про залишення позовної заяви без руху
29 березня 2021 р. Справа № 120/2382/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (код ЄДРПОУ 08482599, місцезнаходження: вул. 1-го Травня, 39, м. Хмільник, Вінницька область, 22000) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску та зобов'язання вчинити дії,
22.03.2021 поштою до суду надійшла позовна заява Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо нецільового використання сплачених позивачем бюджетних коштів зі сплаті податків та зборів з єдиного соціального внеску;
- визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального від 23.02.2021 № Ю-346-17;
- зобов'язання відповідача внести зміни у розрахунок боргу по сплаті єдиного соціального внеску відповідно до чинного законодавства.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
1. Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує вимогу податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.
Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску законом встановлено 10-денний строк звернення до суду.
При цьому строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.
Суд враховує, що зазначений спеціальний 10-денний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як видно з матеріалів позовної заяви, оскаржувану вимогу відповідача за № Ю-346-17 від 11.02.2021 позивач отримав 23.02.2021, що підтверджується відповідним штампом за вх. № 152 від 23.02.2020.
Втім, позовну заяву про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску позивач подав до суду поштою лише 17.03.2021 (згідно зі штампом на поштовому конверті), тобто після закінчення 10-денного строку, встановленого законом.
В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас вказаних вимог позивач не виконав та разом з позовною заявою не подав клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, вищезазначені недоліки позовної заяви перешкоджають можливості відкриття провадження у справі та дають підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 10-денного строку для подання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.
2. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) .
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову становить:
- позову майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позову немайнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.
Як видно з позовної заяви, позивач фактично заявив до суду дві окремих позовних вимоги, а саме:
1) про визнання протиправними дій відповідача щодо нецільового використання сплачених позивачем бюджетних коштів зі сплаті податків та зборів з єдиного соціального внеску та похідну вимогу про зобов'язання відповідача внести зміни у розрахунок боргу по сплаті єдиного соціального внеску відповідно до чинного законодавства;
2) про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 11.02.2021 № Ю-346-17.
Перша позовна вимога за своєю суттю є вимогою немайнового характеру. Тобто розмір судового збору за цією вимогою становить 2270,00 грн.
Інша позовна вимога є вимогою майнового характеру, оскільки стосується скасування рішення контролюючого органу, безпосереднім наслідком якого є стягнення з позивача грошових коштів (вимога є виконавчим документом та після закінчення строку для її виконання передається для примусового виконання до органів ДВС).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 22700,00 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відтак загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до суду цього позову становить 24970,00 грн.
Натомість згідно з доданим до позовної заяви платіжним дорученням № 99 від 15.03.2021, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 22700,00 грн. Тобто сума недоплати судового збору становить 2270,00 грн.
Отже, позовна заява Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, що також є підставою для залишення позову без руху.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
3. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 23.02.2021 № Ю-346-17. Однак з доданих до позовної заяви документів видно, що позивач фактично оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 11.02.2021 № Ю-346-17, яка надійшла на адресу позивача 23.02.2021. Копію цієї вимоги позивач долучив до позовної заяви.
Таким чином, існує невідповідність між змістом позовної заяви і доданими до неї доказами та фактично заявленими позовними вимогами. Тому позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими позивач обґрунтовує такі вимоги, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати реквізити рішення суб'єктв ладних повноважень, яке є предметом оскарження.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 160, 161, 169, 171, 245, 256, 293, 294 КАС України, -
1. Залишити без руху позовну заяву Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску та зобов'язання вчинити дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 днів з дня отримання її копії.
3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович