Справа № 420/15168/20
29 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання протиправними відмови щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, викладених у листі №Л-2605/6/5101-20 від 25.11.2020р. та листі від 28.11.2020р.; зобов'язання Арцизький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачі у позовній заяві зазначили, що листами відповідачів Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області та Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області №Л-2605/6/5101-20 від 25.11.2020р. та від 28.11.2020р. відмовлено в оформленні паспорту громадянина України неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки. Позивач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.09.2018р. №806/3265/17 та те, що позбавлення особи можливості отримання паспорту в традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які б мали бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
11.02.2021р. до суду надійшов відзив Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, згідно якого відповідач вказав, що вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так, відповідач вказав, що на час виникнення спірних правовідносин було чинним Положення про паспорт громадянина України затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Положення, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Враховуючи викладене та посилаючись на те, що на день звернення позивача із заявою, у ГУ ДМС України в Одеській області були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_2 , паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також, відповідач зазначив, що заява позивача від 18.11.2020р. була подана в довільній формі, будь-яких документів до вказаної заяви надано не було, тож її було розглянуто на підставі Закону України «Про звернення громадян» та надані відповіді на порушені в заявах питання.
Відповідач Арцизький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області повідомлявся про розгляд справи, однак відзив на позовну заяву до суду надано не було.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулась в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із заявами про оформлення паспорту громадянина України неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки
Листом Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від28.11.2020р. відмовлено заявникам у задоволенні вказаної заяви з підстав, що оформлення і видачі громадянина України у вигляді книжечки можливе лише після досягнення 16-річного віку(а.с.12-13).
Листом Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області №Л-2605/6/5101-20 від 25.11.2020р. повідомлено заявників про те, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Також, управлінням звернуто увагу заявників на те, що п.3 розділу І Порядку №456 визначено, що оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється особі, яка досягла 16-річного віку на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за встановленим зразком(а.с.17-18).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі Закону №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1-5 ст. 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно із ч.3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частиною 2 ст. 21 Закону №5492-VI встановлено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Відповідно до п.п.3, 5, 6, 8 Положення №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Водночас, п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25 березня 2015 року №302 (далі Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п.2 Постанова №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Частинами 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Водночас, суд звертає увагу, що бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки обумовлене власними переконаннями та запереченнями обставин здійснення обліку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та запереченням щодо використання імплантованого безконтактного електронного носія у бланку документу.
Відповідно до ч.7 ст. 16 Закону №5492-VI уповноважений суб'єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо: 1)за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2)заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у ч.7 цієї статті); 3)заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа; 4)дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Згідно п.п.2, 3 Положення №2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06 червня 2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Тимчасовий порядок №456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Пунктом 1 розділу ІІІ "Оформлення паспорта вперше" Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою територіального підрозділу ДМС, до якого звернувся позивач, видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (у вигляді паспортної книжечки).
Зважаючи на суб'єктний склад спірних правовідносин, підстави позову, зміст позовних вимог у зіставленні з наведеним нормативним регулюванням правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, у якій Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах такої категорії (постанова від 19 вересня 2018 року, провадження №Пз/9901/2/18).
Зокрема, вирішуючи спір (у справі №806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19 вересня 2018 року констатувала, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція).
Як підсумувала Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
З урахуванням наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду у підсумку розгляду справи (№806/3265/17) вирішила визнати протиправною відмову територіального підрозділу ДМС у видачі заявнику паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт, відтак зобов'язала видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно правомірності відмови у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, з підстав не досягнення особою 16-річного віку на момент звернення із заявою про оформлення паспорта до відповідача, зважаючи на наступне.
У пункті 2 Положення №2503-XII зазначено, що паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Разом з тим, частиною 2 статті 21 Закону №5492-VI передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Крім того, суд зазначає, що положеннями Тимчасового порядку №456 та Законом №5492-VI і Порядком №302 встановлено різний вікового ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України. В свою чергу, згідно положень ч.3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, у даному випадку суд застосовує положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку.
Також, суд акцентує увагу на тому, що положення ст. 21 Закону №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов'язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та те, що таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки не передбачено діючим законодавством України та положення ст. 21 Закону №5492-VI, яким зобов'язано кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними відмови Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, викладених у листі Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області №Л-2605/6/5101-20 від 25.11.2020р. та листі Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 28.11.2020р. та відповідно зобов'язання Арцизький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви позивачів та оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу вимогу позивача не стягувався, суд вважає за можливе стягнути з Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, структурним підрозділом якого є Арцизький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправними відмови Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, викладених у листі Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області №Л-2605/6/5101-20 від 25.11.2020р. та листі Арцизького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області від 28.11.2020р.
Зобов'язати Арцизький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (м. Арциз, вул. Преображенська 3, оф.1, 68404 ) оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, м.Одеса, вул. Преображенкська,5) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.(вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра