25 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/548/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.,
за участю представників:
ТзОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста": Москвічов А. С.,
Арбітражний керуючий Бандуристий Р. С. (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020
у складі колегії суддів: Желіка М. Б. - головуючого, Орищин Г. В., Галушко Н. А.
та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020
у складі судді Рочняк О. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"
про визнання банкрутом
Господарським судом Івано-Франківської області здійснюється провадження у справі № 909/548/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" (далі - ТзОВ "Тофі", боржник).
23.09.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія" Стандарт Кепітал" (далі - ТзОВ "Факторингова Компанія" Стандарт Кепітал") від 17.09.2019 № 17/09/19-02 (вх. № 18310/19 від 23.09.2020) про заміну кредитора боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідеа Капітал" (далі - ТзОВ "Ідеа Капітал" на правонаступника - ТзОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал".
Ухвалою від 17.02.2020 Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні заяви ТзОВ "Факторингова Компанія "Стандарт Кепітал" про заміну кредитора правонаступником у справі № 909/548/16.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020 у справі № 909/548/16 залишено без змін.
13.10.2020 ТзОВ "Факторингова Компанія" Стандарт Кепітал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою від 13.10.2020 вих. № 13/10-1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020 у справі № 909/548/16.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/548/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.10.2020.
З огляду на обрання судді Катеринчук Л. Й. до складу Великої Палати Верховного Суду та тимчасову непрацездатність судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погребняка В. Я., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/548/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020.
04.02.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі № 909/548/16 за касаційною скаргою ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал"; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.02.2021 та зупинив касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на оскаржувані рішення до перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 50/311-б та його оприлюднення.
Ухвалою від 01.03.2021 Верховний Суд поновив касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на оскаржувані судові рішення у справі № 909/548/16 та призначив скаргу до розгляду на 11.03.2021.
10.03.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ТзОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 10.03.2021 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" з огляду на прийняття Верховним Судом постанови у справі № 50/311-б, в якій сформовано висновок про те, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатом перегляду ухвал про заміну (відмову в заміні) кредитора на правонаступника.
11.03.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд касаційної скарги ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" до 25.03.2021.
У судове засідання 25.03.2021 з'явився представник ТзОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та арбітражний керуючий Бандуристий Р. С., які надали пояснення у справі.
Проаналізувавши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення ЄСПЛ від 15.02.2000 у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії", від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden").
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").
У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, об'єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020 про відмову у задоволенні заяви ТзОВ "Факторингова Компанія" Стандарт Кепітал" про заміну кредитора правонаступником та постанова Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, якою зазначену ухвалу суду залишено без змін
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.
Порядок заміни кредитора у справі про банкрутство його правонаступником на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень було урегульовано приписами статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КуЗПБ).
Відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
Аналіз частини третьої статті 9 КУзПБ) свідчить, що наведеною нормою не передбачено оскарження до суду касаційної інстанції ухвали про заміну (відмову) кредитора правонаступником.
Суд звертає увагу скаржника на те, що висловлена касаційним судом позиція у цій ухвалі відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному в пункті 74 ухвали судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б згідно якого у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду ухвал про заміну (відмову у заміні) кредитора на його правонаступника (частина третя статті 9 КУзПБ, частина 3 статті 8 Закону про банкрутство).
У наведеній ухвалі від 28.01.2021 у справі № 50/311-б Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від правової позиції судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі 12.11.2019 у справі № 922/6220/15 щодо неможливості касаційного перегляду ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду про заміну кредитора правонаступником як таких, що не передбачені в переліку згідно з частиною третьою статті 8 Закону про банкрутство, а також, за висновком Верховного Суду у цій справі, за частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію (див. висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2020 у справі "Diya 97 v. Ukraine").
ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У разі здійснення касаційного перегляду за касаційною скаргою ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020 (про відмову у задоволенні заяви про заміну кредитора правонаступником) у справі № 909/548/16, суд касаційної інстанції буде діяти не як суд встановлений законом (аналогічна позиція викладена в ухвалі судової для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 922/6220/15 та від 28.01.2021 у справі № 50/311-б).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
В ухвалах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18, від 24.06.2019 у справі № 26-30/109-09-3307 та постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17 викладено висновки щодо необхідності закриття касаційного провадження у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою на рішення, яке не підлягає перегляду у касаційному порядку.
З огляду викладене та з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020 у справі № 909/548/16 підлягає закриттю на підставі статті 296 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2020 у справі № 909/548/16 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський