29 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/647/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Телеком"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Подобєд І.М., судді - Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.)
від 09.03.2021,
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Клименка Олега Анатолійовича,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс Інвест"
про стягнення 281 798,97 грн,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/647/20 повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ "Строй-Телеком" і додані до неї документи.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Строй-Телеком" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/647/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Строй-Телеком" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/647/20 залишено без руху, надано скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: для надання доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн та належних доказів надсилання апеляційної скарги учасникам справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Строй-Телеком" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2020 у справі №904/647/20 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 17.03.2021 ТОВ "Строй-Телеком" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №904/647/20 до суду касаційної інстанції.
Дослідивши касаційну скаргу заявника на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №904/647/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи, Центрального апеляційний господарський суд керуючись частиною 2 статті 260 та частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 09.03.2021 повернув апеляційну скаргу, оскільки заявник апеляційної скарги не усунув недоліки поданої апеляційної скарги в строк, встановлений судом (не надав докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі)
Згідно з пунктом 2 та 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 про залишення апеляційної скарги без руху направлена ТОВ "Строй-Телеком" листом з рекомендованим повідомленням за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також була вказана в апеляційній скарзі: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А. Проте, 04.01.2021 вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пошти «неповна адреса». При цьому, в апеляційній скарзі було зазначено про відсутність у скаржника засобів зв'язку та електронної адреси.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції повторно надіслав 26.01.2021 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у справі №904/647/20 адресу скаржника. Проте, 08.02.2021 вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пошти «неповна адреса».
Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рі-шення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пун-ктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень опе-ратором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів Верховного Суду вважає, що факт неотримання скаржником поштової ко-респонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
ТОВ "Строй-Телеком" безумовно було обізнано про існування судового провадження у справі №904/647/20, а тому повинно було вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за його апеляційною скаргою, стан надходження поштових відправлень.
Оскільки ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу ТОВ "Строй-Телеком" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 2А.), яка зазначена в матеріалах апеляційної скарги та Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то суд не зобов'язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Таким чином, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного на момент ви-несення оскаржуваної ухвали законодавства повернув ТОВ "Строй-Телеком" апеляційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою за-кінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Строй-Телеком" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №904/647/20 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/647/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Телеком" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Телеком" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №904/647/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Кібенко
І. Кондратова