м. Вінниця
26 березня 2021 р. Справа № 120/8569/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" до Головного управлінням ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення №2180134/39269828 від 30.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 10.11.2020 позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву.
Суд зазначає, що у зв'язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю поштових марок, Вінницький окружний адміністративний суд тимчасово припинив відправлення поштової кореспонденції, про що учасників судового процесу повідомлено на офіційному веб-сайті суду (www.voas.gov.ua).
Копію ухвали про відкриття провадження направлено 14.01.2021 на офіційну електронну адресу відповідача 2: post@tax.gov.ua, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання Воронюк В.В. (а.с. 59).
Однак, відповідач 2 своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.
09.02.2021 представником відповідача 1 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної було прийнято рішення №2180134/39269828 від 30.11.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.11.2020 з підстав ненадання платником податку документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
01.03.2021 на адресу суду від представника позивача надійшов супровідний лист разом із доказами щодо підтвердження витрат на надання правничої допомоги.
10.03.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача правонаступником. Також представником подано відзив щодо стягнення судових витрат з відповідача.
Ухвалою суду від 26.03.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну відповідача правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Враховуючи, що інших заяв по суті та документів у строк встановлений судом не надходило, клопотань щодо неможливості подання заяв у строк чи продовження встановлених строків також, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" (код ЄДРПОУ - 39269828) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 24.06.2014. Основними видами економічної діяльності є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство.
Із розділу 1 звіту №4-сг (річна) "Про посівні площі сільськогосподарських культур" під урожай у 2020 році, вбачається, що позивачем було засіяно та зібрано, зокрема, кукурудзу на орендованих земельних ділянках, що також передбачено розділом 1 звіту №37-сг "Про збирання врожаю сільськогосподарських культу".
10.11.2020 між ТОВ "АГРОГРАД В" (покупцем) та ТОВ "Національна зернова компанія" (постачальником) укладено договір поставки №22/101120 (далі - Договір) (т. 1 а.с. 22-23). Предметом вказаного Договору є те, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2020 року на умовах, зазначених у цьому Договорі.
Розділом 2 Договору передбачено, що товар може поставлятись покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому Договорі, має бути поставлений у строк, встановлений у п. 2.1 цього Договору, тобто до 13.11.2020.
Відповідно до п. 2.4 Договору, - умови поставки товару - EXW франко-елеватор ТОВ "АГРОГРАД В" м. Вінниця вул. Лебединського 11, у відповідності із правилами "Інкотермс-2010". У випадку розбіжностей умов цього Договору з правилами "Інкотермс-2010" пріоритет мають умови цього Договору.
Відповідно до п. 2.6 Договору, при поставці товару постачальник забезпечує надання покупцю: оригіналу рахунку на оплату кожної окремої поставленої партії товару із зазначенням точної кількості та ціни товару без ПДВ, суми ПДВ, усього до сплати; оригіналу видаткової накладної; Копії складського документу, оформленого на імя покупця; оригіналу тристороннього акту приймання-передачі товару; витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників ПДВ.
Пунктом 3.1 та 3.2 Договору передбачено, що покупець сплачує 80% від вартості кожної окремої поставленої партії товару на поточний рахунок постачальника зазначений у Договорі, протягом 3-х банківських днів з дати надання документів згідно п. 2.6 даного Договору. Покупець сплачує 20% від вартості кожної окремої поставленої партії товару, поставка якого є предметом даного Договору на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, протягом 3-х банківських днів з дати надання: належно складеної податкової накладної, зареєстрованої у ЄДРПН, при умові, що в ній зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД, вказаний в п.1.2 даного Договору; квитанції №1 або №2 про реєстрацію податкової накладної.
Так, на виконання умов Договору позивачем було надано рахунок на оплату №111 від 10.11.2020 на загальну суму 2 919 998,40 грн за кукурудзу 3 класу урожаю 2020 року (т. 1 а.с. 24).
На підставі рахунку 10.11.2020 позивачем було отримано оплату за товар від ТОВ "АГРОГРАД В" в сумі 2 335 998,72 грн, що складає 80% від загальної суми, та передбачено п. 3.1 Договору. Вказане підтверджується платіжним дорученням від 10.11.2020 (т. 1 а.с. 25) та банківською випискою від 10.11.2020 (т. 1 а.с. 26).
Про отримання вказаного товару свідчить також видаткова накладна №28 від 10.11.2020 на поставку кукурудзи 3 кл. врожаю 2020 р. у кількості 400 т, що відповідає п .2.4 Договору (т. 1 а.с. 28).
На виконання умов п. 2.3 Договору між сторонами було укладено трьохсторонній акт прийому-передачі сільськогосподарської продукції від 10.11.2020 (т. 1 а.с. 29).
Перевезення товару підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №№32, 34, 35, 36, 37, 38, 39 від 20.10.2020; №1 від 21.10.2020; №40 від 28.10.2020; №№41, 42, 43 від 29.10.2020; №№44, 45, 46 від 30.10.2020; №№47, 48 від 31.10.2020; №№49, 50, 51 від 01.11.2020; №№58, 59 від 02.11.2020; №60 від 03.11.2020; №№52, 53 від 05.11.2020; №54 від 06.11.2020; №№55, 56, 57, 61 від 06.11.2020; №№62, 63 від 08.11.2020.
Окрім того, позивачем, на підтвердження виконання умов, що обумовлені Договором, було здійснено раніше закупівлю насіння кукурудзи у наступних контрагентів: у ТОВ "Агро-здобуток" згідно видаткової накладної №23 від 17.12.2019; у ТОВ "Агроресурс-А" згідно видаткової накладної №03/01262 від 19.03.2020 та №05/00039 від 04.05.2020.
За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, а саме по факту передачі товару, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою автоматизованої електронної системи податкову накладну №1 від 10.11.2020.
Відповідно до квитанції від 26.11.2020 дану податкову накладну було прийнято, але реєстрація зупинена з причин відповідності вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (т. 1 а.с. 141).
26.11.2020 позивачем було направлено повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено, додавши до вказаного повідомлення копії додатків у кількості 113 шт (т. 1 а.с. 144).
Рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №2180134/39269828 від 30.11.2020 в реєстрації податкової накладної №1 від 10.11.2020 відмовлено (т. 2 а.с. 9).
Підставами відмови зазначено, що платником не надано копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Не погоджуючись із рішенням відповідача 1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 10.11.2020 слугувало те, що така відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Пунктом 1 додатку 3 до Порядку №1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 26.11.2020 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подано копії наступних документів: звітів 4СГ від 01.06.2020 за 2020 рік; звітів 37СГ від 30.10.2020 за жовтень 2020 рік; актів приймання-передачі виконаних робіт б/н від 06.11.2020, №566 від 30.10.2020, ВН-03-01126 від 30.03.2020, ВН-03-01127 від 30.03.2020, №2110-01 від 21.10.2020; акта приймання-передачі до договору оренди б/н від 21.10.2020; договору оренди комбайна №2110-01 від 20.10.2020; додатку №1 до договору оренди комбайна №1 від 20.10.2020; видаткових накладних №03-01578 від 23.03.2020, №03-02268 від 22.05.2020, №05-00039 від 04.05.2020, №23 від 17.12.2019, №25 від 28.01.2020, №147 від 20.05.2020, №164 від 17.03.2020, №177 від 29.05.2020, №187 від 20.03.2020, №217 від 30.03.2020, №239 від 06.04.2020, №268 від 12.06.2020, №274 від 17.04.2020, №292 від 12.06.2020, №313 від 04.05.2020, №316 від 24.06.2020, №371 від 29.05.2020, №05/00807 від 18.05.2020, №735 від 07.10.2020, №ВН/03-01109 від 30.03.2020, №1473 від 30.03.2020, №1951 від 21.04.2020, №2448 від 16.05.2020, №3084 від 22.06.2020, №9108331760 від 21.10.2020, №В658 від 06.05.2020, №28 від 10.11.2020, №ВН/03-01262 від 19.03.2020; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2018; інформацію з реєстру речових прав 11.02.2020; договору поставки №22-101120 від 10.11.20202; реєстру договорів оренди від 01.07.2020; договорів оренди автомобілів НОМЕР_2 від 31.08.2020, НОМЕР_1 від 31.08.2020; акта приймання-передачі до договору оренди комбайна б/н від 20.10.2020; договору оренди комбайна №20-10-20 від 20.10.2020; доручення №234 від 10.11.2020; наказів на прийняття на роботу №4/К-205 від 15.10.2015, №7/К від 24.11.2015; наказу про призначення №77 від 14.05.2018; оборотно-сальдові відомості по рах. 10 б/н від 10.11.2020, по рах. 27 б/н від 10.11.2020; платіжного доручення №567 від 10.11.2020; сертифікату на насіння №063396 від 25.11.2019; протоколу загальних зборів ТОВ "Національна зернова компанія" №2 від 24.11.2015; протоколу загальних зборів ТОВ "Агроград" №1-20-04-18 від 20.04.2018; реєстрів накладних на прийняте зерно №482 від 03.11.2020, №465 від 01.11.2020, №502 від 05.11.2020, №515-516 від 06.11.2020, №529 від 07.11.2020, №545 від 08.11.2020, №436 від 29.10.2020, №443 від 30.10.2020, №456 від 31.10.2020, №340-341 від 20.10.2020, №349-350 від 21.10.2020; товарно-транспортних накладних №1 від 21.10.2020, №29 від 02.11.2020, №№32, 34, 35, 36, 37, 38, 39 від 20.10.2020, №40 від 28.10.2020, №№41, 42, 43 від 29.10.2020, №№44, 45, 46 від 30.10.2020, №№47, 48 від 31.10.2020, №№49, 50, 51 від 01.11.2020, №№52, 53 від 05.11.2020, №№54, 55, 56, 57, 61 від 06.11.2020, №№58, 59 від 02.11.2020, №60 від 14.03.1985, №№62, 63 від 08.11.2020; пояснення №39 від 26.11.2020, виписки з банку б/н від 10.11.2020; договору складського зберігання №60-07-20Ел від 13.07.2020.
Як свідчить зміст рішення від 30.11.2020, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної, підставою для його прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенню відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.
На противагу наведеному вище, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Визначаючись щодо обраного способу захисту, то суд вказує, що така відмова оформлена рішеннями комісії контролюючого органу, яке за визначенням положень п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, є індивідуальним актом, тобто актом (рішенням) суб'єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до п. 13 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №2180134/39269828 від 30.11.2020, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 10.11.2020.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №1 від 10.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 10.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 2102,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід пропорційно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2102,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Щодо стягнення з відповідачів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як видно з поданих документів, 28.12.2020 між позивачем в особі Циглюка О.А. та адвокатом Спесивцевим В.В. укладено договір (угоду) № 13/12-20 про надання правової допомоги (далі - Договір від 28.12.2020).
За умовами цього договору (п. 1.1) адвокат приймає на себе доручення "клієнта" про надання йому юридичної допомоги обумовленого цим Договором виду в інтересах "клієнта" на умовах, передбачених Договором, а "клієнт" зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням Договору.
Характер та зміст прийнятого адвокатом доручення: надання правової допомоги, представництво інтересів клієнта з питань визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації №2180134/39269828 від 30.11.2020 у Вінницькому окружному адміністративному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді.
Відповідно до п. 1.2 Договору від 28.12.2020 сума гонорару згідно прийнятого доручення сплачується за погодженням сторін.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до розрахунку виконаних робіт (наданих послуг) №СВВ-000002 від 01.03.2021 адвокатом надано такі юридичні послуги:
- ознайомлення із первинними документами замовника з метою підготовки позовної заяви до суду - 2 год;
- пошук судової практики з розгляду аналогічних правовідносин - 1 год;
- підготовка позовної заяви з відповідними додатками та сплата судового збору, кількість витраченого часу - 4 год;
- подання позовної заяви, кількість витраченого часу - 1 год.
Загальна вартість послуг становить 12000,00 грн, за 8 годин витраченого часу. При цьому вказано, що 1 година роботи адвоката становить 1500,00 грн.
Відповідно до рахунку-фактури №1 від 28.12.2020 адвокатом визначено суму 14200,00 грн за надані юридичні послуги.
Згідно із платіжним дорученням №2081 від 28.12.2020 позивачем сплачено 14200,00 грн за надання юридичних послуг.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.
Втім, позивачем сплачено кошти за надання юридичних послуг в розмірі 14200,00 грн. Вказану суму суд не бере до уваги, оскільки на надання юридичних послуг адвокатом витрачено 8 годин ( 1 година - 1500,00 грн), що в сумі складає 12000,00 грн.
Решта суми за надання юридичних послуг, а саме 2200 грн, не знайшла свого документального підтвердження.
Разом з тим, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, справа не вважається складною, містить лише декілька епізодів спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів також не є значними.
Крім того, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що додатково вказує на її малозначність.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, суд погоджується з доводами відповідача 1 про те, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 12000,00 грн є надмірним та необґрунтованим.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2180134/39269828 від 30.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 10.11.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" №1 від 10.11.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п'ятдесят одна гривня) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п'ятдесят одна гривня) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна зернова компанія" ( код ЄДРПОУ - 39269828, місцезнаходження: вул. Першотравнева, 1а, с. Пилява, Тиврівський район, Вінницька область, 23330); Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ - 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна