29 березня 2021 р. № 400/96/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001
про:скасування рішення, оформленого протоколом № 6 від 12.11.2020 р., зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про скасування рішення Комісії щодо прийняття рішення про надання одноразової матеріальної допомоги непрацюючій малозабезпеченій особі, особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю про відмову в наданні одноразової грошової допомоги, оформленого протоколом від 12.11.2020 р. № 6; зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю в розмірі 856,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що як інвалід ІІІ групи звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 256 (далі - Порядок № 256). Рішення відповідача про відмову в наданні допомоги прийнято упереджено, з грубим порушенням чинного законодавства. Позивач має право на отримання відповідної допомоги, оскільки розмір виплаченої пенсії за місяць, що передує зверненню, є меншим від розміру двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Відмова у виплаті допомоги через обмеженість фінансування не ґрунтується на вимогах законодавства та є безпідставною.
02.02.2021 р. відповідачем подано відзив на позов (а. с. 33-34), який не стосується предмету спору, оскільки містить правові норми та висновки відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій, яким позивач не є та за відповідною допомогою не звертався. Таким чином, суд розглядає відзив як помилково поданий.
Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 21.12.2019 р. (а. с. 10).
У жовтні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання одноразової матеріальної допомоги як особі з інвалідністю відповідно до Порядку № 256.
12.11.2020 р. відповідач повідомив про відмову у виділенні матеріальної допомоги у зв'язку з обмеженням фінансуванням (а. с. 14). Відповідне рішення оформлене протоколом Комісії щодо прийняття рішення про надання одноразової матеріальної допомоги непрацюючій малозабезпеченій особі, особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю від 12.11.2020 р. № 6 (а. с. 18).
Пунктом 3 Порядку № 256 передбачено, що допомога надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів (одного з подружжя, батьків, дітей), стихійного лиха та інших особливих обставин особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та непрацюючим малозабезпеченим особам, які отримують пенсію та/або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", якщо розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, для отримання зазначеної допомоги необхідно не лише довести факт, що розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а й довести наявність особливих обставин (тривала хвороба, смерть близьких родичів, стихійне лихо тощо).
Суд погоджується з позицією позивача в частині того, що не є обґрунтованою відмова в наданні допомоги з підстави обмеженого фінансування.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі "Кечко проти України", де Суд зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
З огляду на викладене, у даній справі суд має дослідити не лише підстави для відмови в наданні позивачу одноразової матеріальної допомоги, визначені в оскаржуваному рішенні, а й інші обставини, які мають значення для надання відповідної допомоги.
Суд встановив, що позивач довів факт того, що розмір його пенсії в місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, що підтверджує довідка № 9201242478911283 (а. с. 13).
Однак позивачем не надано будь-яких доказів про наявність особливих обставин (тривала хвороба, смерть близьких родичів, стихійне лихо тощо). Не були такі докази надані й відповідачу, оскільки серед документів, які позивач додавав до своєї заяви, відсутні такі, що підтверджують наявність особливих обставин.
З огляду на приписи п. 3 Порядку № 256, одноразова матеріальна допомога надається не всім особам з інвалідністю, розмір пенсії яких не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а лише тим, які мають особливі обставини. Позивач доказів наявності таких обставин ані відповідачу, ані суду не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в наданні позивачу одноразової матеріальної допомоги як особі з інвалідністю, хоча судом і встановлено іншу підставу для відмови, ніж зазначену в рішенні, оформленому протоколом від 12.11.2020 р. № 6.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 03194499) про скасування рішення Комісії щодо прийняття рішення про надання одноразової матеріальної допомоги непрацюючій малозабезпеченій особі, особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю про відмову в наданні одноразової грошової допомоги, оформленого протоколом від 12.11.2020 р. № 6; зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю в розмірі 856,00 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 25.03.2021 р.
Суддя Н. В. Лісовська