29 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1098/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії з 77 до 70 процентів сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов'язання провести з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з грудня 1998 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка йому була призначена у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення. Проте при проведенні перерахунку пенсії відповідач зменшив основний розмір пенсії з 77 до 70 процентів сум грошового забезпечення. Позивач зазначив, що звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 77 процентів від суми відповідного грошового забезпечення. Однак відповідач листом від 14 січня 2021 року відмовив у проведенні перерахунку, покликаючись на чинну редакцію статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів.
ОСОБА_1 не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними. На думку позивача, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив (а.с.26-29). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 22 грудня 1998 року у розмірі 77 процентів грошового забезпечення. З часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазнавала змін. Відповідно до чинної редакції статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами, внесеними Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні") максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Вказана норма набрала чинності 01 травня 2014 року, вона не скасована та не визнана неконституційною. Позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) з 01 січня 2018 року. Відповідач вважає, що частина друга статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовується як для призначення, так і для перерахунку пенсії.
З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю та зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років №4438 пенсія позивачу призначена з 22 грудня 1998 року в розмірі 77 процентів грошового забезпечення; вислуга становить в календарному обчисленні 20 років, в пільговому - 29 років (а.с.17).
З матеріалів пенсійної справи позивача №81/4438, копії якої містяться у справі, видно, що видно, що з часу призначення позивачу пенсії вона неодноразово перераховувалась та її основний розмір залишався незмінним - 77 процентів грошового забезпечення (а.с.33-34).
У 2018 році Ліквідаційна комісія Управління МВС України у Волинській області сформувала та скерувала до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за відповідною посадою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 (а.с.35). На підставі вказаної довідки та відповідно до Постанови №103 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії Управління МВС України у Волинській області від 28 березня 2018 року №3545; сума перерахованої пенсії становить 4344,20 грн (а.с.18).
На звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії у розмірі, встановленому на час призначення пенсії (а.с.14-15), ГУ ПФУ у Волинській області листом від 14 січня 2021 року №290-17936/Л-02/8-0300/21 повідомило, що перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року здійснено за чинною редакцією Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з нового грошового забезпечення у розмірі 70 процентів (максимальний) (а.с.16).
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із пунктом "а" частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Постанова №103), пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що на виконання Постанови №103 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії Управління МВС України у Волинській області від 28 березня 2018 року №3545. Здійснюючи такий перерахунок, для визначення розміру пенсії відповідач застосував норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII, набрав чинності 01 травня 2014 року).
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII у вказаній редакції максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Суд дійшов переконання, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 протиправно застосовано розмір процентної складової грошового забезпечення 70, а не 77 процентів, що був установлений при її призначенні. Крім того, суд враховує, що після набрання чинності змінами до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесеними Законом №1166-VII, позивачу не було проведено перерахунку пенсії із зменшенням відсоткового розміру пенсії, а здійснено це було лише під час проведення перерахунку пенсії на підставі Постанови №103.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, виходячи із наданих частиною другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), починаючи з 01 січня 2018 року.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України. КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій, є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджуються квитанцією від 26 січня 2021 року №53, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.10, 21).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк