5/4130с відповідач повідомив позивачу, що списки для перерахунку грошового забезпечення до нього не надходили, а тому відсутні підстави для направлення будь-яких довідок до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання відповідної довідки, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
До 24 лютого 2018 року положення п. 5 Порядку № 45 передбачали, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), якою п. 5 Порядку викладено в новій редакції, яка передбачала, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Одночасно було викладено у новій редакції додаток 2 до Порядку № 45, який містить форму довідки про розмір грошового забезпечення. З форми довідки були виключені такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Положеннями пункту 1 Постанови № 103 також було передбачено здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
У подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, були визнані протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та, яким внесено зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45.
Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним визначені у статті 265 КАС України.
За частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, положення пункту 1 Постанови № 103 та зміни до Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року. Відповідно, із вказаної дати відновлено дію п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 у редакції, що діяла до прийняття Постанови № 103.
Отже, з 05 березня 2019 року у позивача виникло право на отримання пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, до якого включені не лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та процентну надбавку за вислугу років, а й додаткові види грошового забезпечення.
Положення пунктів 1-3 Порядку № 45 передбачають, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача є складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за формою, яка визначена у додатку 2 до Порядку № 45 у редакції, що відновила свою дію з 05 березня 2019 року.
Суд враховує, що передбачений пункту 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (надалі - Постанова № 704).
Даний позов спрямований на захист права на пенсію, обчислену з нового розміру грошового забезпечення, що встановлений цією постановою. Порушення такого права відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови № 103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Прийняття такої постанови мало вплив на передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм перерахунку пенсії саме на стадії формування відповідачем довідки про грошове забезпечення позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі відповідно до Постанови №704 належить здійснювати зі стадії, на якій відбулося порушення, а саме - виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про грошове забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Отже, після зміни правового регулювання правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії, внаслідок визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45, тобто після 05 березня 2019 року, у відповідача виникли підстави для виготовлення та направлення на основі раніше направлених територіальним органом Пенсійного фонду України списків нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.
Згідно з частини першої статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937 затверджено Інструкцію з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України.
Відповідно до пункту 2.6 зазначеної Інструкції на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (зі змінами).
Зазначені норми права вказують на те, що органом, уповноваженим на складання та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача є саме Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Суд також враховує, що дана справа у відповідній її частині підпадає під ознаки типової справи, що визначені в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій справі № 160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
У відповідності до частин третьої та п'ятої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з відображенням у ній щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та зобов'язання відповідача подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивач обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У той же час, вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року та зобов'язання визначити, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, суд зазначає наступне.
Так, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно пункту 3 Постанови № 704, виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018 року.
На момент набрання чинності Постановою № 704, п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі постанова КМУ № 103), а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
З урахуванням викладеного, згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ № 103.
Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункту 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.
Однак, суд наголошує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1744-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Отже, під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (N 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (N 23759/03 та N 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини "Серков проти України" (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Суд також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року по справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно яких: " 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Отже, з огляду на встановлене пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ положення про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року та зобов'язання визначити, виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в якій зазначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020 шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, позов слід задовольнити частково.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 420,40 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з відображенням у ній щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах.
Зобов'язати Чернігівський обласний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунку основного розміру пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 (чотириста двадцять грн 40 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 22.01.2021 №0.0.1989216951.1.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вул.Гетьмана Полуботка, буд.68, м.Чернігів,14013, код ЄДРПОУ 08536958.
Повний текст рішення виготовлено 29 березня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко