Справа № 420/1722/21
29 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з відмови ОСОБА_1 , листом №14146 від 24 грудня 2020 року, у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 лютого 2020 року із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, в редакції від 30 серпня 2017 року;
зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 лютого 2020 року із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, в редакції від 30 серпня 2017 року, для проведення перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив підготувати та подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 лютого 2020 року, у відповідності до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, в редакції від 30 серпня 2017 року.
Вказане звернення базується на висновках постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. по справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Однак, листом від 24.12.2020 року за вих. №14146 відповідач відмовив у задоволенні заяви про виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки.
Вважаючи дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020 року протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 11.02.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.
Ухвала про відкриття провадження по справі та позов з додатками отримана представником відповідача М.В. Криловим особисто 22.02.2021 року.
22.03.2021 року через канцелярію суду за вхід.№14193/21 (вихід.№3353 від 15.03.2021р.) надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійні; забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до п.3 Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Отже, чинним законодавством передбачено, що видача довідок про розмір грошового забезпечення здійснюється уповноваженим органом після надходження відповідного списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
При цьому, до Одеського обласного ТЦК та СП з ГУПФУ в Одеській області не надходив відповідний список щодо позивача за формою згідно з додатком 1 до Порядку
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, що відновлює дію пункту 4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
27.11.2020 року позивач звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив підготувати та подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020 року у відповідності до п.4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Заява містить також вимоги щодо перерахунку складових (посадовий оклад та оклад за військовим званням), які зазначені в довідці станом на 01.01.2018 року.
Листом від 24.12.2020 року №14146 Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив щодо встановлення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців.
Для перерахунку пенсій враховуються: посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу в межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою (постанова КМУ №704, наказ МОУ №90, алгоритм ДФ№ 248/3/6/684) та військовим званням.
Для встановлення нового посадового окладу використовувались визначені в постанові КМУ №704 посади та уперше введені по ним тарифні розряди (додаток №1,2 до постанови), по іншим - тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 наказу МОУ №90. По тим посадам, які не зазначені в додатках 1- 22, наказу МОУ № 90, співвідношення, встановлених до 01 березня 2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, проводити до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 цього наказу.
Вивчивши матеріали Вашої особово-пенсійної справи, з'ясовано, що на дату звільнення із служби Ви займали посаду - заступник начальника оперативного напрямку в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 33 додатку 24 до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90, за цією посадою станом на 01.03.2018р. встановлено 28 тарифний розряд.
Пунктом 4 ПКМУ від 30.08.2017 №704 (із змінами внесеними ПКМУ від 21.02.2018 №103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Сума прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р складала - 1762,00 грн. Згідно додатку 1 до ПКМУ від 30.08.2017 №704 28 тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт - 3,2. Отже, посадовий оклад станом на 01.03.2018 за посадою займаною на дату звільнення із служби з Збройних Сил - заступник начальника оперативного напрямку в/ч А0371. - визначено: 1762x3,2 = 5638,40 грн. Згідно приміток до додатку 1 ПКМУ від 30.08.2017 №704 у разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Отже з урахуванням округлень отримали посадовий оклад в сумі - 5640,00 грн.
Згідно матеріалів особо - пенсійної справи на день звільнення Ви перебували у військовому званні підполковник. Згідно додатку 14 до ПКМУ від 30.08.2017 №704 цьому званню відповідає тарифний коефіцієнт - 0,8. Отже, 1762x0,8= 1409,60. З урахуванням округлень отримали оклад за військовим званням підполковник в сумі - 1410,00 грн.
Що стосується визначення розміру надбавки за вислугу років, повідомляю наступне. Пунктом 9 Методичних рекомендацій щодо обчислення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, доведених листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 01.03.2018 №248/3/6/612 визначено, що надбавка за вислугу років установлюється в розмірах, визначених у додатку 16 до ПКМУ 704. Для виплати надбавки до вислуги років зараховуються періоди, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами).
Крім цього, враховуються періоди, які зараховуються на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад та центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах).
Згідно матеріалів Вашої особово - пенсійної справи на день звільнення вислуга років становила: календарна - 18 років, загальна - 18 років. Згідно додатку 16 до ПКМУ від 30.08.2017 №704 за вислугу років 18 роки розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням становить - 40% ((ПО+ОВЗ)х%)). Отже (3520+1270)х40%=2820,00.
Зазначені вище розміри складових грошового забезпечення були включені в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку Вашої пенсії, станом на 01.03.2018 року.
Крім того, після 5 березня 2019 року та по теперішній час списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з прізвищем позивача від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та (або) відповідного рішення суду, яке б зобов'язувало підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії до Одеського ОТЦК та СП не надходило.
Враховуючи вищезазначене у Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні підстави для складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно пункту 3 Постанови № 704, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018 року.
На момент набрання чинності Постановою № 704, п. 4 цього нормативно - правового акту було викладено у редакції п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова КМУ № 103), а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018».
З урахуванням викладеного, згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ №103.
Отже, з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.
Однак, суд наголошує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1744-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до п. п. 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (N 25921/02), Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (N 23759/03 та N 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Серков проти України» (39766/05), встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку. Хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між фізичною/юридичною особою і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких: « 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». За змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Відтак, з огляду на встановлене пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ положення про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2020 та зобов'язання відповідача підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2020.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040)
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)
Головуючий суддя Н.В. Потоцька
.