Іменем України
(ДОДАТКОВЕ)
м. Миколаїв.
26.03.2021 р. Справа № 400/6243/20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В. розглянув в порядку письмового провадження клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СТІВ», пров. Воєнний, 4,Миколаїв,54046
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 Державної податкової служби України, Львівська площа, 8,Київ 53,04053 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001
проскасування рішень та зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СТІВ» задоволено, скасовано Рішення комісії з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №2170680/42931781 від 26.11.2020 року, №2170684/42931781 від 26.11.2020, №2170679/42931781 від 26.11.2020 року, №2170681/42931781 від 26.11.2020 року, №2170685/42931781 від 26.11.2020 року, №2170686/42931781 від 26.11.2020 року, № 2170683/42931781 від 26.11.2020 року, № 2170682/42931781 від 26.11.2020 року; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СТІВ» №№16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 від 30.09.2020 року за датою їх подання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СТІВ» (пров. Воєнний, 4,Миколаїв,54046 42931781) судові витрати в розмірі 16 816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень.
22.03.21 від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі № 400/6243/20.
Ухвалою від 23.03.2021 призначено розгляд питання про відшкодування витрат на правову допомогу у судовому засіданні 26.03.2021 о 10:00.
В судове засідання 26.03.2021 представники учасників справи не прибули, представник позивача надав клопотання про розгляд заяви без його участі.
Враховуючи неявку учасників справи, суд розглянув питання про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
При прийнятті рішення, судом здійснено розподіл судових витрат, а саме сплаченого позивачем судового збору в розмірі 16816 грн шляхом відшкодування його на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо понесення інших судових витрат, позивачем заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу та надання доказів на підтвердження розміру витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Представником позивача 22.03.2021 надані докази понесення позивачем судових витрат на правову допомогу в сумі 16250 грн: акт приймання-передачі наданих послуг від 16.03.2021. При цьому, разом з позовом позивачем надано договір про надання правової допомоги від 10.10.2020, що був укладений ТОВ "Торговий Дім Стів" та Адвокатом Важеніною С.А.; детальний опис послуг, наданих адвокатом у рамках договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 17750 грн. Відповідно до умов Договору оплата послуг адвоката підлягає сплаті протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні правові позиції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17 та від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Досліджуючи надані представником позивача документи, судом встановлено, що відповідно до Договору сторони домовились, що вартість послуг з надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Торговий Дім "Стів" у Миколаївському окружному адміністративному суді у справі № 400/6243/20 становить 17750 грн. Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг, сума витрат на послуги адвоката склала 16250 грн. Згідно умов Договору гонорар підлягає сплаті протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі наданих послуг.
Як вже зазначалось вище, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
В даному випадку в матеріалах справи не містяться докази фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 16250 грн, проте у наданих документах зазначається про понесення цих витрат у майбутньому.
Сума витрат на правову допомогу в розмірі 16250 грн є цілком розумною, виходячи з предмету розгляду даної справи, а саме скасування рішень та зобов'язання зареєструвати податкові накладні.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути пропорційним до предмету спору та співмірним до тих витрат, які поніс позивач, в зв'язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.
З урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума витрат позивача на правову допомогу в розмірі 16250 грн є цілком співмірною та пропорційною предмету розгляду справи.
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 16250 гривень.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд, -
1. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СТІВ» (пров. Воєнний, 4,Миколаїв,54046 42931781) судові витрати в розмірі 16250 гривень (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят грн).
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Суддя В. В. Біоносенко