м. Вінниця
26 березня 2021 р. Справа № 120/423/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Б.В.В.-Буд" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Б.В.В.-БУД" (далі - ПП "Б.В.В.-БУД", позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - Подільське управління, відповідач 2) з позовною заявою, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову від 08.12.2020 за №198998.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 06.11.2020 посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка 423+643 км було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки "VOLVO", модель FM 13.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 . За результатами контролю складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 030458 від 06.11.2020 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029958 від 06.11.2020. Відповідно до цього акта виявлено перевищення нормативно допустимого навантаження не здвоєну вісь, яке становило 23,00 т, при нормативно допустимій 16,00 т, а також перевищення нормативно допустимої повної маси транспортного засобу, яке становило 41,00 т, при нормативно допустимій 40,00 т.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень вантажів автомобільним транспортом № 029958 від 06.11.2020 прийнято постанову № 198998 від 08.12.2020 про застосування до ПП "Б.В.В.-БУД" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується та вважає, що винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Так, представник позивача в позовній заяві вказує: на помилковість висновків відповідача 2 щодо наявності в транспортного засобу марки "VOLVO", модель FM 13.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 здвоєних осей. Крім того, зазначає, що діючим законодавством не передбачено надання дозволу, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.; вимірювальна техніка, на якій 06.11.2020 здійснювалося зважування транспортного засобу VOLVO, реєстр, номер НОМЕР_1 , не призначена для зважування ТЗ, що перевозять рідкі продукти; місце проведення зважування (423+643 км) не відповідає місцю зазначеному в направлення на проведення рейдової перевірки №002181 від 02.11.2020, наданого на адвокатський запит представника позивача. Також, представник позивача наголосила на неузгодженість акту перевірки як документа, у якому зафіксовано зміст виявленого в ході перевірки порушення (зазначено про порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР), з оскаржуваною постановою (зазначено про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт») як документом, яким на позивача накладено штраф за виявлене в ході перевірки порушення.
Додатково стороною позивача звернуто увагу суду на те, що ПП "Б.В.В.-БУД" не було повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт автомобілем VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 до початку такого розгляду.
Ухвалою від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження від 25.01.2021 отримана відповідачем 03.02.2021, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
19.03.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, однак, суд не вбачає підстав для його врахування, адже жодних доказів на підтвердження поважності причин неможливості його подання у визначений судом строк надано не було.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
З огляду на викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної справи за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
06.11.2020 службовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, у рамках здійснення заходів державного нагляду (контролю), шляхом проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки "VOLVO", модель FM 13.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами габаритно-вагового контролю, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 030458 від 06.11.2020 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029958 від 06.11.2020, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким ПП "Б.В.В.-БУД" нарахована плата за проїзд у загальному розмірі 649,35 євро.
Також, 06.11.2020 службовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт б/н проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, у якому зазначено про виявлені порушення, що полягають у здійсненні перевезення вантажу згідно ТТН №0611-5 від 06.11.2020 з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, тобто великовагового вантажу без оформлення відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд.
Згідно повідомлення від 03.09.2020 розгляд справи щодо порушення автомобільного законодавства призначено на 08.12.2020.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою заступника начальника Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 08.12.2020 №198998 за порушення ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" до ПП "Б.В.В.-БУД" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн.
Не погодившись із даним рішенням, вказуючи на ряд порушень допущених посадовими особами відповідача при проведенні габаритно-вагового контролю та прийняті оскаржуваної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 3 Закону № 2344-III передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Згідно із положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Водночас, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок).
Відповідно до п. п. 2 п. 2 Порядку, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрологи.
Із аналізу наведених положень слідує, що зважування під час проведення габаритно-вагового контролю може відбуватись лише відповідно до Методики, яка затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Разом із тим, як станом на момент виникнення спірних правовідносин, так і на сьогоднішній день такої Методики не затверджено.
Також, при зважуванні транспортного засобу, яким в даному випадку є бетонорозмішувач, слід враховувати і властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме Бетон М450, який є рідким вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. А, тому, проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу транспортного засобу при заїзді на платформу ваг, а також постійне перебування в русі відділу для перевезення бетонної суміші, тоді як вантаж, в силу своїх фізичних властивостей, деформується під дією мінімальних сил.
Зважування транспортного засобу позивача здійснювалось не відповідно до методики, яка повинна бути затверджена спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології та без врахування властивостей рідкого наливного вантажу.
Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
28.07.2016 наказом Міністерства інфраструктури України № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі Наказ № 255)
Зазначений Наказ № 255 встановлює вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.
Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого 08.12.2020 була винесена оскаржувана постанова, був здійснений на пересувному пункті габаритно-вагового контролю та у динамічному режимі (зважування у русі) без зупинки транспортного засобу за допомогою приладу зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісі 030Т-AS2-PWIA заводський номер 421.
Пунктами 1-3, 5 розділу II Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу № 255 передбачено, що габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг І-ІV категорій.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами.
Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом J 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м.
Згідно пункту 5 розділу II Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу № 255 пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням:
1)спеціалізований транспортний засіб;
2)комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки;
3)рулетка стрічкова, рейка телескопічна завдовжки 6 м для вимірювань параметрів висоти транспортних засобів, рулетка електронна в комплекті зі світловідбивачем;
4)комп'ютерна техніка;
5)акумулятор для резервного електроживлення;
6)бензиновий (дизельний) електрогенератор;
7)засоби зв'язку;
8)свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію;
9)платіжний термінал для розрахунку електронним платіжним засобом.
З вищенаведеного вбачається, що Вимогами до пересувного пункту габаритно-вагового контролю Наказу № 255, навіть, не передбачено наявності на пересувному пункті габаритно-вагового контролю комплекту автомобільних ваг для зважування транспортних засобів з рідким вантажем у статичному режимі. Також, суд враховує, що до стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю згідно Вимог, затверджених цим же Наказом № 255, не передбачено наявності комплекту автомобільних ваг для зважування транспортних засобів з рідким вантажем у статичному режимі.
Поряд із цим, як вбачається з листа Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.12.2020 за №9458/7.2/15-20, адресованого адвокату позивача у відповідь на її адвокатський запит, зважування транспортного засобу марки "VOLVO", модель FM 13.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 06.11.2020 відбулось за допомогою приладу зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісі 030Т-AS2-PWIA заводський номер 421.
Згідно Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П33.Ь873905820, чинного до 22.04.2021, прилад зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісі 030Т-AS2-PWIA заводський номер 421 відповідає вимогам ДСТУ OIML R134-1:2010. Також, зазначене свідоцтво містить перелік особливостей застосування даного приладу, а саме в п.6 «Особливості застосування засобу вимірювальної техніки» зазначено, що прилад не призначений для зважування транспортних засобів, що перевозять рідкі продукти.
Таким чином, як було встановлено судом вище, що 06.11.2020 позивач вантажним бетонорозміїиувачем-С VOLVO, реєстр, номер НОМЕР_1 , здійснював перевезення рідкого вантажу, так за своїм функціональним призначенням бетонозмішувач використовується для перевезення бетонної суміші у рідкому стані.
Також, суд враховує, що бетонна суміш в бетонорозміїиувач завантажується в так звану грушу, яка постійно обертається та, відповідно, зміщується, тобто не перебуває в сталому положенні, так як в зворотному разі бетонна суміш затвердне/загусне та втратить свої будівельні властивості.
У даному випадку слід враховувати особливості транспортного засобу (груша бетонорозмішувача перебуває в постійному русі), а також властивості вантажу який перевозив автомобіль, а саме бетонна суміш М450, який є рідким наливним вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп. Адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.
Надаючи оцінку доводам представника позивача в частині неналежного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи щодо порушення законодавства про транспорт суд зазначає, що в спростування даних тверджень стороною відповідача не надано жодних пояснень та доказів. Більш того, наданий суду з пропуском встановлених строків відзив на позовну заяву також не містить аргументів в спростування вищенаведених доводів представника позивача.
Вищенаведені обставини свідчать про недоведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятого спірного рішення.
Таким чином, належних та допустимих доказів того, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності передбаченої абз. 16 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суду не надано.
При цьому, визначаючись щодо решти доводів представника позивача суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Перевіривши основні доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та беручи до уваги неподання відповідачами відзиву на позовну заяву, суд приходить до переконання, що заявлений позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Предметом позову у цій справі є постанова Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки 08.12.2020 за №198998 про застосування до приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн.
Отже, за змістом наведеної норми, сплачений позивачем судовий збір за подання позову у розмірі 2270,00 грн (платіжне доручення № 3353 від 11.01.2021) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Проте, як з'ясовано судом, відповідач 2 хоч і вважається суб'єктом владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, однак є територіальним (відокремленим) підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, немає статусу юридичної особи та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються Державній службі України з безпеки на транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103).
Відтак суд доходить висновку, що у даному випадку витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн належить присудити йому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, тобто Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки від 08.12.2020 за №198998 про застосування до приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн.
Стягнути на користь приватного підприємства "Б.В.В.-БУД" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Приватне підприємство "Б.В.В.-Буд" (вул. Б.Хмельницького, 1Б, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222, код ЄДРПОУ 35558964)
Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845),
Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39816845)
Повний текст рішення суду складено 26.03.2021
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна