26 березня 2021 року Справа № 580/4553/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Гараня С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду питання про виправлення описки в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №580/4553/20 за позовом селянського (фермерського) господарства “Златополь” до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом селянського (фермерського) господарства “Златополь” до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 адміністративний позов задоволено.
17.03.2021 до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить виправить описку в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі № 580/4553/20, та вказує на наступне.
Так, в абзаці 9 на сторінці 5 рішення, суд послався на Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567.
Також у даному судовому рішенні починаючи з абзацу 3 сторінки 6 суд послався на норми Постанови Кабінету Міністрів України №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - «Постанова №117»).
Однак, постанова №117 втратила чинність з 01.02.2020, а вищезазначений Наказ №567 втратив чинність з 25.05.2018.
В свою чергу, наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - «Постанова №1165») затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної») та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «Порядок розгляду скарги»).
З моменту набрання чинності Постановою №1165 Критерії ризиковості здійснення операцій визначені Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (а не Наказом №567). Крім того, Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «Порядок № 520»), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Зокрема, саме вказаним Порядком №520 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, у мотивувальній частині рішення у абзацах 9-11 на сторінці 5 та абзацах 1-3 на сторінці 6 рішення має бути посилання саме на Критерії ризиковості здійснення операцій, визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, а не на Наказ №567, який втратив чинність, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем 1 вже після набрання чинності новою Постановою №1165.
Крім того, у абзацах 4-13 на сторінці 6, абзацах 1-11 на сторінці 7 та абзацах 1 - 4 на сторінці 8 рішення замість посилання на норми нечинної Постанови №117 необхідно посилатися на відповідні норми Порядку №520, оскільки оскаржуване позивачем рішення прийняте відповідачем 1 вже після набрання чинності новим Порядком №520. Наголошує також, що окремі доводи та аргументи позовної заяви позивача ґрунтувалися саме на нормах чинного Порядку №520, а не Постанови №117, яка втратила чинність.
Таким чином, на переконання позивача, вбачається, що судом при складанні (виготовленні тексту) рішення від 04 лютого 2021 року у справі № 580/4553/20 допущено декілька описок у реквізитах та пунктах нормативно-правових актів, на які зроблено посилання в тексті рішення, а саме зазначено реквізити актів та норми, які на дату розгляду справи вже є нечинними.
Виходячи із вищезазначеного, у окремих абзацах тексту рішення замість зазначення реквізитів нечинного Наказу №567 слід посилатися на норми Постанови №1165, а замість нечинної Постанови №117 - на відповідні норми Порядку №520.
Суд, вирішуючи заяву представника позивача про виправлення описки у судовому рішенні у справі №580/4553/20, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вказана стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати остаточний результат розгляду справи для сторін, а усуває лише окремі технічні недоліки.
Суд зазначає, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішенні суду не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, внесення виправлення описки, фактично може призвести до зміни змісту рішення суду, що є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в судовому рішенні.
Виправлення про яке просить представник позивача, призведе до зміни змісту судового рішення, що не може бути вчинене у процедурі виправлення описки чи помилки. Незгода позивача з рішенням, в частині посилання в тексті рішення суду на нормативно-правові акти - є підставою для звернення з апеляційною чи касаційною скаргою щодо рішення у відповідній частині.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про виправлення описки у судовому рішенні від 04.02.2021 у справі №580/4553/20 є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника селянського (фермерського) господарства “Златополь” про виправлення описки в рішенні суду від 04.02.2021 у справі № 580/4553/20 за позовом селянського (фермерського) господарства “Златополь” до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя С.М. Гарань