Іменем України
18 березня 2021 року м. Чернігів справа № 927/26/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Полозенко В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (адреса представника - адвоката Джури Сергія Петровича)
До Фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича
АДРЕСА_2
про стягнення 240 348 грн. 56 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Джура С.П. - адвокат (ордер серії ЧН № 080959 від 21.12.2020)
від відповідача: не з'явився
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 02.03.2021 по 18.03.2021, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 18.03.2021, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
11 січня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи - підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення 240 348,56 грн., згідно якої позивач просить стягнути з відповідача:
60 049,80 грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2019, 1 281,61 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 005,04 грн. штрафу та 4 707,11 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати;
168 305,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок втрати орендованого рухомого майна (обладнання СТО).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати орендної плати та повернення орендованого майна.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2021 (з урахуванням іншої ухвали суду від 15.01.2021 про виправлення описки), зокрема:
прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;
постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 09 лютого 2021 року;
встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
викликано для участі в судовому засіданні фізичну особу - підприємця Куценка Євгена Володимировича (або його повноважного представника) в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.
Вказані вище ухвали суду від 15.01.2021, що направлялись відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, вказані вище ухвали суду від 15.01.2021, є такими, що отримані відповідачем 23.01.2021, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного підготовчого засідання.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 09.02.2021р. підготовчому засіданні відповідач не скористався.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.02.2021:
закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02 березня 2021 року;
викликано для участі в судовому засіданні фізичну особу - підприємця Куценка Євгена Володимировича (або його повноважного представника) в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.
Вказана вище ухвала суду від 09.02.2021, що направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
З урахування наведених вище положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.02.2021 є такою, що отримана відповідачем 17.02.2021, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 02.03.2021 судовому засіданні відповідач не скористався.
В судовому засіданні 02 березня 2021 року, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 18 березня 2021 року; повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.
Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2021, що направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві і яка відповідає адресі, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
З урахування наведених вище положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 02.03.2021 є такою, що отримана відповідачем 03.03.2021, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання.
Процесуальним правом на участь в призначеному на 18.03.2021 судовому засіданні відповідач не скористався.
У встановлений господарським судом процесуальний строк відзив на позовну заяву відповідачем поданий не був.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Турчененко Валентина Миколаївна зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 11.04.2003, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 2 062 017 0000 000469; одним з видів економічної діяльності значиться надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Куценко Євген Володимирович зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 01.07.2019, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 2 062 000 0000 011581; одним з видів економічної діяльності значиться технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві власності належить нежитлова будівля: будівля цеху технічного обслуговування та фарбувального цеху; адреса об'єкта: АДРЕСА_3 ; підстава виникнення права власності: договори купівлі-продажу р. № 5868 від 10.11.2005 та р. № 1-5617 від 11.12.2006 (витяги про державну реєстрацію прав від 11.02.2011 № 28971303 та № 28971450) (а.с. 18-19).
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
01 липня 2019 року між фізичною особою - підприємцем Турчененко Валентиною Миколаївною (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Куценком Євгеном Володимировичем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір).
За умовами Договору (п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.5, 4.1, 6.1, 6.4 та 6.6), ним регулюються правовідносини, пов'язані з передачею Орендодавцем Орендарю у строкове платне користування для здійснення Орендарем його підприємницької діяльності нежитлового приміщення - нежитлової будівлі цеху технічного обслуговування та фарбувального цеху (надалі - приміщення, що орендується). Майно, що передається в оренду, належить Орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2005 року, посвідченого Прилуцькою міською нотаріальною конторою за реєстраційним № 5868 та договору купівлі-продажу від 11.12.2006 року, посвідченого Прилуцькою міською нотаріальною конторою за реєстраційним № 5617.
Приміщення, що орендується, становить окрему нежитлову будівлю цеху технічного обслуговування та фарбувального цеху.
Адреса: АДРЕСА_3.
Загальна площа: 445,9 кв.м.
Площа підвальних приміщень: відсутні.
Вартість приміщення, що орендується: ринкова.
Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в орендне користування: задовільний.
Недоліки приміщення, що орендується: відсутні.
Термін орендного користування за цим Договором визначається з 01 липня 2019 року до 01 липня 2020 року.
Орендодавець зобов'язався у 5-денний строк після підписання цього Договору надати приміщення, що орендується, Орендарю за актом приймання-передачі.
Орендар зобов'язався, зокрема в разі закінчення дії договору оренди повідомляти Орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці про звільнення приміщення, що орендується, й здати його за актом здавання у справному стані.
За користування приміщенням, що орендується, Орендар сплачує Орендодавцю договірну орендну плату, розмір якої визначається додатковою угодою до даного Договору.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін.
Цей Договір складений українською мовою, на 3 сторінках, у двох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.
01 липня 2019 року між Сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2019 року, якою передбачено, що за орендне користування приміщенням, що орендується, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 5 004,15 (п'ять тисяч чотири гривні), що еквівалентно сумі 200,00 доларів США, щомісячно.
Орендар прийняв зобов'язання проводити оплату орендної плати щомісячно кожного 01 числа в готівковому порядку безпосередньо Орендодавцю.
Ця додаткова угода до Договору набуває чинності з моменту її підписання.
Ця додаткова угода складена українською мовою, на 1 сторінці, у двох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.
01 липня 2019 року між Сторонами був складений акт прийому-передачі майна до договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2019 року, на підставі якого Орендар прийняв в орендне користування, зокрема нежитлову будівлю цеху технічного обслуговування та фарбувального цеху.
Майно передане повністю відповідно до умов Договору, зауважень до якості майна немає.
Момент передачі майна зафіксований вірно: 14 год. 00 хв. 01.07.2019 року.
На підставі Договору позивачем була нарахована орендна плата за користування майном, однак відповідач своєчасно розрахунки не проводив у зв'язку з чим має заборгованість по орендній платі, розмір якої станом на 01.09.2020 становить 60 049,80 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом передачі в оренду майна.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати не виконав, у зв'язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду має заборгованість в сумі 60 049,80 грн.
Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по внесенню орендної плати, позивач здійснив нарахування трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 1 281,61 грн., у т.ч.:
за липень 2019 року - 12,75 грн.;
за серпень 2019 року - 25,50 грн.;
за вересень 2019 року - 37,02 грн.;
за жовтень 2019 року - 51,00 грн.;
за листопад 2019 року - 61,70 грн.;
за грудень 2019 року - 76,50 грн.;
за січень 2020 року - 89,25 грн.;
за лютий 2020 року - 95,42 грн.;
за березень 2020 року - 114,75 грн.;
за квітень 2020 року - 123,39 грн.;
за травень 2020 року - 140,25 грн.;
за червень 2020 року - 148,07 грн.;
за липень - серпень 2020 року - 306,01 грн.
Проте, за підрахунком суду розмір трьох процентів річних від простроченої суми становить 1 241,90 грн., у т.ч.:
за липень 2019 року - 12,34 грн.;
за серпень 2019 року - 24,68 грн.;
за вересень 2019 року - 35,78 грн.;
за жовтень 2019 року - 49,36 грн.;
за листопад 2019 року - 59,64 грн.;
за грудень 2019 року - 74,03 грн.;
за січень 2020 року - 86,14 грн.;
за лютий 2020 року - 91,88 грн.;
за березень 2020 року - 110,75 грн.;
за квітень 2020 року - 118,95 грн.;
за травень 2020 року - 135,36 грн.;
за червень 2020 року - 142,74 грн.;
за липень - серпень 2020 року - 300,25 грн.
За умовами Договору (п. 4.3, 4.4), у разі прострочення сплати орендної плати Орендодавець вправі стягнути з Орендаря заборгованість, що виникла, у встановленому чинним в Україні порядку, а також вправі вимагати від Орендаря сплати пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.
У разі прострочення сплати орендної плати Орендодавець вправі стягнути з Орендаря штраф в розмірі 10 % суми несплаченої своєчасно орендної плати.
Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі умов Договору (п. 4.3), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати, нарахував пеню в загальному розмірі 4 707,11 грн., у т.ч.:
за період з 01.01.2020 по 30.01.2020 - 777,36 грн.;
за період з 30.01.2020 по 31.01.2020 - 21,11 грн.;
за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 - 699,76 грн.;
за період з 01.03.2020 по 12.03.2020 - 325,75 грн.;
за період з 13.03.2020 по 31.03.2020 - 468,88 грн.;
за період з 01.04.2020 по 23.04.2020 - 630,66 грн.;
за період з 23.04.2020 по 30.04.2020 - 372,91 грн.;
за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 - 746,02 грн.;
за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 - 289,55 грн.;
за період з 12.06.2020 по 30.06.2020 - 375,11 грн.
Проте, за підрахунком суду розмір пені становить 4 278,55 грн., у т.ч.:
за період з 01.01.2020 по 30.01.2020 - 749,39 грн.;
за період з 30.01.2020 по 31.01.2020 - 21,06 грн.;
за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 - 673,78 грн.;
за період з 01.03.2020 по 12.03.2020 - 297,79 грн.;
за період з 13.03.2020 по 31.03.2020 - 442,99 грн.;
за період з 01.04.2020 по 23.04.2020 - 601,60 грн.;
за період з 23.04.2020 по 30.04.2020 - 153,13 грн.;
за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 - 721,91 грн.;
за період з 01.06.2020 по 11.06.2020 - 262,51 грн.;
за період з 12.06.2020 по 30.06.2020 - 354,39 грн.
Також, на підставі умов Договору (п. 4.4), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати, нарахував штраф - 10 % від суми боргу, який за підрахунком позивача становить 6 005,04 грн.
Проте, за підрахунком суду розмір штрафу становить 6 004,98 грн. (5 004,15 грн. * 12 * 10 % = 6 004,98 грн. або 60 049,80 грн. * 10 % = 6 004,98 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити існуючу заборгованість по внесенню орендної плати (претензії від 17.09.2020 та від 22.10.2020).
Оскільки відповідач своєчасно з позивачем не розрахувався, позивач правомірно звернувся до суду з даною позовною вимогою.
Проте, враховуючи наведене вище, позов фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення 72 043 грн. 56 коп. підлягає частковому задоволенню.
Щодо позову фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення 168 305 грн. 00 коп. збитків суд зазначає наступне:
на підставі вказаного вище акту від 01.07.2019 прийому-передачі майна до договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2019 року відповідач, окрім нежитлового приміщення отримав в оренду рухоме майно в кількості 8 найменувань загальною вартістю 168 305,00 грн. (обладнання станції технічного обслуговування).
Як зазначає в позовній заяві позивач, після закінчення строку дії Договору, відповідач не повернув йому ані нерухоме майно, ані рухоме майно, чим, на його думку, спричинив збитки в сумі 168 305,00 грн.
Нормативно-правовим обґрунтуванням стягнення 168 305,00 грн. збитків позивач визначив ст. 224, 225 Господарського кодексу України, якими передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Статтями 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
На переконання суду, належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку є позов про примусове виконання обов'язку в натурі (повернення переданого в найм майна) або про стягнення неустойки за порушення зобов'язань щодо повернення речі.
І тільки у випадку встановлення неможливості повернення відповідачем майна, власник майна вправі вимагати відшкодування його вартості.
Звертаючись з позовом про стягнення з відповідача 168 305,00 грн. збитків, заподіяних внаслідок втрати орендованого рухомого майна (обладнання СТО), позивач належними засобами доказування не довів факт належності йому відповідного майна на праві власності.
Крім того, позивачем не доведений факт втрати такого майна і неможливості його повернення відповідачем (зокрема, фіксування відповідного факту шляхом складання акту з залученням незаінтересованих осіб, звернення з даного приводу до правоохоронних органів тощо).
Таким чином, позов фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення 168 305 грн. 00 коп. збитків залишається судом без задоволення за відсутності документального підтвердження їх завдання позивачеві.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема:
чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Звертаючись з даним позовом, позивачем наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до яких включено, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. (на підтвердження понесення таких витрат позивачем до позову додані квитанції від 22.12.2020 № 0.0.1953342887.1 на суму 2 000,00 грн. та № 0.0.1953337640.1 на суму 4 000,00 грн.); при цьому, позивач повідомив про те, що деталізований розрахунок витрат на правничу допомогу буде надано після закінчення проведення процесуальних дій.
09 лютого 2021 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області поданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до складу яких включено, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн., розрахунок яких проведений з урахуванням Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 10.01.2020 № 84.
02 березня 2021 року позивачем до Господарського суду Чернігівської області подана заява від 02.03.2021 про відшкодування судових витрат по справі, якою просить стягнути з відповідача, зокрема сплачені витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2020 року між Адвокатським об'єднанням адвокатська контора «ЛОГОС» (Юридична фірма) в особі голови об'єднання Кічі Владислава Валерійовича та фізичною особою - підприємцем Турчененко Валентиною Миколаївною (Замовник) був укладений договір № 126 про надання правничої допомоги, за умовами якого останній в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Юридична фірма зобов'язалась відповідно до завдання Замовника надавати йому юридичні послуги та представляти інтереси Замовника в усіх підприємствах, установах, організаціях, в загальних та спеціалізованих судах всіх інстанцій, в органах досудового слідства, прокуратури всіх рівнів, органів внутрішніх справ. Податкової міліції, державної податкової адміністрації, готувати претензійні документи цивільного характеру у справах про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших належних сум заборгованості.
Для виконання доручень, зазначених в п. 2.1 даного Договору, Юридична фірма уповноважує адвоката Джуру Сергія Петровича.
Юридична фірма зобов'язалась надавати Замовнику за його окремими дорученнями наступні юридичні послуги протягом строку дії цього Договору, зокрема:
організовувати та вести позовну роботу за такими матеріалами, які готує Замовник;
представляти у встановленому порядку інтереси Замовника в суді з правом на вчинення від імені Замовника всіх процесуальних дій з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду;
надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності.
Вартість послуг, наданих Замовнику Юридичною фірмою, визначається за домовленістю сторін і відповідно до актів приймання виконаних робіт та виставлених рахунків.
Також 21 грудня 2020 року між Адвокатським об'єднанням адвокатська контора «ЛОГОС» (Юридична фірма) в особі голови об'єднання Кічі Владислава Валерійовича та фізичною особою - підприємцем Турчененко Валентиною Миколаївною (Замовник) була укладена додаткова угода до договору № 126 від 21.12.2020 про надання правничої допомоги, якою сторони встановили, що вартість послуг по наданню правничої допомоги в суді першої інстанції у справі за позовом фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення заборгованості за договором оренди та відшкодування заподіяних збитків, супроводу і представництву інтересів в суді першої інстанції представником Юридичної фірми становить 6 000,00 грн., у т.ч.: досудова претензійна робота, складання та подання позовної заяви, участь в суді першої інстанції.
Як вбачається з кінцевого розрахунку витрат на правничу допомогу, на виконання умов та вимог Договору про надання правничої допомоги № 126 від 21.12.2020 представником Адвокатського об'єднання «Адвокатська контора «Логос» адвокатом Джурою Сергієм Петровичем проведені наступні дії по даній справі: підготовка документів для подання позову, складання позовної заяви та процесуальних документів по справі, участь в 2 судових засіданнях.
З урахуванням вартості ставок адвокатського гонорару, встановлених Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 10.01.2020 № 84, та умов Договору про надання правничої допомоги № 126 від 21.12.2020 вартість послуг, наданих адвокатом Адвокатського об'єднання «Адвокатська контора «Логос» Джурою Сергієм Петровичем становить:
підготовка документів для подання позову, складання позовної заяви та процесуальних документів по справі - 4 000,00 грн.;
участь в судових засіданнях, 2 судові дні - 2 000,00 грн.
01 березня 2021 року між Адвокатським об'єднанням адвокатська контора «ЛОГОС» (Юридична фірма) в особі голови об'єднання Кічі Владислава Валерійовича та фізичною особою - підприємцем Турчененко Валентиною Миколаївною (Замовник) був складений та підписаний акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 126 від 21.12.2020, згідно якого:
Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги щодо підготовлення та передачі до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення заборгованості за договором оренди та відшкодування заподіяних збитків, та щодо участі представника Юридичної фірми адвоката Джури С.П. в двох судових засіданнях по справі;
сторони домовились, що при визначенні вартості адвокатського гонорару вони застосовують Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 10.01.2020 № 84;
вартість послуг Виконавця за цим актом складає 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.;
Замовник немає жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг.
На виконання умов Договору про надання правничої допомоги № 126 від 21.12.2020 позивачем був вчинений платіж в сумі 6 000,00 грн. (квитанції від 22.12.2020 № 0.0.1953342887.1 на суму 2 000,00 грн. та № 0.0.1953337640.1 на суму 4 000,00 грн.).
Дослідивши Договір про надання правничої допомоги № 126 від 21.12.2020, додаткову угоду до договору № 126 від 21.12.2020 про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 126 від 21.12.2020, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, в сумі 6 000,00 грн. є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.
Разом з тим, за змістом ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду, зокрема позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана позовна заява була здана позивачем для відправки до відділення поштового зв'язку 26.12.2020.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (ст. 7) установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 102 гривня.
Таким чином, звертаючись з позовною заявою про стягнення 240 348,56 грн., позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 3 605,23 грн.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 4 626,60 грн. (квитанції від 24.12.2020 № 12 на суму 4 204,00 грн. та від 26.12.2020 № 67 на суму 422,60 грн.).
Разом з тим, розрахунок розміру судового збору, який має бути покладений на відповідача за результатами вирішення даного спору, здійснюється судом виходячи із суми судового збору, який мав бути сплачений позивачем, а саме 3 605,23 грн.
Керуючись ст. 173 - 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 13, 73, 74, 76, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення 72 043 грн. 56 коп. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни ( АДРЕСА_4 ; код НОМЕР_2 ) 60 049 грн. 80 коп. заборгованості, 1 241 грн. 90 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 004 грн. 98 коп. штрафу, 4 278 грн. 55 коп. пені, 1 073 грн. 64 коп. судового збору та 1 786 грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позов фізичної особи-підприємця Турчененко Валентини Миколаївни до фізичної особи-підприємця Куценка Євгена Володимировича про стягнення 168 305 грн. 00 коп. збитків залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2021.
Суддя А.С.Сидоренко