29 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1353/21-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Новоселицького районного відділу Управління Держаної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Новоселицького районного відділу Управління Держаної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького міського відділу у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького міського відділу оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ без надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленими статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Однак усупереч наведеним нормам позовні вимоги пред'явлені позивачем до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького міського відділу, в той час як відповідачем у позові зазначено Новоселицький районний відділ Управління Держаної міграційної служби України в Чернівецькій області, вимог до якого позивачем не заявлено.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького міського відділу у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ та зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького міського відділу оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ без надання згоди на обробку персональних даних.
На переконання суду вимога зобов'язального характеру є похідною від попередньої вимоги і нерозривно пов'язана з нею.
Отже, позовна заява фактично містить одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи наведене, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 908,00 грн (2270,00*0,4).
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Поряд з цим позивач у поданій позовній заяві, посилаючись на пункт 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір”, вказує про те, що він звільнений від сплати судового збору.
Однак, такі посилання суд вважає помилковими, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із цією позовною заявою для захисту інтересів своєї неповнолітнього сина - ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
При цьому частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Виходячи з аналізу наведеної норми, законодавець розмежовує поняття позовної заяви та заяви, а пункт 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір”, яким позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, визначає не сплату судового збору за подання саме заяв про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Враховуючи, що позивач звернувся із позовною заявою (а не іншою заявою, передбаченою процесуальним законодавством), тому пункт 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір” у даному випадку до застосування не підлягає.
Отже, позивач не вважається особою, у якої відсутній обов'язок щодо справляння судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір”.
Виходячи з наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Новоселицького районного відділу Управління Держаної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк