Справа № 420/4462/21
29 березня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ЛТД» (вул.Проценка,23/5, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 30284125) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна,6 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКО ЛТД» Державної казначейської служби України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання протягом тривалого часу рішень Автономної Республіки Крим у справі №901/2027/13 від 12.08.2013 року та господарського суду м. Києва від 24.05.2018 року у справі № 911/346/18; зобов'язати Державну казначейську службу України невідкладно здійснити виконання наказу (дублікату) господарського суду Київської області від 12.08.2013 року по справі №901/2027/13 та наказу господарського суду м. Києва по справі №911/346/18 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АБ Південний м. Одеса Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ЛТД».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позов та надані до нього докази суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі.
Позивач зазначив, що на виконання рішення господарського суду АРК у справі №901/2027/13 від 12.08.2013 року видано наказ Госпоадрського суду АРК на примусове виконання рішення.
У зв'язку з тимчасовою окупацією АРК з 20.02.2014 року ухвалою господарського суду Київської області від 24.04.2018 року видано дублікат наказу у справі №901/2027/13 про стягнення з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь ТОВ «МАРКО ЛТД» боргу у сумі 753 169,53 грн.
Також Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.05.2018 року у справі № 911/346/18 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ЛТД» борг у сумі 607 763,85 грн та 04.072018 року видано наказ.
Державною казначейською службою України зазначені дублікат наказу та наказ по справам №901/2027/13, №911/346/18 прийняти до виконання, проте невиконані до теперішнього часу.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, оскільки не виконання рішень суду порушує принцип юридичної визначеності.
Позивач вказує, що відповідно до чіткої й усталеної практики Європейського Суду з прав право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і Основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40).
У зв'язку з чим позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Таким чином, позовач подав вказаний адміністративний позов у зв'язку з невиконанням рішень господарських судів.
Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вивчивши позов та надані до нього докази, суд дійшов висновку, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, п.2 ч. 1 ст.4 КАС України адміністративна справа-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України)
Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору. Наявність у суб'єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб'єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов'язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За змістом позову у відповідача виникли правовідносини з відповідачем щодо виконання рішень, розглянутих сулами у порядку господарського судочинства.
Виконання рішення суду за практикою Європейського суду з прав людини є складовою частиною судового розгляду справи.
У рішенні від 27.11.2008 року у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (no.1) (GC), no. 36813/97, п.197 ЄСПЛ 2006). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Джорж Естіма проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998*II, п.35, та «Сіка проти Словакії» (Sica v. Slovakia), №2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).
Таким чином, виконання рішень суду, розглянутих у порядку господарського судочинства фактично є продовженням розгляду справ у порядку господарського судочинства.
За змістом ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Процесуальні питання виконання судових рішень та судового контролю за виконанням рішень у господарських справах регламентовані Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження по даній справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170,248 КАС України,-
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКО ЛТД» (вул.Проценка,23/5, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 30284125) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна,6 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Адміністративний позов з додатками повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що його спірні правовідносини щодо виконання рішень суду повинні розглядатися у господарського процесуальному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва