м. Вінниця
26 березня 2021 р. Справа № 120/1042/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо прийняття до розгляду заяви представника позивача про зміну позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
16.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.03.2021 року позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). З огляду на зазначене, на думку представника відповідача, позовна вимога стосовно бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо неприйняття рішення про надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою є безпідставною, адже відповідачем було вчинено активну дію у формі прийняття наказу від 10.03.2021 року № 2-51/15-21-СГ.
Надалі, 24.03.2021 року, в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), представником позивача - адвокатом Спесивцевим В.В. було подано заяву про зміну предмету позову, у якій останній просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-51/15-21-СГ від 10.03.2021 року, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (кадастровий номер: 0522884300:02:001:0372).
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяви представника позивача про зміну предмету позову суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача і відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Так, із аналізу ч. 1 ст. 47 КАС України суд приходить до висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що перебуває на розгляді у суді.
Як вбачається із матеріалів справи предметом первинних позовних вимог є:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття по суті рішення у формі розпорядчого документу за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22.10.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (кадастровий номер: 0522884300:02:001:0372);
- зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.10.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (кадастровий номер: 0522884300:02:001:0372).
Дані позовні вимоги мотивовані тим, що 22.10.2020 року ОСОБА_1 було подано до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області клопотання про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, проте, станом на момент подання позову до суду (10.02.2021 року) відповідачем не було прийнято жодного рішення щодо вказаного клопотання. Саме тому, на переконання сторони позивача, відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо розгляду клопотання від 22.10.2020 року, адже відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
У свою чергу, у поданій заяві про зміну позовних вимог від 24.03.2021 року, представник позивача заявляє вимоги про:
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-51/15-21-СГ від 10.03.2021 року, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (кадастровий номер: 0522884300:02:001:0372).
При цьому, зауважує, що в іншій частині позовні вимоги ним залишаються без змін.
Так, обґрунтовуючи подану заяву представник позивача зазначає, що 19.03.2021 року (після подання позовної заяви) ним отримано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-51/15-21-СГ від 10.03.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. У зв'язку з цим представник позивача вважає, що саме такий наказ і має бути скасовано судом з підстав його протиправності.
Щодо зазначених тверджень представника позивача, то суд першочергово вказує на те, що протиправність наказу відповідача № 2-51/15-21-СГ від 10.03.2021 року не була підставою первинних позовних вимог, заявлених у цій справі. В даному випадку заявляючи у заяві про зміну предмету позову від 24.03.2021 року вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 2-51/15-21-СГ від 10.03.2021 року, представник позивача фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що новий предмет позову обумовлений новими фактами та обставинами, які виникли після подачі первинної позовної заяви до суду у лютому 2021 року.
Зокрема, в первинній редакції позовних вимог предмет позову зводився до визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , а також зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання від 22.10.2020 року.
Проте, як було встановлено судом, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області розглянуло клопотання позивача від 22.10.2020 року та прийняло відповідне рішення у формі наказу № 2-51/15-21-СГ від 10.03.2021 року про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації.
У свою чергу нові позовні вимоги стосуються фактів та обставин, які на момент подачі первинного позову взагалі не існували, а тому не могли слугувати підставою для звернення до суду позивача з даним адміністративним позовом.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, про те, що подана представником позивача заява про зміну предмету позову розцінюється судом як заява, у якій позивач (представник позивача) просить змінити як підставу, так і предмет позову у справі, що нормою ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
Відтак, суд доходить висновку про неможливість прийняття заяви представника позивача про зміну позовних вимог від 24.03.2021 року (вх. № 15453).
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу (представнику позивача), що він не позбавлений права звернутися до суду з окремою позовною заявою щодо нового предмета спору, з урахування викладених нових мотивів (підстав) адміністративного позову у загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 47, 248, 256 КАС України,
У прийнятті заяви представника позивача - адвоката Спесивцева В.В. від 24.03.2021 року вх. № 15453 про зміну позовних вимог у справі № 120/1042/21-а - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович