26 березня 2021 р. Справа № 120/1674/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати,
01.03.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачці частини заробітної плати - посадового окладу, розмір якого визначено частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 01.07.2015 по 31.01.2021 та зобов'язання відповідача сплатити на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 1059840,00 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.03.2021 до суду надійшло клопотання представника Вінницької обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовується тим, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) звужує права сторін, оскільки такий порядок передбачає подання лише заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечення). Відтак, на думку представника відповідача, розгляд справи без виклику сторін може завадити суду об'єктивно та ґрунтовно дослідити всі обставини справи та ухвалити законне і справедливе рішення. Крім того, представник відповідача просить суд врахувати категорію та складність справи, що також вказує на доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України розгляд вказаної заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.
В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Крім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 340/1916/20. При цьому Верховний Суд наголосив, що суд обирає форму судочинства на власний розсуд і це є його правом.
Як зазначено в ухвалі суду від 16.03.2021, рішення суду про можливість розгляду справи за позовом ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) обґрунтоване тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які мають розглядатися виключно за правилами загального провадження.
Водночас вказаною ухвалою судом встановлено достатній строк для подання заяв по суті справи (відзиву, відповіді на відзив, заперечення), що надає кожній із сторін право подавати докази, письмово викладати свої пояснення, міркування та аргументи, відстоювати свою позицію та спростовувати доводи і аргументи іншої сторони.
Відтак суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що внаслідок розгляду цієї справи в порядку письмового провадження сторін буде позбавлено можливості реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведенні своєї правової позиції.
Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В цьому контексті суд враховує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.
Також частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Додатково суд зважає на несприятливу епідеміологічну ситуацію в державі, що склалась у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби.
Керуючись ст.ст. 12, 167, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника Вінницької обласної прокуратури про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи № 120/1674/21-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала складена 26.03.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович