Справа № 420/3460/20
19 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;
представника позивача - Сулими О.О.;
представника відповідача - Аветюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 року № 0003390513 та № 0003400513, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 року № 0003390513 та № 0003400513.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 12.11.2019 року № 1624 Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2019. За результатами цієї перевірки ГУ ДПС в Одеській області було складено Акт від 27.12.2019 № 131/15-32-05-13/39341579. 22.01.2020 ГУ ДПС в Одеській області винесло наступні податкові повідомлення-рішення: - № 0003390513, у якому зазначено про збільшення Товариству суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1707279,00 грн. (у тому числі, за податковими зобов'язаннями 1365823,00 грн. та штрафними санкціями 341456,00 грн.); - № 0003400513, у якому зазначено про збільшення Товариству суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1473162,00 грн. (у тому числі, за податковими зобов'язаннями 982108,00 грн. та штрафними санкціями 491054,00 грн.); - № 0003410513, у якому зазначено про збільшення Товариству суми грошових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за землю на загальну суму 8184,84 грн. (у тому числі, за податковими зобов'язаннями 5456,56 грн. та штрафними санкціями 2728,28 грн.). Не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Хімагро.» подало на них скаргу до Державної податкової служби України. Також, ТОВ «Хімагро.» подало додаткові письмові пояснення до скарги. Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду такої скарги від 03 квітня 2020 року № 12260/6/49-00-08-05-02-06, скаргу задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 22.01.2020 № 0003410513 скасовано в частині застосування штрафу у розмірі 1364,14 грн. В іншій частині таке податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 № 0003390513 та № 0003400513 залишено без змін. Зазначене рішення Державної податкової служби України ТОВ «Хімагро.» отримало поштою 06 квітня 2020 року. ТОВ «Хімагро.» не погоджується з твердженнями про порушення законодавства та висновками, викладеними в Акті перевірки, а також з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.01.2020 № 0003390513, від 22.01.2020 № 0003400513, прийнятими Головним управлінням ДПС в Одеській області, вважає їх протиправними та безпідставними, оскільки зазначені податковим органом в Акті перевірки обставини не є доведеними, мають характер припущень, та ґрунтуються на хибних висновках. До винесення вироку в рамках кримінального провадження, документи, що містяться в матеріалах кримінального провадження, в тому числі, протоколи допиту досудового розслідування, не можуть вважатись належними доказами, а отже не можуть бути покладені в основу прийняття рішення контролюючого органу, тим паче, податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов'язань платнику податків. Таким чином, незрозумілі товарно-транспортні накладні не можуть бути єдиними документами, на підставі яких взагалі можна дійти висновку про здійснення господарських операцій з поставки товарів. Здійснення оподатковуваних господарських операцій має підтверджуватися сукупністю певних обставин та повинно бути документально підтверджено сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду. Факти здійснення господарських операцій з поставки товарів ТОВ «ВЕК» Товариству та відсутності реєстрації податкових накладних, складених по цим операціям, в ЄРПН, зокрема, підтверджується Довідкою ГУ ДФС в Одеській області від № 1578/15-32-14-07/39341579 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «ВЕК». Тобто, складання ТОВ «Хімагро.» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за серпень 2017 року не призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Перевіркою також не було встановлено завищення або заниження сум податкового кредиту. Таким чином, Товариством не було допущено порушень при визначенні та декларуванні податкових зобов'язань по господарських операціях з ТОВ «ЛАН», які могли б потягнути заниження податкових зобов'язань з ПДВ, в тому числі, заниження додаткових зобов'язань за серпень 2017 року на суму 2716 грн. Висновки податкового органу є безпідставними та не відповідають дійсності. Отже, вищенаведене свідчить про безпідставність викладених у Акті перевірки засновків ГУ ДПС в Одеській області про порушення ТОВ «Хімагро.» податкового законодавства та, як наслідок, про протиправність та безпідставність податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 року № 0003390513 та № 0003400513 ГУ ДПС в Одеській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 року № 0003390513 та № 0003400513 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що перевіркою зроблено висновок, що на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу, підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ у рядках 1.1 (колонка Б) Декларацій з ПДВ «операції, що оподатковуються за основною ставкою» при здійсненні операцій з продажу товарів всього на суму 979392 грн., в порушення п.п.192.1.1, п.п.192.1.2, п.192.1, ст.192 Податкового кодексу ТОВ «Хімагро.» встановлено заниження задекларованих показників у рядку 7 (колонка Б) Декларацій з ПДВ «Коригування податкових зобов'язань» всього на суму 538335 грн., у т.ч. за серпень 2017 р. на суму 538335 грн., у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету на суму 2716 грн., у т.ч. за серпень 2017 р. на суму 2716 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що ТОВ «Хімагро.» не здійснювало жодних господарських операцій з реалізації продукції, які не відображені в бухгалтерському та податковому обліку Товариства, в тому числі, протягом перевіряємого періоду, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі». Кримінальне провадження, на матеріали якого посилається Відповідач, на сьогоднішній день закрите, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження. ТОВ «ВЕК» жодних дій щодо повторної реєстрації податкових накладних на такі ж самі операції вчинити не зможе, що додатково підтверджує безпідставність припущень ГУ ДПС в Одеській області та правомірність включення ТОВ «Хімагро.» до складу інших операційних витрат суми непідтвердженого податкового кредиту. Податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2017 року були сплачені ТОВ «Хімагро.» в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. Показники уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за серпень 2017 року щодо зменшення розміру податкових зобов'язань не були відображені Товариством в наступних податкових періодах, зокрема в декларації з ПДВ за вересень 2017 року та жовтень 2017 року, що також підтверджується Актом перевірки. Тобто, складання ТОВ «Хімагро.» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за серпень 2017 року ще призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Перевіркою також не було встановлено завищення або заниження сум податкового кредиту.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу від 12.11.2019 року № 1624, направлень від 22.11.2019 року співробітники Головного управління ДПС в Одеській області провели планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року, валютного законодавства за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року, іншого законодавства за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки Головне управління ДПС в Одеській області склало акт перевірки від 27.12.2019 року № 131/15-32-05-13/39341579 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Хімагро.», код ЄДРПОУ 39341579, (номер телефону 0487374441 , e-mail: odessa@himagro.com ) за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року».
В акті перевірки від 27.12.2019 року № 131/15-32-05-13/39341579 встановлено наступні порушення з боку позивача, крім інших:
- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.1.1, пп.139.1.2 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу, п.1, п.2 ст.3, ст.4, п.1, 3, 5 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, п.5.1, п.5.4, п.5.5, п.5.6 розділу ІІ П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», п.5, п.8 П(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6 П(С)БО 16 «Витрати», положення Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, що призвело до заниження податку на прибуток до сплати всього у сумі 1365823 грн., у тому числі: за півріччя 2017 р. в сумі 11453 грн., три квартали 2017 р. в сумі 10156 грн., рік 2017 в сумі 72410 грн., І квартал 2018 р. в сумі 151035 грн., півріччя 2018 р. в сумі 90028 грн., три квартали 2018 р. в сумі 433001 грн., рік 2018 в сумі 113827 грн., 1 квартал 2019 р. в сумі 349 грн., півріччя 2019 р. в сумі 483562 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1, пп.192.1.2 п.192.1 ст.192, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати всього у сумі 982108 грн., в тому числі: квітень 2017 року на суму 9943 грн., червень 2017 року на суму 2339 грн., серпень 2017 року на суму 2716 грн., вересень 2017 року на суму 2604 грн., жовтень 2017 року на суму 75437 грн., листопад 2017 року на суму 11267 грн., грудень 2017 року на суму 2367 грн., січень 2018 року на суму 8337 грн., лютий 2018 року на суму 73553 грн., березень 2018 року на суму 85035 грн., квітень 2018 року на суму 245201 грн., травень 2018 року на суму 17001 грн., червень 2018 року на суму 26150 грн., липень 2018 року на суму 84408 грн., серпень 2018 року на суму 47680 грн., вересень 2018 року на суму 161287 грн., жовтень 2018 року на суму 122270 грн., листопад 2018 року на суму 1013 грн., грудень 2018 року на суму 3500 грн.
За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» на підставі акту перевірки від 27.12.2019 року № 131/15-32-05-13/39341579 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 22.01.2020 року № 0003390513, яким позивачу за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.1.1, пп.139.1.2 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу, п.1, п.2 ст.3, ст.4, п.1, 3, 5 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, п.5.1, п.5.4, п.5.5, п.5.6 розділу ІІ П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», п.5, п.8 П(С)БО 15 «Дохід», п.5, п.6 П(С)БО 16 «Витрати», положення Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1707279,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 1365823,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 341456,00 грн.;
- від 22.01.2020 року № 0003400513, яким позивачу за порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1, пп.192.1.2 п.192.1 ст.192, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1473162,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 982108,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 491054,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.
Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Відповідно до п.п.2.4 та п.2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.
Згідно з п.п.2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Згідно з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно з п.5.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року № 39, у статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Відповідно до п.5.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року № 39, у статті «Інші операційні витрати» наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів.
Згідно з п.5.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року № 39, у статті «Інші витрати» відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначення об'єкта оподаткування «абзацу а» постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операцій з безоплатної передачі товарів та з передачі права власності на об'єкти застави позичальника (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу /орендарю.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною сум компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Згідно з пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку».
З матеріалів справи вбачається, що перевіркою відображених показників на підставі актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкової звітності з ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних, договорів, банківських документів, журналів-ордерів та відомостей по субрахункам бухгалтерського обліку 311, 361, 703, 643 та інші у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року відповідачем було встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення позивачем операцій із реалізації мінеральних добрив (аміачна селітра, карбамід, нітроаммофоска, суперфосфат, карбамідо-аміачна суміш, діаммофоска тощо).
В акті перевірки зазначено, що наявні розбіжності між показниками доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядки 01 декларацій) та показника «разом доходи» (рядки 2280 звітів про фінансові результати (форма 2-м), на загальну суму 4592184 грн. та заниження доходу на суму 4896959 грн.
Вказані розбіжності між показниками доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядки 01 декларацій) та показника «разом доходи» (рядки 2280 звітів про фінансові результати (форма 2-м) за три квартали 2018 року в сумі «-» 2212600,00 грн., за 2018 рік на суму «-» 4592200, 00 грн. виникли на підставі перенесення до рядків 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників рядків 2000 звітів про фінансові результати (форма 2-м) замість рядків 2280 таких звітів, що не вплинуло на визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «Хімагро.» показників рядків 2280 звітів про фінансові результати (форма 2-м) «разом доходи» за період з 01.04.2017 року по 30.09.2019 року встановлено їх заниження на суму 4896959 грн.
Так, під час проведення перевірки відповідачем було проведено аналіз первинних документів платника податків за період з 01.04.2017 року по 31.12.2018 року, вилучених під час слідчих дій в рамках кримінального провадження № 32018160020000012 від 07.08.2018 року у складському приміщенні ТОВ «Хімагро.» за адресою: Одеська область, вул. 21-й км Старокиївської дороги, буд. 51 (протокол обшуку від 06.12.2018 року), а саме: товарно-транспортних накладних, транспортних інструкцій, систематизованих в томах: том № 3 (за період березень - серпень 2017 року); том № 4 (за період серпень 2017 року - березень 2018 року); том № 5 (за період березень - липень 2018 року); том № 6 (за період липень - вересень 2018 року); том № 7 (за період вересень - грудень 2018 року).
Товарно-транспортні накладні за формою № 1-ТН (далі - ТТН), були надані в оригіналах на паперових носіях за підписами отримувача вантажу (водія/експедитора) та представника ТОВ «Хімагро.», відповідального за здачу вантажу. Вантажовідправником в усіх товарно-транспортних накладних є ТОВ «Хімагро.». На ТТН наявний відбиток штампу з наступними реквізитами: ТОВ «Хімагро.», «адреса 67550 Одеська обл..», «Лиманський район», «смт. Нові Біляри», «вул. Степова-11», «код ЄДРПОУ 39341579», «тел. 7374441». У ході проведеного дослідження масиву вилучених ТТН встановлено наявність таких ТТН, що свідчать про відвантаження зі складу підприємства мінеральних добрив фізичним особам без відображення проведених операцій в бухгалтерському обліку ТОВ «Хімагро.».
Під час перевірки, порівнянням даних ТТН відносно найменування контрагента, дати відвантаження товару, найменування вантажу, кількості вантажу та вартості вантажу з наданими в ході перевірки регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» в розрізі покупців: «Обороти рахунку 361 за квітень - грудень 2017 року», «Обороти рахунку 361 за 2018 рік», «Обороти рахунку 361 за 9 місяців 2019 року» встановлено відсутність відображення проведених господарських операцій з відвантаження товарно-матеріальних цінностей (добрив) на адресу покупців-фізичних осіб в бухгалтерському обліку платника податків, шляхом подвійного запису за кореспонденцією рахунків: Дт 361 - Кт 702, Дт 702 - Кт 643.
В акті перевірки зазначено, що у ході слідчих дій проведено допити деяких свідків - покупців мінеральних добрив, з питання підтвердження/не підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Хімагро.» згідно з дослідженими ТТН, відповідності зазначеної номенклатури та вартості отриманого товару, відображеного в ТТН та транспортних інструкціях, та проведених розрахунків.
На підставі зазначеного відповідач прийшов до висновку, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Хімагро.» здійснювало продаж товарно-матеріальних цінностей без відображення проведених операцій в бухгалтерському обліку.
При цьому, посилання позивача в спростування зазначених порушень, що ТОВ «Хімагро.» не здійснювало жодних господарських операцій з реалізації продукції, які не відображені в бухгалтерському обліку товариства, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, що спростовуються матеріалами перевірки.
Аналізом руху активів ТОВ «Хімагро.», а саме даних рахунків бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», на підставі товарно-транспортних документів встановлено, що операції з відвантаження мінеральних добрив зі складу підприємства фізичним особам (додаток 7 до акту перевірки) не відображено в регістрах бухгалтерського обліку за період квітень 2017 року - грудень 2018 року, та, відповідно, не оформлені податкові накладні та не нараховано податку на додану вартість на обсяг відвантажених активів, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ на суму 4896960 грн. та як наслідок, податкових зобов'язань з ПДВ на суму 979392 грн.
Таким чином, перевіркою було зроблено обґрунтований висновок, що ТОВ «Хімагро.» на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, ч.1 ст.3, ст.4, ч.1, ч.3, ч.5 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5.1 розділу ІІ П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», п.5, п.8 П(С)БО 15 «Дохід», в перевіряючому періоді занизило суму чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку) на суму 4896960 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 979392 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що на виконання наказу генерального директора ТОВ «Хімагро.» ОСОБА_1 № 9 від 27.06.2019 року «Про списання заборгованості» платником податку включено до витрат за кореспонденцією рахунків Дт 949 - Кт 644 податок на додану вартість в сумі 2688404,97 грн. за податковими накладними від постачальника ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія», виписані в період з 20.03.2018 року по 27.04.2018 року та в ЄРПН мають статус «реєстрацію зупинено».
Відповідно до даних бухгалтерського обліку по субрахунку 631 по постачальнику ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» та банківських документах ТОВ «Хімагро.» станом на час проведення перевірки не сплатило постачальнику ПДВ на суму 597117,61 грн.
В акті перевірки, зазначено, що ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» в повному обсязі задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по покупцю ТОВ «Хімагро.», наявне діюче свідоцтво платника ПДВ та має можливість протягом 1095 днів з дати відвантаження товарів надіслати на реєстрацію до ЄРПН повторні податкові накладні на такі ж самі операції з постачання добрив на адресу ТОВ «Хімагро.», а відповідно, ТОВ «Хімагро.» не позбавлено протягом 1095 днів права на податковий кредит з ПДВ.
Тобто, висновки позивача, що станом на червень 2019 року податкові накладні складені ТОВ «ВЕК» у березні - квітні 2018 року вже були такими, що не зареєстровані в ЄРПН протягом граничного строку, визначеного п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, є безпідставними з урахуванням того, що їх реєстрацію було зупинено у встановленому законом порядку, а отже ТОВ «Хімагро.» неправомірно включило до складу інших витрат операційної діяльності суму непідтвердженого податкового кредиту у розмірі 2688404,97 грн.
Строк позовної давності на право звернення ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» до суду з питання блокування податкових накладних, оформлених на адресу покупця ТОВ «Хімагро.» та надісланих до ЄРПН у період з 20.03.2018 року по 27.04.2018 року не сплинув.
На підставі вищевикладеного, перевіркою було встановлено передчасне списання ТОВ «Хімагро.» до складу інших операційних витрат ПДВ на суму 2688404,97 грн. у червні 2019 року по податкових накладних від ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія», реєстрацію яких зупинено.
При цьому, посилання позивача в спростування зазначених порушень, що 26.02.2020 року реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «ВЕК» було анульовано, тому воно не зможе вчинити дій щодо повторної реєстрації податкових накладних, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Згідно з п.4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК), які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкові накладні та/або розрахунки коригування, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Перевіркою повноти декларування ТОВ «Хімагро.» показників рядка 02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження на суму 7587907 грн.
Перевіркою показників собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 922761000 грн. (рядок 2050 звітів про фінансові результати (форма 2-м) встановлено розбіжності показника порівняно з даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Хімагро.».
Проведеною перевіркою показників інших операційних витрат (рядок 2180 звітів про фінансові результати (форма 2-м) встановлено розбіжності показників інших операційних витрат порівняно з даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Хімагро.», в тому числі: І півріччя 2017 року завищення на 600 грн., 9 місяців 2017 року завищення на 500 грн., 2017 рік завищення на 500 грн., I Квартал 2018 року заниження на 300 грн., 9 місяців 2018 року заниження на 2700 грн., 1 Квартал 2019 року завищення на 2000 грн.
Проведеною перевіркою показника інших витрат (рядок 2180 звітів про фінансові результати (форма 2-м) встановлено розбіжності показника інших витрат порівняно з даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Хімагро.», а саме завищення на суму 100 грн.
Таким чином, перевіркою було зроблено обґрунтований висновок, що ТОВ «Хімагро.» на порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5.4, п.5.5, п.5.6 розділу ІІ П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», п.5, п.6 П(С)БО 16 «Витрати», в перевіряючому періоді завищило суму витрат, що вплинули на заниження фінансового результату до оподаткування (прибутку) всього на суму 2690900,00 грн.
Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників рядка 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Кодексу» встановлено їх заниження в декларації за три квартали 2017 року на суму 202098 грн.
У структурі різниць, які виникають відповідно до Кодексу згідно з поданими ТОВ «Хімагро.» податковими деклараціями, найбільший вплив мали показники додатка РІ до рядка 03 декларації: сума залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (пункт 138.1 статті 138 розділу ІІІ Кодексу) на суму 6223349 грн., що складає 60,65 % від загальної суми Різниць, на яку збільшується фінансовий результат; сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу ІІІ Кодексу) на суму 3448606 грн., що складає 33,61 % від загальної суми різниць, на яку збільшується фінансовий результат; сума залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу ІІІ Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта (пункт 138.2 статті 138 розділу ІІІ Кодексу) на суму 6223349 грн., що складає 65,36 % від загальної суми Різниць, на яку зменшується фінансовий результат; сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ Кодексу (пункт 138.2 статті 138 розділу ІІІ Кодексу) на суму 3297778 грн., що складає 34,36 % від загальної суми різниць, на яку зменшується фінансовий результат.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Хімагро.» на порушення пп.139.1.1, пп.139.1.2 п.139.1 ст.139 Кодексу в декларації за три квартали 2017 року занижено різницю «Сума витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Кодексу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Кодексу), що збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 101049 грн., та завищено різницю «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Кодексу), що зменшує фінансовий результат до оподаткування в сумі 101049 грн., що відповідно вплинуло на заниження рядка 03 Декларації за три квартали 2017 року «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)» на суму 202098 грн.
Перевіркою встановлено, що у липні 2017 року ТОВ «Хімагро.» по одній й тій же операції з продажу добрива змішаного сухого марки NPK 33:1:1 у кількості 306 тон виписало та зареєструвало у ЄРПН на платника податку - покупця ТОВ «ЛАН» податкові накладні № 198 від 31.07.2017 року на суму ПДВ 538334,60 грн. та № 213 від 31.07.2017 року на суму ПДВ 538334,60 грн. (у зв'язку з отриманням квитанції від 11.08.2017 року «Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН» до податкової накладної № 198 від 31.07.2017, в результаті обробки документ не прийнято).
До податкових зобов'язань за липень 2017 року по контрагенту ТОВ «ЛАН» (ряд. 4 розділу І додатку 5 декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року (від 17.08.2017 року № 9165221643) було включено ПДВ на суму 672 295,37 грн., в т.ч. 538334,60 грн. за операцією з продажу добрива змішаного сухого марки NPK 33:1:1 у кількості 306 тон, тобто податкові зобов'язання за зайво складеною податковою накладною ТОВ «Хімагро.» не декларувалися.
Однак, податкові накладні № 198 від 31.07.2017 року та № 213 від 31.07.2017 року пройшли реєстрацію в ЄРПН та мають статус «зареєстровано». Станом на 31.08.2017 року підприємством складено розрахунок коригування № 155 від 31.08.2017 до зайво складеної податкової накладної № 198 від 31.07.2017 року на суму ПДВ «-» 538334,60 грн. та зареєстровано в ЄРПН.
Разом з цим, ТОВ «Хімагро.» було зменшено податкові зобов'язання з ПДВ на підставі розрахунку коригування № 155 від 31.08.2017 до податкової накладної № 198 від 31.07.2017 року на суму ПДВ - 538335 грн. (ряд. 1 додатку 1 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у жовтні 2017 року за період серпень 2017 року (від 26.10.2017 року № 9222958066), при тому, що ПДВ за зайво складеною податковою накладною № 198 від 31.07.2017 року не декларувалося у складі податкових зобов'язань за липень 2017 року.
Таким чином, перевіркою було зроблено обґрунтований висновок, що ТОВ «Хімагро.» на порушення пп.192.1.1, пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України в перевіряючому періоді занизило задекларовані показники у рядку 7 (колонка Б) Декларацій з ПДВ «Коригування податкових зобов'язань» на суму 538335 грн., у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету на суму 2716 грн.
Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.01.2020 року № 0003390513 та № 0003400513 прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» (вул. 21 км Старокиївської дороги, 51, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 39341579) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 року № 0003390513 та № 0003400513 - відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.
Суддя М.М. Кравченко