Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "28" серпня 2006 р. Справа № 12/188-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Климчук А.В., Артемчук В.О. - представники за довіреностями;
від відповідача від відповідача, Маловічко В.Ю. - представник за довіреністю;
В судовому засіданні прийняв участь директор СТОВ "Павелки", Омельчук В.К. ;
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Соха" (с. Павелки)
до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м. Андрушівка)
про усунення перешкод у користуванні майном
В порядку ч.3 та ч.4 ст. 69 ГПК України спір вирішено у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.08.06 до 09:30 год. 16.08.06 та до 16:30 год. 28.08.06.
Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Соха" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" про усунення перешкод в користуванні нежитловою кімнатою площею 15 м кв, що знаходиться в будинку по вул. Жовтневій,1, с. Павелки Андрушівського району.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує.
На вимогу суду, в порядку ст. 30 ГПК України, в судовому засіданні давав пояснення представник СТОВ «Павелки».
В судовому засіданні представник позивача заявляв клопотання про виклик в судове засідання сільського голови с. Павелки та представника управління сільського господарства та продовольства для дачі пояснень щодо того, яке приміщення знаходиться за адресою Жовтнева, 1 с. Павелки, і де саме знаходився офіс ТзОВ НВФ "Соха".
Заявлене клопотання суд відхилив як необгрунтоване і безпідставне.
Заслухавши пояснення представників сторін, представника СТзОВ "Павелки", дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вказав в позовній заяві позивач, 12 квітня 2005 року адміністрацією СТзОВ «Дари ланів» було неправомірно захоплено належне позивачу майно, що знаходиться в с. Павелки та в с. Гарапівка Андрушівського району, виставлено охорону біля майна та повідомлено адміністрацію позивача в усній формі, що сільськогосподарську діяльність на вказаній території буде проводити саме відповідач.
Директором ТзОВ НВФ «Соха» було подано заяву до Андрушівського районного відділу внутрішніх справ щодо незаконих дій працівників СТзОВ «Дари ланів», на що було отримано відповідь від 29.04.05 про встановлення факту самоправства в діях службових осіб СТзОВ «Дари ланів» (а.с.8 т.1).
Пізніше позивачем було отримано Постанову Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області про відмову в порушені кримінальної справи від 23.04.05, де, на думку позивача, було зафіксовано самоправство з боку співробітників СТзОВ «Дари ланів» (а.с.9 т.1).
В підтвердження факту захоплення та недопущення працівників ТзОВ НВФ «Соха» до майна, позивач надав доповідні комірника с. Гарапівка від 01.06.05 , від 09.06.05, від 10.06.05 Гончарука В.М. (а.с.10,11,13 т.1); доповідні працівника позивача Сеніча М.В. від 11.06.05, від 13.06.05, 15.06.05, 17.06.05, 20.06.05, 21.06.05, 27.06.05 (а.с.14-20 т.1); акт від 28.06.05 про недопущення працівників ТзОВ НВФ «Соха» до майна (а.с.21 т.1); відповідь Андрушівського РВ УМВС в Житомирській області адвокату Климчуку А.В. про належність ВРХ Ковальчуку О.М.(а.с.22 т.1); акт державного виконавця від 16.06.05 про недопущення на територію, де знаходилось майно боржника ТзОВ НВФ «Соха» ( а.с.12 т.1).
10.05.05 ТзОВ НВФ «Соха направило лист СТзОВ «Дари ланів» з вимогою повернути утримуване майно (а.с.23 т.1).
Позивач вказав, що відповідач наряду з іншим майном захопив нежитлову кімнату площею 15 м кв, яка знаходиться в адмінприміщенні (конторі) по вул. Жовтневій,1 в с. Павелки, яку орендувало ТзОВ НВФ «Соха», згідно договору оренди, укладеного 20.08.03 між ТзОВ НВФ «Соха» та СТОВ «Павелки».
Позивач вважає, що відповідачем порушуються його права щодо вільного користування та розпорядження майном, а тому просить усунути перешкоди у користуванні майном.
Відповідач заперечує проти позовних вимог позивача.
Представник відповідача вказав, що ТзОВ «Дари ланів» майно не захоплювало, а господарську діяльність на території сіл Павелки та Гарапівка здійснює у відповідності до укладених договорів оренди, схову, безоплатного користування майном, укладених між спілкою співвласників та СТзОВ «Дари ланів».
Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає на підставі слідуючого.
На виконання Указу Президента України від 03.12.99 № 1529 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» було реорганізоване КСП «Павелківсько-Гарапівське» і створене СТзОВ «Павелки» про що свідчить протокол № 2 зборів уповноважених членів Павелківсько-Гарапівського КСП від 14.03.00 (а.с.14-46 т.2)
Як вбачається з матеріалів справи, спілкою співвласників бувшого КСП «Павелківсько-Гарапівське» засновникам СТзОВ «Павелки» було передано майно - основні засоби, в тому числі і адмінприміщення (контора) для здійснення сільськогосподарської діяльності (а.с.74 т.1, 47 т.2).
20.08.03 між СТОВ «Павелки» та ТОВ НВФ «Соха» був укладений договір оренди нежитлової кімнати розміром 15 м кв, що знаходиться в приміщенні по вул. Жовтневій,1 с. Павелки (а.с.24 т.1).
Представники позивача вказали, що вказана кімната знаходиться в приміщенні адмінбудинку (контори) СТзОВ "Павелки".
Представник СТзОВ "Павелки", який давав пояснення по справі, наголосив, що спірна кімната, яка здавалась в оренду позивачу, розташована в недобудованому приміщенні гаража, де і знаходився офіс ТзОВ НВФ "Соха".
31 березня 2005 року відбулися загальні збори співвласників майна реорганізованого КСП «Павелківсько-Гарапівське», на яких було вирішено розірвати договори оренди на земельні паї та майно зі СТзОВ «Павелки», оскільки останнє не проводить сільськогосподарську діяльність і укласти договори зі СТОВ «Дари ланів» (а.с. 151 т.1).
Відповідно до договору № 1 про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній часковій власності від 31.03.05 (а.с.102-105 т.1); договору № 2 оренди майна, що знаходиться в цілому майновому комплексі і є спільною частковою власністю громадян співвласників від 13.03.05 (а.с. 107-117 т.1); договору № 3 міни майна (купівлі-продажу), що являється складовою частиною майнових паїв співвласників майна колишнього КСП "Павелківсько-Гарапівського" Андрушівського району Житомирської області (а.с. 118-126 т.1); договору схову майна, що є спільною частковою власністю громадян-співвласників майна, яке не використовується у виробництві і передається по договору схову для збереження СТОВ "Дари ланів від 13.04.05 (а.с.127-133 т.1); договіру № 5 безоплатного користування частиною майна реорганізованого КСП, яке залишено в якості резерву його майнового фонду ( а.с.134-142 т.1); договору № 6 схову майна, що знаходиться в цілісному майновому комплексі і є частиною майна реорганізованого КСП "Павелківсько-Гарапівське", яке залишене в якості резерву його майнового пайового фонду від 13.04.05 (а.с.143-149 т.1) співвласниками майна було передано в оренду, користування на схов СТОВ «Дари ланів» майно, в тому числі і адміністративне приміщення (контору).
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору № 5 безоплатного користування частиною майна реорганізованого КСП, яке залишено в якості резерву його майнового фонду від 13.04.05, який був укладений між співвласниками майна КСП «Павелківсько-Гарапівське» (майнодавець) та СТзОВ «Дари ланів» (майнокористувач) останньому було передано в безоплатне користування майно: основні засоби, що залишене в якості резерву майнового пайового фонду, реорганізованого КСП «Павелківсько-Гарапівське Андрушівського району( а.с.134-142 т.1).
Згідно додатку № 1 до договору № 5 СТзОВ «Дари ланів» в безоплатне користування була передана, зокрема, контора господарства (а.с.141 т.1).
З огляду на викладене, відповідач правомірно користується майном, в тому числі і кімнатою, що знаходиться в конторі бувшого КСП «Павелківсько-Гарапівське».
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Надані позивачем доповідні працівників ТзОВ "Соха" суд не розцінює як докази неправомірного володіння (захоплення) майном відповідачем, оскільки вони складені в односторонньому порядку та особами, які знаходились в трудових відносинах з позивачем.
Посилання позивача на лист та Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи також не можна розцінювати як доказ захоплення господарства.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Як вбачається з Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.04.05 (а.с.9 т.1), в діях службових осіб відсутній склад злочину, передбачений статею 365 КК України - перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Як вбачається з листа, надісланого позивачу Андрушівським РВ УМВС (а.с.8 т.1) в діях, службових осіб вбачається склад злочину передбачений ст. 356 КК України - самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Позивачу рекомендовано в порядку ст. 27 КПК України в приватному порядку звернутись до суду.
Відповідно до ст. 27 КПК, справи про злочини, передбачені ст. 356 КК України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення.
Відповідно до ст. 15 КПК України, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
Отже належним доказом, самоправства зі сторони службових осіб та захоплення майна може бути вирок суду, який в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
До того ж слід зазначити, що в процесі вирішення спору, суду не вдалось встановити, де насправді знаходиться нежитлова кімната площею 15 м кв.
На запит господарського суду Комунальне підприємство Бердичівське МБТІ повідомило, що за адресою с. Павелки, вул. Жовтнева,1 інвентарної справи на нежилу кімнату площею 15 м кв в БТІ немає. Сторони по справі право власності на кімнату не реєстрували, інвентаризацію об'єкта не проводили, заяви в БТІ не поступали (а.с.1 т.2).
Відповідно до ст.ст. 184, 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.
Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей індивідуалізуючи її.
Такими індивідуальними ознаками кімнати, що передавалась в оренду, на думку суду, можуть бути конкретна вказівка найменування будівлі, де розташована кімната, її номер в інвентарній справі БТІ, поверх, де розташована кімната, сторона, тощо.
Оскільки договір не містить вказівок, що характеризують кімнату, то і не можливо встановити її місцерозташування.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 22, 33, 34, 35, 49,69, 82-85 ГПК України, господарський суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам