Іменем України
17 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/640/19
Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:
Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України
До відповідачів:
1. Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області;
2. Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроу»;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест»;
5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас інвест груп»;
6. Товарної біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа».
Предмет спору: про визнання недісними правочинів та витребування майна.
Представники сторін:
від позивача 1: Глазова-Конащук А.В.
Від позивача 2: не прибув.
Від відповідачів: 1. Труба А.В. 2. Не прибув. 3.Не прибув. 4. Карась А.А., адвокат. 5. Не прибув. 6. Не прибув.
В розгляді справи приймала участь начальник відділу Чернігівської обласної прокуратури Рибалко Н.В.
Заступником прокурора міста Києва подано позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроу", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Інвест Груп" та Товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа", в якому просив:
- визнати недійсними результати цільового аукціону з реалізації майна платника податків Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", оформлені протоколом №78/18 від 20.12.2018, а саме: будівель та споруд у кількості 33 найменувань загальною площею 25956,2 кв.м по вул. Східна, 13, м. Бахмач, Чернігівська область, яке перебуває у податковій заставі Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - ГУ ДФС у Чернігівській області) та знаходиться на балансі філії "Хлібна база №87" ДП "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", який організовано Товарною біржею "Міжрегіональна товарно-промислова біржа";
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №78/18-Д, укладений 20.12.2018 між ГУ ДФС у Чернігівській області, ДП "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ "Агроу";
- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест" у державну власність в особі Кабінету Міністрів України нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Східна, 13, а саме:
1) будівлю мехмайстерні "Ж-1" площею 191,2 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730781874203;
2) будівлю тепловозного депо "Тд-1" площею 61,7 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730782874203;
3) будівлю водонасосної станції "Р-1" площею 134,6 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730785174203;
4) будівлю охорони праці " 3-1" площею 24,4 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730788374203;
5) водонапірну башту "Вб" площею 27,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730789774203; 6) будівлю гаражу "И-1" площею 80,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730794674203;
7) будівлю сушарки камерної продольної "Ц-3" площею 1427,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730798474203;
8) матеріальний склад "МС-1" площею 198,4 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730801174203;
9) склад №5 та КЗС "С-1" площею 2807,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730804574203;
10) склад №6 "ЗС-1" площею 1229,5 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730816374203;
11) вбиральню цегляну, огорожу "У-1" площею 14,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730839974203;
12) склад отрутохімікатів "Пг" площею 22,5 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730683974203;
13) будівлю складу "Щ-1" площею 78,8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730693274203;
14) будівлю ангару "Х-1" площею 459,9 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730702474203;
15) адмінбудівлю "А-1" площею 424,3 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730711274203;
16) будівлю пожежного депо "Й-1" площею 217 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730717874203;
17) будівлю прохідної "П-1" площею 11,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730723074203;
18) спецбудівлю "Пг" площею 115,1 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730730974203;
19) будівлю лабораторії "Я-1" площею 101,2 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730734874203;
20) будівлю літньої лабораторії "Є-1" площею 22,8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730738074203;
21) склад №1 "В-1" площею 4231,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730747974203;
22) склад №2 "Б-1" площею 4116, 8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730750874203;
23) склад №3 "Г-1" площею 4201, 1 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730854274203;
24) склад №4 "Д-1" площею 4222,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730882874203;
25) будівлю очисної башти "И-6" площею 242,3 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730888074203;
26) будівлю ємкостної башти "К-4" площею 266,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730915774203;
27) будівлю норійної башти "Ж-4" площею 88,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730921474203;
28) побутову будівлю "Ю-1" площею 62,7 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730925574203;
29) будівлю залізничного приймального бункеру "Н-1" площею 201,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730930174203;
30) будівлю для вигрузки зерна "М-1" площею 37 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730936474203;
31) будівлю свиноферми "Т-1" площею 337,1 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730941174203;
32) будівлю млина "Ф-1" площею 221,4 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730948174203;
33) будівлю погріба "Пг" площею 74,2 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730954474203;
- визнати недійсним договір іпотеки, укладений 26.12.2018 між ТОВ "Мілл Інвест" та ТОВ "Верітас Інвест Груп", зареєстрований 26.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за номером № 4468.
Дії суду щодо розгляду справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2019 справу №927/640/19 (єдиний унікальний номер судової справи) за вказаним позовом розподілено судді Книш Н.Ю.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у складі судді Книш Н.Ю. відмовлено у відкритті провадження у справі №927/640/19 за позовною заявою від 31.07.2018 №05/1-4483-19 Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроу", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Верітас Інвест Груп" та Товарної біржі "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" про визнання недійсними результатів цільового аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; витребування нерухомого майна; визнання недійсним договору іпотеки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Заступником прокурора міста Києва подана апеляційна скарга від 15.08.2019 № 05/1-4483-19 до Північного апеляційного господарського суду в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у справі № 927/640/19 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.
Постановою від 07.11.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 задоволено; ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2019 у справі № 927/640/19 про відмову у відкритті провадження скасовано; матеріали справи № 927/640/19 передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Мілл Інвест" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Постановою Верховного Суду від 22.10.2020 касаційну скаргу ТОВ "Мілл Інвест" залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 927/640/19 залишено без змін. Справа № 927/640/19 повернута з Верховного Суду на адресу Господарського суду Чернігівської області 11.11.2020.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 справу № 927/640/19 передано на розгляд судді Федоренко Ю.В., який ухвалою від 16.11.2020 прийняв позовну заяву Заступника прокурора міста Києва №05/01-4483-19 від 31.07.2019 до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 17.12.2020.
02.12.2020 до суду від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про зміну найменування від 30.11.2020 № 15/3-4483-19 в якому просить:
- змінити найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду, у справі № 927/640/19 - «Прокуратура міста Києва» (код ЄДРПОУ: 02910019) на «Київська міська прокуратура» (код ЄДРПОУ: 02910019);?
- судові витрати стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910019; вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150).
В якості доказів, що підтверджують зміну назви органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду, заявником додані до клопотання витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Київської міської прокуратури, наказ Офісу Генерального прокурора № 414 від 08.09.2020 «Про день початку роботи обласних прокуратур», наказ Офісу Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» в якому зазначено, що юридичну особу «Прокуратура міста Києва» перейменовано у «Київська міська прокуратура».
Наведеними вище доказами підтверджується зміна назви органу прокуратури, який подав позовну заяву, на Київську міську прокуратуру, що є підставою для задоволення клопотання.
10.12.2020 до Господарського суду Чернігівської області від відповідача 4 - ТОВ "МІЛЛ ІНВЕСТ" надійшов зустрічний позов у якому ставиться питання про визнання за товариством права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Бахмач, вулиця Східна, буд. 13. Ухвалою суду від 15.12.2020 зустрічний позов залишений судом без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою від 04.01.2021 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МІЛЛ ІНВЕСТ" на підставі ч. 4 ст. 174, ч. 5 ст. 180 ГПК України, оскільки останнім не виконало вимог ухвали Господарського суду Чернігівської області від 15.12.2020 та не усунуло недоліки зустрічної позовної заяви.
У судовому засіданні 17.12.2020 в зв'язку з поважністю причин не прибуття представника відповідача-4 у підготовче судове засідання, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 18.01.2021.
До суду подано клопотання від 13.01.2021 представника ГУ ДПС у Чернігівській області в якому просить залучити до участі у справі ГУ ДПС у Чернігівській області, як процесуального правонаступника ГУ ДФС у Чернігівській області. До клопотання про залучення до участі у справі правонаступника додано: витяг з ЄДР для підтвердження повноважень підписанта, копію постанови КМУ № 537 від 19.06.2019, копію розпорядження КМУ №682-р від 21.08.2019, копію наказу №8 від 29.08.2019, копію наказу №36 від 28.08.2019, копію положення про ГУ ДПС у Чернігівській області, копію наказу №81 від 12.02.2020, копію постанови ВС від 27.05.2020.
У судовому засіданні 18.01.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні на 04.02.2021 та зобов'язав ГУ ДПС у Чернігівській області направити сторонам ті докази, які додані до клопотання про залучення до участі у справі правонаступника, які не є публічно доступними.
Від представника відповідача-1 надійшло клопотання від 01.02.2021 про продовження строку для надання додаткових доказів по справі та їх приєднання до матеріалів справи, в якому ГУ ДПС у Чернігівській області просить залучити до матеріалів справи №927/640/19 копії ухвал господарського суду Чернігівської області від 26.01.2021 по справі № 927/633/19.
У судовому засіданні 04.02.2021 суд постановив протокольні ухвали про: задоволення клопотань представника відповідача-1 та залучення поданих документів до матеріалів справи та заміну ГУ ДФС у Чернігівській області на його правонаступника ГУ ДПС у Чернігівській області; оголошення перерви в підготовчому судовому засідання на 10.02.2021.
При вирішенні клопотання ГУ ДПС у Чернігівській області судом враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) утворено Державну податкову службу та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 № 537 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 утворено як юридичну особу публічного права Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області. Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області 29.08.2019 прийнято наказ № 8 «Про початок діяльності Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області». Згідно п. 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 14 від 12.07.2019 (у редакції наказу Державної податкової служби України від 12.02.2020 № 81) ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДФС у Чернігівській області у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача 1 та здійснення заміни відповідача 1 - Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області.
18.01.2021 до суду ТОВ "МІЛЛ ІНВЕСТ" подано клопотання про залишення позову без розгляду від 18.01.2021 № 833/21, яке обґрунтоване відсутністю підстав для представництва прокуратури по даній справі.
Відповідач 1 у письмових поясненнях суду також зазначає, що прокурор прийняв на себе функції альтернативного суб'єкта звернення до суду, який не може замінювати належного суб'єкта владних повноважень. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
У судовому засіданні 10.02.2021 суд, дослідивши матеріали справи щодо підтвердження повноважень прокурора на представництво інтересів держави в суді в даній справі, прийшов до висновку про наявність таких підстав, і постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
У судовому засіданні 10.02.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.02.2021.
У судових засіданнях 16.02.2021 та 04.03.2021 судом були постановлені протокольні ухвали про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що не всі сторони були повідомлені належним чином про дату, час та місце судових засідань так як у суді були відсутні знаки поштової оплати та відправка поштової кореспонденції тимчасово припинилась, що підтверджується довідками за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області; наступне судове засідання було призначене на 15.03.2021, потім судом оголошена перерва в судовому засіданні до 16.03.2021. У судовому засіданні 16.03.2021 суд вийшов в нарадчу кімнату, оголосивши орієнтовний час виходу 17.03.2021.
17.03.2021 суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст.240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог прокурор, зокрема, зазначив, що будівлі та споруди філії "Хлібна база № 87" Державного підприємства у кількості 33 найменувань загальною площею 25956,2 кв.м по вул. Східній, 13 у м. Бахмач Чернігівської області за дорученням ГУ ДФС у Чернігівській області як джерело погашення податкового боргу реалізовано Товарною біржою "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" на аукціоні, переможцем якого згідно з протоколом від 20.12.2018 № 78/18 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОУ". За результатами проведення вказаного аукціону, між ГУ ДФС у Чернігівській області, Державним підприємством "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОУ" 20.12.2018 року укладено договір купівлі-продажу № 78/18-Д зазначеного нерухомого майна. У подальшому, на підставі низки договорів вказані об'єкти нерухомості Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОУ" відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", яким майно за відповідними договорами передано в оренду та в іпотеку Товариству з обмеженою відповідальністю "Верітас інвест груп".
Обґрунтовуючи підстави представництва прокурора в суді, заступник прокурора міста Києва, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає, що незаконне відчуження державного майна порушує інтереси держави, оскільки у даному випадку держава незаконно позбавлена права власності на майно, щодо якого встановлена законодавча заборона на його відчуження, втратила повноваження власника майна, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, можливість реалізувати свої права з метою досягнення суспільно важливих цілей, забезпечення виконання державою її функцій (приносити доходи до бюджету держави, з метою розв'язання соціальних та економічних проблеми, що виникають у державі тощо).
Позивач 1 надав письмові пояснення від 14.12.2020 у яких зазначив, що ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Рішення про зміну режима майна вказаного підприємства Кабінетом Міністрів України не приймалось, а тому він позов підтримує.
Від відповідача 1 надійшов відзив на позов від 01.12.2020 № 467/9/25-01-05-11 (том 5, а.с. 11-19), в якому не визнав позовні вимогами та навів свої обґрунтування, а саме зазначив, що за ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» обліковувався триваючий податковий борг по податку на додану вартість, по земельному податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, податку на прибуток підприємств. Незважаючи на вчинені з боку податкового органу дії, ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» податковий борг в добровільному порядку не сплачено. ГУ ДФС у Чернігівській області з метою забезпечення надходження коштів до бюджету за рахунок реалізації майна боржника, що перебуває у податковій заставі, користуючись правом відповідно до ст. 95 ПКУ було вимушено звернутись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. 14.02.2018 у справі №825/2374/17 Чернігівським окружним адміністративним судом прийнято рішення (дата набрання законної сили 22.05.2018) про надання ГУ ДФС у Чернігівській області дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», що перебуває у податковій заставі.
В подальшому відповідно до ст.95 ПКУ, Постанови КМУ від 29.12.2010 №1244, Наказу Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518 "Про затвердження порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі", Наказу Міністерства фінансів України від 22.05.17 №517 "Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови КМУ від 29.12.2010 №1244" 26.11.2018 між ГУ ДФС у Чернігівській області (Довіритель) та Товарна біржа "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" (Повірений) було укладено договір-доручення на організацію та проведення цільового аукціону з продажу заставленого майна, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також відповідно до положень ст.89,95 ПКУ, організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, і закріплене за ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (Заставодавець), та перерахувати виручку від реалізації такого майна. Майном, що підлягає реалізації на аукціоні за цим договором є: будівлі та споруди у кількості 33 загальною площею 25 956,2 кв. м, за адресою: м. Бахмач. вул. Східна, 13, Бахмацький р-н., Чернігівська обл., загальна вартість з ПДВ становить 6 252 484,80 грн.
В подальшому згідно Протоколу №78/18 проведення цільового аукціону з реалізації майна платника податків ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», яке перебуває у податковій заставі ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.12.2018 переможцем аукціону було визначено TOB "Агроу", запропонована ціна з ПДВ 6 506 360,76 грн.
Зазначений протокол є підставою для сплати переможцем аукціону коштів, а також укладання договору купівлі-продажу майна, так 20.12.2018 між ГУ ДФС у Чернігівській області, в особі повіреного - TOB "Центр брокерських послуг" (код ЄДРПОУ 42232028) - (Продавець), Боржник-платник податків ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» та TOB "Агроу" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №78/18-Д майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п.2.1 предметом договору є майно, придбане на аукціоні, проведеному 20.12.2018, а саме: будівлі та споруди у кількості 33 загальною площею 25 956,2 кв. м. Відповідно до п.3.1 ціна реалізації майна згідно Протоколу №78/18 від 20.12.2018 становить 6 506 360,76 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідач 1 звертає увагу суду, що предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка не є стороною договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі не приймала участь в аукціоні. Крім цього, прокуратурою не надано жодних доказів того, що Мінагрополітики або КМУ не здійснюють або неналежним чином здійснюють представництво інтересів держави; прокуратурою не зазначено, чи вживала вона будь-які заходи для з'ясування офіційних позицій Міністерства аграрної політики та продовольства України та КМУ щодо доцільності подання даного позову.
Так, на думку відповідача 1, доводи які викладені в позові є не обґрунтованими, та є такими що не доводять порушення спірним правочином цивільних прав та законних інтересів позивача, оскільки відчуження нерухомого майна та зміна його власника відбулася за результатами аукціону, а сплачені покупцем за реалізоване майно кошти в подальшому призвели до суттєвого скорочення боргу ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», а також забезпечило значні надходження податків до держаного бюджету.
Від відповідача 4 надійшов відзив на позов від 03.12.2020 (том 6, а.с. 1-21), в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У відзиві, зокрема, відповідач 4 посилається на те, що:
- 20.12.2018 було проведено цільовий аукціон з реалізації майна платника податків Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», яке перебуває у податковій заставі ГУ ДФС у Чернігівській області та знаходилось на балансі Філії «Хлібна база № 87» Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів». Цільовий аукціон було проведено відповідно до спеціальних норм податкового права, які регулюють дані правовідносини, а саме: ст. 95 Податкового кодексу України та «Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518). Обґрунтування позовних вимог позивачем, жодним чином не стосується та не доводять будь-яких порушень нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків;
- згідно протоколу про проведення цільового аукціону № 78/18 від 20.12.2018 переможцем було обрано відповідача 3 - TOB «АГРОУ». 20.12.2018 між Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, що діяло в особі повіреного - TOB «Центр брокерських послуг» та TOB «Агроу», на підставі протоколу про проведення цільового аукціону № 78/18 від 20.12.2018, було укладено Договір купівлі-продажу №78/18-Д об'єктів, що знаходяться за адресою Чернігівська область, місто Бахмач, вулиця Східна, буд. 13. На виконання вказаного договору TOB «АГРОУ» було сплачено вартість майна, визначеного договором, після чого воно набуло право власності на об'єкти нерухомості. Надалі, між TOB «АГРОУ» та TOB «Мілл Інвест» було укладено Договори купівлі-продажу вищевказаних об'єктів нерухомості (інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно вищевказаного майна надано позивачем). Таким чином, TOB «Мілл Інвест» правомірно набуло права власності на об'єкти нерухомості;
- Шостим апеляційним адміністративним судом 10.12.2019 прийнято рішення по справі № 825/2374/17, яким відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та залишено без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі від 14.02.2018. Тобто фактично суд апеляційної інстанції підтвердив законність вказаного рішення, яким надано право ГУ ДФС в Чернігівській області здійснити погашення податкового боргу за рахунок майна ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів». Також рішенням суду встановлено, що спірне майно не належить до цілісного майнового комплексу ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», а тому правомірно було передано в податкову заставу та реалізовано на аукціоні. Тобто даним рішенням повністю спростовуються доводи прокуратури щодо начебто незаконної реалізації спірного майна відповідачем 1 та відсутні підстави для перегляду вже встановлених судом фактів;
- вимога позивача визнати недійсним договір купівлі-продажу на підставі, начеб то, незаконних дій ГУ ДФС у Чернігівській області (які було вчинено не під час, а до торгів) є завідомо нікчемною. Позивач повністю нівелює той факт, що Договір купівлі-продажу № 78/18-Д від 20.12.2018, був укладений не на підставі вільного волевиявлення сторін при їх юридичній рівності, а на підставі норм статті 95 ПКУ, щодо реалізації предмету податкової застави, в порядку визначеному виключно податковим, а не цивільним законодавством. Відтак, реалізація нерухомого майна відбулася відповідно до спеціальних норм податкового права. Також, ні нормами податкового законодавства, які є спеціальними в даному випадку, та мають вищу юридичну силу над загальними нормами права, ні нормами інших галузей не передбачено отримання дозволу власника на реалізацію майна, яке перебуває в податковій заставі;
- у постанові від 02.07.2019 у справі № 48/340 Велика Палата Верховного Суду, зазначила, що якщо суб'єктом відносин є добросовісний набувач, який набуває право власності на майно, то майно не може бути витребуване в нього на підставі статті 388 ЦК України. Таким чином, визнання рішення, згідно якого особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення її цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим;
- нерухоме майно за адресою м. Бахмач, вул. Східна, 13, яке належало Філії «Хлібна База № 87» зареєстровано як окремі об'єкти нерухомості з різними реєстраційними номерами об'єктів нерухомого майна. В той час, як право власності на цілісний майновий комплекс мало б підтверджувати єдиним свідоцтвом про право власності на всі об'єкти цілісного майнового комплексу. Таким чином, зазначене майно не є та не може вважатись ЦМК, оскільки речове право на кожний об'єкт зареєстровано окремо;
- Агентство державного резерву України в 2010 році мало затверджувати перелік майна, яке входить до складу цілісного майнового комплексу ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» та не підлягає приватизації. Позивачем не надано жодних документів за формою, затвердженою додатками 1,2 до Положення. Відповідно до Положення про Філію «Хлібна База № 87» неможливо встановити, що майно Філії становить собою ЦМК;
- відповідно до положень Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» ТОВ «Мілл Інвест» зверталося до Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України із запитом про проведення науково-правової експертизи, копія висновку від 01.07.2019 якої додана до відзиву.
З Київської міської прокуратури до суду надійшла відповідь на відзиви від 11.12.2020 №15/3-4483-19 (том 6, а.с. 122-133) в якій зазначено, що спірне нерухоме майно як складове цілісного майнового комплексу Державного підприємства, яке не підлягає приватизації, враховуючи встановлену Податковим кодексом України заборону, не могло бути використане як джерело погашення податкового боргу та визнала доводи відповідачів безпідставними, а саме зазначено, що:
- результати аукціону з продажу майна Державного підприємства, оформлені протоколом від 20.12.2018 № 78/18, та договір купівлі-продажу від 20.12.2018 № 78/18-Д підлягають визнанню недійсними у судовому порядку на підставі статей 203,215 ЦК України;
- в силу вимог ст. 145 ГК України, ст.ст. 325, 326 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ст. 87 Податкового кодексу України, спірне нерухоме майно Державного підприємства не могло бути відчужено на користь суб'єкта права приватної власності, всупереч встановленій законом забороні та процедурі проведення аукціонів, без виключення цього майна із законодавчого переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та не могло бути використане як джерело погашення податкового боргу;
- вказані вище правочини (протокол та договір) не відповідають вимогам ч. 1 ст. 215 ЦК України; при цьому результати аукціону, оформлені протоколом та договір купівлі-продажу, укладений за результатами аукціону, суперечать переліченим вище вимогам законодавства, а отже вони підлягають визнанню недійсними, оскільки внаслідок вчинення цих правочинів порушено право власності держави на спірне майно;
- як вбачається зі змісту протоколу від 20.12.2018 № 78/18, аукціон з продажу спірного майна проводився у місті Києві, а не в місті Ніжині Чернігівської області (за місцем реєстрації Державного підприємства), тобто всупереч встановленим вимогам п. 3 Розділу 1 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі;
- щодо доводів відповідачів з приводу чинності судового рішення у справі № 825/2374/17, яким, на їх думку, надано дозвіл на реалізацію спірного майна, то суд, надаючи Головному управлінню ДФС у Чернігівській області дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 2581706,36 грн за рахунок майна Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» не надавав дозвіл на продаж майна, заборона на відчуження якого встановлена законодавством, а надав дозвіл на погашення податкового боргу у встановленому законом порядку, а тому таке судове рішення в жодному випадку не може бути належною законною підставою для вибуття з державної власності майна з обмеженою оборотоздатністю;
- твердження відповідача 4 про те, що згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, є помилковим, оскільки спір, що виник у зв'язку з протиправним відчуженням спірного майна, випливає з відносин, що регулюють право власності, і має вирішуватися судами в порядку і за нормами цивільного судочинства;
- відповідно до п. 2 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518 дія цього Порядку поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації;
- згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 № 696-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства» (яке є у загальному доступі на офіційному сайті ВРУ та КМУ) до сфери управління вказаного Міністерства передано саме цілісний майновий комплекс Державного підприємства. Таким чином, з урахуванням чинності вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, статус майна Державного підприємства як цілісного майнового комплексу є визначеним та незмінним незалежно від його віднесення (чи не віднесення) як до такого, в порядку визначеному Фондом державного майна України;
- у даному випадку правовідносини, пов'язані із вибуттям спірного майна з державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, який має перевагу на інтересом окремої фізичної або юридичної особи, а незаконні дії відповідачів щодо відчуження цього майна такому суспільному інтересу не відповідають. Позовна вимога прокурора про витребування у TOB «Мілл Інвест» спірного майна не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції;
- наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у справі № 927/640/19 вже підтверджена постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та постановою Верховного Суду від 22.10.2020 у цій же справі.
Фактичні обставини справи.
Обставинами, які є предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними результатів цільового аукціону з реалізації майна платника податків ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», оформленого протоколом №78/18 від 20.12.2018, оспорюваних договорів купівлі-продажу та іпотеки, підстав витребування від ТОВ «Мілл Інвест» у державну власність в особі Кабінету Міністрів України спірного нерухомого майна.
У позовній заяві прокурор зазначає, що спірне державне майно вибуло з власності держави поза волею власника - держави, якою встановлена законодавча заборона на відчуження такого майна, що є підставою заявлених позовних вимог. Відповідно спір стосується права власності щодо спірного нерухомого майна і підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч.2 ст.325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч.1-2 ст.326 Цивільного кодексу України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.1 та 2 ст.321 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про перелік права об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації», який був чинним на час спірних правовідносин, затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1. У вказаному переліку наявні: 14243663 Державна хлібна база № 87 251010, м. Бахмач, вул. Східна, 13; 00952634 Ніжинський комбінат хлібопродуктів 251200, м. Ніжин, пров. Урожай, 16.
У відповідності до пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 3.2 Положення про філію «Хлібна база № 87» Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного агенства резерву України (нова редакція), затвердженого наказом Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного агенства резерву України від 2011 року № 38, це Положення визначає порядок створення, діяльності та ліквідації Філії «Хлібна база № 87» Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного агенства резерву України (далі - Філія). Філія є відокремленим підрозділом юридичної особи Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного агенства резерву України, що належить до сфери управління Державного агенства резерву України (далі - Підприємство), ним створюється та йому підпорядковується. Філія створена на підставі п. 6.1.3 Статуту Підприємства, ст. 64 Господарського кодексу України, ст. 95 Цивільного кодексу України. Філія має право, зокрема, володіти і користуватися основними фондами та оборотними коштами Підприємства, що закріплене за філією. Філія не має права приймати рішення чи укладати правочини, спрямовані на відчуження майна Підприємства, яке закріплене за Філією (основні засоби, будівлі, транспортні засоби та інше рухоме та не рухоме майно) без згоди Підприємства та Державного агенства резерву України (том 1, а.с. 113-119).
Згідно пунктів 1.1, 4.1, 5.1, 5.3, 5.4, 5.8, 11.2.18 Статуту Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.06.2017 № 319 Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (далі- Підприємство) засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому. З 23.10.2013 введене в сферу управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Підприємство є юридичною особою та має закріплене за ним майно. Майно Підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Джерелами формування майна Підприємства є, зокрема, державне майно, передане Підприємству Уповноваженим органом управління. Право господарського відання майном, закріпленим за Підприємством, виникає з дати підписання акту приймання-передачі. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, Підприємство має право лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Уповноважений орган управління веде облік об'єктів державної власності, що перебувають у його управлінні, здійснює контроль за ефективністю використання та збереження цих об'єктів. (том 1, а.с. 98-112).
Листом від 25.03.2019 № 52/4/02-2019вих Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, запропонувало прокурору м. Києва вирішити питання щодо вжиття заходів представницького характеру на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з метою відновлення порушених прав держави та повернення нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Бахмач Чернігівської області, вул. Східна, 13, Державному підприємству «Ніжинський комбінат хлібопродуктів».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Об'єктами управління державної власності, зокрема, є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям (ч.1 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).
Повноваження з управління об'єктами державної власності надано, зокрема, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим органам виконавчої влади та державним колегіальним органам (далі - уповноважені органи управління) (ст.4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2013 №696-р до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства передано цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів".
Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, як підприємство що забезпечує розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Відтак, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Отже, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно .
Так, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Аналогічні висновки щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі уповноважених органів містяться у постановах Верховного суду, зокрема від 05.11.2018 року №910/4345/18, від 17.10.2018 року №910/11919/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 року №911/1107/18.
Верховний Суд в п.5.6. постанови від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 вказав наступне: «Разом із тим із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів».
В обґрунтування підстав представництва прокурора в суді, заступник прокурора міста Києва, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначив, що незаконне відчуження державного майна порушує інтереси держави, оскільки у даному випадку держава незаконно позбавлена права власності на майно, щодо якого встановлена законодавча заборона на його відчуження, втратила повноваження власника майна, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, можливість реалізувати свої права з метою досягнення суспільно важливих цілей, забезпечення виконання державою її функцій (приносити доходи до бюджету держави, з метою розв'язання соціальних та економічних проблеми, що виникають у державі тощо).
Прокурор листом від 11.06.209 року №05/1-153вих-19 інформував Кабінет Міністрів України про виявлення порушення, який в подальшому був скерований Кабінетом Міністрів України до Міністерства аграрної політики та продовольства України, що підтверджується листами Кабінету Міністрів України №12263/0/2-19 від 19.06.2019 року та Міністерства аграрної політики та продовольства України №31-21-7/14899 від 09.07.2009 року.
Листами від 26.07.2019 №05/1-4483-19 прокурор у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив позивачів про підготовку позову до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до відповідачів про визнання недійсними правочинів на підставі яких нерухоме майно загальною площею 25956,2 кв.м. по вул. Східна, 13 у м. Бахмач вибуло з державної власності та витребування майна.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачами не було вжито достатніх та належних заходів до повернення спірного майна у власність держави, оскільки відповідний позов до суду пред'явлено не було, внаслідок чого державні інтереси залишаються незахищеними і на даний час майно перебуває у власності юридичної особи приватної власності.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність у прокурора підстав представництва інтересів держави у суді в особі позивачів 1 та 2 судом враховано, що Міністерство агрополітики та продовольства звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 у справі № 825/2374/17.
Вказаним рішенням адміністративний позов задоволено повністю, надано ГУ ДФС у Чернігівській області дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 2581706,36 грн, за рахунок майна ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», що перебуває у податковій заставі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №825/2374/17 апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року без змін.
Надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», що перебуває у податковій заставі, не є тотожнім здійсненню реалізації відповідного майна, а лише передбачає перехід до наступного етапу погашення податкового боргу, який має відбуватись у визначеному законодавством порядку, передбаченому ст.95 ПК України, відповідно до п.95.3 якої рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна переданого в податкову заставу є наступним етапом погашення податкового боргу. Таке рішення приймається саме контролюючим органом, при цьому підлягає встановленню можливість використання майна платника податків, як джерела погашення податкового боргу, належність такого майна до цілісного майнового комплексу підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, в тому числі державних підприємств, які не підлягають приватизації та у випадку, якщо контролюючим органом прийнято відповідне рішення про використання майна, визначеного п.87.3 ст.87 ПК України, посадові особи такого органу нестимуть відповідальність відповідно до закону.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №825/2374/17 якою відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства аграрної політики та продовольства України про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» про надання дозволу на погашення податкового боргу - залишено без розгляду.
Вказаною ухвалою встановлено, що з апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 у справі № 825/2374/17 Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося 25.01.2019, тобто після реалізації спірного нерухомого майна на цільовому аукціоні, укладення договорів купівлі-продажу вказаного майна та договору іпотеки.
За таких обставин суд погоджується з позицією прокурора про те, що єдиним дієвим способом захисту інтересів держави у даному спорі є визнання відповідних правочинів недійсними та витребування спірного майна, однак з таким позовом позивачі 1 та 2 в розумний строк до суду не звертались.
Міністерство аграрної політики та продовольства України приймало участь у справі №927/318/19 як третя особа тез самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» за позовом останнього до відповідачів: Головного управління ДФС у Чернігівській області, Товарної біржи «Міжрегіональна товарно-промислова біржа», ТОВ «Агроу», ТОВ «Мілл Інвест» про визнання недійсними результатів цільового аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та про зобов'язання повернути майно.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2019 у справі №927/318/19 позов залишено без розгляду за заявою позивача на підставі п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.
Вказане вище підтверджує неналежність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах як Кабінетом Міністрів України, так і Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Враховуючи обставини справи, вимоги чинного законодавства та наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як підтверджується матеріалами справи, 20.12.2018 проведено цільовий аукціон з реалізації майна платника податків Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 00952634, яке перебуває у податковій заставі ГУ ДФС у Чернігівській області та знаходиться на балансі Філії «Хлібна база № 87» Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 35770624, протокол №78/18 (т.1 а.с.121-123).
Вказаним протоколом підтверджується місце його проведення: м. Київ, провулок Виноградний, буд. 4 оф.41; організатор аукціону: Товарна Біржа «Міжрегіональна товарно- промислова біржа», код ЄДРПОУ 41690510, яка діє на підставі Договору - доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, що перебуває в податковій заставі укладеного ГУ ДФС у Чернігівській області від 26.11.2018 №12031/10/25-01-17-02-31; продавець: ГУ ДФС у Чернігівській області від імені якого, на підставі Договору-доручення на продаж майна на аукціоні від 26.11.2018 №12030/10/25-01-17-02-31, діє повірений - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Брокерських послуг», код ЄДРПОУ 42232028, яке акредитовано на ТБ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» - Брокерська контора № 12, в особі директора Берези Андрія Володимировича, здійснює продаж майна платника податків Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 00952634, що перебуває на балансі Філії «Хлібна база № 87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 35770624 та перебуває у податковій заставі і підлягає реалізації в рахунок погашення податкового боргу, згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 по справі № 825/2374/17.
Об'єкти продажу: Лот № 187: будівлі та споруди у кількості 33 найменування загальною площею 25956,2 кв. м, за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Східна, б. 13;
За результатами проведення аукціону: Лот № 187, ціна 6506360,76 грн, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроу», код ЄДРПОУ 42299606.
Цільовий аукціон проведено в м. Київ, пров. Виноградний, 4 оф.41 що відповідає умовам п.3 розділу ІІ Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №518 від 22.05.2017.
На підставі Протоколу № 78/18 від 20.12.2018, підписаного на Товарній біржі «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» за результатами аукціону 20.12.2018 між Головним управлінням ДФС у Чернігівській області (далі - продавець) в особі повіреного - Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр брокерських послуг», боржником - платником податків Державним підприємством «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОУ» (далі - покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 78/18-Д майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - Договір, т.1 а.с.124-128).
У відповідності до п. 2.1 Договору продавець продав, а покупець придбав на аукціоні, проведеному 20.12.2018 Товарною біржею «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» майно: будівлі та споруди у кількості 33 найменування, загальною площею 25956,20 кв.м. ( в подальшому, Об'єкти), а саме:
1) будівлю мехмайстерні "Ж-1" площею 191,30 кв.м;
2) будівлю тепловозного депо "Тд-1" площею 61,70 кв.м;
3) будівлю водонасосної станції "Р-1" площею 134,60 кв.м;
4) будівлю охорони праці " 3-1" площею 24,40 кв.м;
5) водонапірну башту "Вб" площею 27,90 кв.м;
6) будівлю гаражу "И-1" площею 80,90;
7) будівлю сушарки камерної продольної "Ц-3" площею 1427,90 кв.м;
8) матеріальний склад "МС-1" площею 198,40 кв.м;
9) склад №5 та КЗС "С-1" площею 2807,30 кв. м;
10) склад №6 "ЗС-1" площею 1229,50 кв.м;
11) вбиральню цегляну, огорожу "У-1" площею 14,30 кв. м;
12) склад отрутохімікатів "Пг" площею 22,50 кв. м;
13) будівлю складу "Щ-1" площею 78,80 кв. м;
14) будівлю ангару "Х-1" площею 459,90 кв. м;
15) адмінбудівлю "А-1" площею 424,30 кв.м;
16) будівлю пожежного депо "Й-1" площею 217,00 кв.м;
17) будівлю прохідної "П-1" площею 11,30 кв. м;
18) спецбудівлю "Пг" площею 115,10 кв. м;
19) будівлю лабораторії "Я-1" площею 101,20 кв.м;
20) будівлю літньої лабораторії "Є-1" площею 22,80 кв. м;
21) склад №1 "В-1" площею 4231,90 кв.м;
22) склад №2 "Б-1" площею 4116,80 кв. м;
23) склад №3 "Г-1" площею 4201, 10 кв.м;
24) склад №4 "Д-1" площею 4222,90 кв.м;
25) будівлю очисної башти "И-6" площею 242,30 кв.м;
26) будівлю ємкостної башти "К-4" площею 266,90 кв.м;
27) будівлю норійної башти "Ж-4" площею 88,90 кв.м;
28) побутову будівлю "Ю-1" площею 62,70 кв. м;
29) будівлю залізничного приймального бункеру "Н-1" площею 201,90 кв.м;
30) будівлю для вигрузки зерна "М-1" площею 37,00 кв.м;
31) будівлю свиноферми "Т-1" площею 337,10 кв.м;
32) будівлю млина "Ф-1" площею 221,40 кв. м;
33) будівлю погріба "Пг" площею 74,20 кв. м.
Згідно п. 3.1 Договору ціна реалізації майна згідно Протоколу 78/18 від 20.12.2018 становить 6506360, 76 грн з урахуванням ПДВ.
Договір підписано представниками продавця, покупця та трьома понятими, оскільки представник боржника - ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» від підпису договору відмовився.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 13.06.2019 підтверджується належність спірного нерухомого майна на праві власності ТОВ «Мілл Інвест», підстава виникнення - договори купівлі-продажу від 24.12.2018 (т.1 а.с.129-293).
26.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Верітас Інвест Груп» (надалі - Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест» (надалі - Іпотекодавець) укладено договір іпотеки (далі - Договір іпотеки, т.1 а.с.294-307).
У відповідності до пунктів 1.1 - 1.2 Договору іпотеки Іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, зазначеного в п. 1.2. даного Договору, передає в іпотеку Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель приймає від Іпотекодавця в іпотеку на умовах, визначених даним Договором, нерухоме майно, зазначену в п. 1.3 даного Договору.
Даним Договором забезпечується виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілл Інвест» перед Іпотекодержателем за Договором Позики, посвідченим Козаєвою Н.М, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.12.2018 за реєстровим №5219, укладеним між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, зі всіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (надалі - «Основний договір»), а саме: повернення заборгованості у розмірі 7 500 000,00 в строк до 15.12.2019.
Згідно п. 1.3 Договору іпотеки за даним Договором в іпотеку передається наступне нерухоме майно (надалі - предмет іпотеки):
- нежитлова будівля «Х-І», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5465;
- нежитлова будівля «Тд-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5803;
- нежитлова будівля «П-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5768;
- нежитлова будівля «Я-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5773;
- нежитлова будівля «Є-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5776;
- нежитлова будівля «А-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5785;
- склад № 2 «Б-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5788;
- склад № 1 «В-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5779;
- спецбудівля: «Пг», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5782;
- нежитлова будівля «Р-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5797;
- нежитлова будівля «Ж-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5794;
- нежитлова будівля «И-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5815;
- нежитлова будівля «З-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5806;
- склад № 5, що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5818;
- нежитлова будівля «Й-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5793;
- склад № 6, що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим №5821;
- нежитлова будівля, склад «Пг», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5791;
- нежитлова будівля «У-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5812;
- нежитлова будівля «Вб», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5800;
- нежитлова будівля «Щ-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5797;
- нежитлова будівля «МС-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 24.12.2018 за реєстровим № 5809;
- нежитлова будівля «Ю-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5848;
- нежитлова будівля «И-6», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5836;
- склад № 3, що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим №5839;
- склад № 4, що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим №5830;
- нежитлова будівля «К-4», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5842;
- будівля погріба «Пг», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5857;
- нежитлова будівля «М-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5851;
- нежитлова будівля «Н-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5845;
- нежитлова будівля «Ж-4», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5833;
- нежитлова будівля «Ф-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5854;
- нежитлова будівля «Т-1», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5860;
- нежитлова будівля «Ц-3», що належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 26.12.2018 за реєстровим № 5827.
Договір іпотеки підписано представниками сторін та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 26.12.2018.
Як зазначалось судом вище, майно ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» є державною власністю, закріплене за підприємством на праві господарського відання, включене до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 №271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках» затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках після іх виключення із Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", згідно з додатком 2. До вказаного переліку включено Державне підприємство "Ніжинський комбінат хлібопродуктів".
Відповідно до ч.2 ст.145 Господарського кодексу України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.
Згідно з пп.87.3.5, 87.3.7 п.87.3 ст87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".
Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації (ст.4 Закону України «Про заставу» у чинній на час спірних правовідносин редакції).
За встановлених судом обставин спірне майно могло було використане як джерело погашення податкового боргу лише після його виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлагають приватизації.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518 затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі, зареєстрований Міністерством юстиції України 15.06.2017 за № v0064500-17 (далі за текстом - Порядок).
Вказаний Порядок застосовується судом про вирішенні спору у чинній на час спірних правовідносин редакції.
Відповідно до п.2 розділу І Порядку його дія поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком: цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації.
Наказом Фонду Державного майна України від 29.12.2010 №1954, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.01.2011 за N v0546555-10, затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства (далі за текстом - Положення).
Відповідно до п.5-8 вказаного Положення після дати вручення підприємству податкової вимоги, яка надсилається (вручається) платнику податку в порядку, визначеному статтею 59 Податкового кодексу України ( 2755-17 ), не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати ним
суми грошового зобов'язання наказом керівника підприємства затверджується рішення про проведення інвентаризації майна підприємства, склад інвентаризаційної комісії та дата інвентаризації. До складу інвентаризаційної комісії, яку очолює керівник підприємства, залучаються головні спеціалісти та інші фахівці, обізнані з відповідною технологією та організацією виробництва. Датою інвентаризації є дата не пізніше третього календарного дня від дати вручення підприємству податкової вимоги. Інвентаризація майна проводиться згідно з чинним законодавством і повинна бути завершена в строк до 15 календарних днів після визначеної наказом дати інвентаризації.
Результати інвентаризації узагальнюються на засіданні інвентаризаційної комісії та оформляються протоколом, який підписується всіма членами комісії та затверджується керівником підприємства.
На підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п'ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними формами, наведеними в додатках 1 та 2 до цього Положення. Під час формування переліків керуються вимогами пункту 4 цього Положення та частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ). Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до органу, уповноваженого управляти таким державним майном.
Орган, уповноважений управляти державним майном, затверджує окремо перелік майна, що включається, та перелік майна, що не включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, в строк до п'яти календарних днів після дня надходження переліків.
В матеріалах справи відсутні затверджені в установленому законом порядку як перелік майна що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, так і майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними формами, наведеними в додатках 1 та 2 до Положення.
Відповідно до п.95.9 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
В матеріалах справи відсутні докази надання попередньої згоди Міністерством аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого віднесено ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», на продаж спірного майна.
Судом встановлено, що для продажу спірного майна потрібна була згода уповноваженого органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України і продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації (п.2 розділу І Порядку, п.95.9 ст.95 Податкового кодексу України). Отже, на продаж спірного майна не поширюється Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.05.2017 №518.
Згідно з пп.14.1.8 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України аукціон (публічні торги) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.
Під час цільового аукціону ведеться протокол, до якого заносяться: початкова й остаточна ціна продажу лота; відомості про учасників аукціону; пропозиції учасників аукціону, номери яких називає ліцитатор; результати аукціону; відомості про переможця - учасника, який під час аукціону запропонував найвищу ціну, або відомості про те, що аукціон закінчився без виявлення переможця. Протокол складається у чотирьох примірниках, підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) та погоджується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення цільового аукціону. Затверджений протокол є підставою для укладення протягом трьох днів договору купівлі-продажу майна (п.1-3 розділу V Порядку).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціонах (прилюдних торгах), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких аукціонів, складання за результатами їх проведення відповідного документа про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання недійсними правочинів, які укладені за результатом аукціону, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених чинним законодаством.
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.1 та 3 ст.215 Цивільного кодексу України).
Позивачі не приймали участь у цільовому аукціоні і не є сторонами договору купівлі-продажу від 20.12.2018, однак Кабінет Міністрів України наділений державою відповідними функціями щодо управління і розпорядження спірним нерухомим майном, Міністерство аграрної політики та продовольства України є органом управління спірним нерухомим майном, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачі є заінтересованими особами і вправі заперечувати дійсність вказаних правочинів у відповідності з чинним законодавством.
Судом встановлено, що оспорювані результати цільового аукціону та укладений на підставі результатів цього аукціону договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №78/18 від 20.12.2018, не відповідають вимогам ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Закону України « «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ст.145 Господарського кодексу України, ст.326 Цивільного кодексу України.
При цьому було порушено встановлену чинним законодаством процедуру віднесення спірного майна до переліку майна, що включається (не включається) до складу цілісного майнового комплексу, встановлену Положенням, а саме: не складено пооб'єктні переліки майна що включаються до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації; майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу; вказані переліки не затверджені органом, який уповноважений управляти державним майном; цільовий аукціон проведено відповідно до Порядку дія якого не поширюється на на майно, щодо якого згідно з законодавством з приватизації необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами.
За таких обставин вимоги визнати недійсними результати цільового аукціону з реалізації майна платника податків Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", оформлені протоколом №78/18 від 20.12.2018, визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №78/18-Д, укладений 20.12.2018 між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Державним підприємством "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроу", суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 13.06.2019 підтверджується, що спірне майно належить на праві власності тов «Мілл Інвест» на підставі договорів купівлі-продажу від 24.12.2018.
Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18).
Матеріалами справи підтверджується, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння держави без згоди органу, який уповноважений управляти вказаним майном (вибуло з володіння власника без його волі), а тому для витребування вказаного майна не потрібно визнавати недійсними договори купівлі-продажу на підставі яких ТОВ «Мілл Інвест» набуло право власності на це майно.
Таким чином, підлягають задоволенню і вимоги про витребування у ТОВ «Мілл Інвест» у державну власність в особі Кабінету Міністрів України спірне нерухоме майно.
При цьому судом відхиляються заперечення позову з підстав неможливості витребування спірного нерухомого майна у ТОВ «Мілл Інвест» (добросовісний набувач), оскільки це майно було реалізоване на виконання судового рішення у справі №825/2374/17. Рішенням у справі №825/2374/17 Головному управлінню ДФС у Чернігівській області надано дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 2581706,36 грн за рахунок майна ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», що перебуває у податковій заставі. Вказаним рішенням не визначено перелік майна, за рахунок якого надано дозвіл на погашення податкового боргу, можливість погашення заборгованості за рахунок спірного майна підлягав встановленню на етапі прийняття контролюючим органом рішення про погашення боргу відповідно до вимог чинного законодавства чого не було зроблено.
На час проведення цільового аукціону та укладення спірних договорів все майно ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» було включено до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації (Закон України «Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації»), постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, спірне нерухома майно не могло бути відчужене відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства і, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що для спірного майна встановолено особливий правовий режим, а тому це майно вибуло з володіння держави з порушенням закону, що ставить добросовісність відповідачів під час набуття у власність спірного майна під обґрунтований сумнів.
За вказаних обставин, позовна вимога прокурора про витребування у ТОВ «Мілл Інвест» спірного нерухомого майна не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.1 та ч.1 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких, зокрема, умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Судом встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння держави поза волею власника, з порушенням чинного законодавства, і в подальшому було передано в іпотеку за договором від 26.12.2018, укладеним між ТОВ «Мілл Інвест» та ТОВ «Верітас Інвест Груп». За вказаних обставин вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 26.12.2018 також є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
В матеріалах справи наявний висновок науково-правової експертизи на запит Товариства з обмеженою відповідальність «МІЛЛ ІНВЕСТ» щодо податкової застави майна від 01.07.2019 № 126/124-е затверджений Головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (том 6, а.с. 41-52),у якому наведені наступні висновки. По першому питанню: майно, яке перебувало на балансі відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи Філія «Хлібна база № 87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», станом на 29.01.2015 могло вважатися цілісним майновим комплексом і, відповідно, не підлягало приватизації тільки у тому випадку, якщо таке майно було визначено як цілісний майновий комплекс згідно акту інвентаризації, та такий перелік затверджений державним органом, який був уповноважений управляти відповідним майном. У іншому випадку таке майно не має правового режиму цілісного майнового комплексу та обмеження щодо нього як до цілісного майнового комплексу не застосовуються.
Щодо другого питання: передання в податкову заставу майна, яке було отримано від іншої юридичної особи державної власності, що раніше було в переліку підприємств, що не підлягають приватизації, відповідає нормам Податкового кодексу України. При цьому слід враховувати теорію єдності юридичної особи, відповідно до якої усе майно, яке перебуває у її власності (володінні) належить юридичній особі як суб'єкту права, відповідно така юридична особа відповідає по своїм зобов'язанням усім своїм майном.
Щодо третього питання: якщо відчуження майна здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника не за рішеннями, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а в іншому порядку, то таке майно не може вважатися таким, що примусово реалізоване у розумінні положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», а тому обмеження, встановлені вказаним законом, на таке майно не розповсюджуються.
Щодо четвертого питання: керівник юридичної особи (інша уповноважена особа) зобов'язаний підписувати юридично значимі документи, які відображають фактичні обставини щодо долі майна та здійснюються на виконання вимог законодавства України. У свою чергу, безпідставна відмова посадової особи від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.
Щодо п'ятого питання: законодавством не передбачено погодження на реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі, будь-якими державними органами.
Щодо шостого питання: якщо при передачі державного майна від однієї до іншої юридичної особи не було визначено статусу такого майна у належній формі згідно з Наказом Фонду державного майна України «Про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства» № 1954 від 29.12.2010 чи норм іншого законодавства, то немає підстав вважати таке майно цілісним майновим комплексом та поширювати на нього відповідний правовий режим.
Щодо сьомого питання: акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу державних підприємств до сфери управління Міністерству аграрної політики та продовольства України повинен містити правову підставу для вчинення відповідної дії.
Акт приймання-передачі має містити своїм додатком, із зазначенням його назви або посилання на акт інвентаризації, інвентаризаційні описи із зазначенням майна щодо якого проводиться інвентаризація та має містити назву юридичної особи, якщо таке майно їй належить у переліку додатків, які зазначені в акті.
Проведення інвентаризації для подальшої передачі майна до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства за своєю правовою підставою не є тотожною з проведенням інвентаризації для перевірки фактичної наявності майна для підтвердження даних бухгалтерського обліку для складання фінансової бухгалтерської звітності.
Відповідно до ст.108, 109 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Відповідно до ст.8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Спірні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України, наведеними вище актами цивільного законодавства, нормами Податкового кодексу України, укладеними договорами, а тому ці відносини не можуть регулюватися ні за аналогією закону, ні за аналогією права.
Наданий суду висновок науково-правової експертизи не стосується застосування у спірних правовідносинах аналогії закону, аналогії права, змісту норм іноземного права, а тому вказаний висновок судом не приймається до уваги при вирішенні спору.
Суд погоджується з доводами відповідачів 1 та 4 про те, що у справі відсутні докази про включення спірного нерухомого майна до складу цілісного майнового комплексу ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів».
Так, матеріалах справи міститься копія відповіді Комунального підприємства Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 31.07.2019 на адвокатський запит Онученко Д.С. від 25.07.2019 (том 6, а.с. 53) в якій зазначено, що за наявною інформацією нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Бахмач, вул. Східна, №13, обліковується в КП «Прилуцьке міжміське БТІ» як індивідуальні об'єкти нерухомості (тобто окремі будівлі, а не цілісний майновий комплекс), щодо яких Халимонівською сільською радою видавалися окремі свідоцтва про право власності на нерухоме майно із зазначенням власника: Філія «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (т.7 а.с.221-236).
Однак вказана обставина ніяким чином не впливає на зроблені судом висновки щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки спірне нерухому майно вибуло з власності держави з порушенням Законів України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», «Про управління об'єктами державної власності», ч.2 ст.145 ГК України, ст.4 Закону України «Про заставу», пп.87.3.7 п.87.3 ст.87, п.95.9 ст.95 Податкового кодексу України, Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, Положення про порядок віднесмення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства.
Зокрема, відчужене на аукціоні майно є державним майном, перебуває на балансі Державного підприємства та віднесено до переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації згідно з положеннями Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».А частиною дев'ятою статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про визнання недійсними результатів цільового аукціону та оспорюваних договорів з огляду на норми, передбачені статтями 203, 215 ЦК України, та про витребування від ТОВ «Мілл Інвест» у державну власність в особі Кабінету Міністрів України спірного нерухомого майна відповідно до ст.388 ЦК України.
Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст 129 ГПК України сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача-1 та відповідача-3.
Керуючись ст.129, 232 - 233, 236-238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсними результати цільового аукціону з реалізації майна платника податків Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", код ЄДРПОУ 00952634, оформлені протоколом №78/18 від 20.12.2018, а саме: будівель та споруд у кількості 33 найменувань загальною площею 25956,2 кв.м по вул. Східна, 13, м. Бахмач, Чернігівська область, яке перебуває у податковій заставі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та знаходиться на балансі філії "Хлібна база №87" Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів", який організовано Товарною біржею "Міжрегіональна товарно-промислова біржа".
Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі №78/18-Д, укладений 20.12.2018 між Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Державним підприємством "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроу".
Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", ідентифікаційний код 42292360, пров. Хрестовий, 6, м. Київ, у державну власність в особі Кабінету Міністрів України, вул. Грушевського,12/2 м. Київ, нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Східна, 13, а саме: будівлю мехмайстерні "Ж-1" площею 191,2 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730781874203; будівлю тепловозного депо "Тд-1" площею 61,7 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730782874203; будівлю водонасосної станції "Р-1" площею 134,6 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730785174203; будівлю охорони праці " 3-1" площею 24,4 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730788374203; водонапірну башту "Вб" площею 27,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730789774203; будівлю гаражу "И-1" площею 80,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730794674203; будівлю сушарки камерної продольної "Ц-3" площею 1427,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730798474203; матеріальний склад "МС-1" площею 198,4 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730801174203; склад №5 та КЗС "С-1" площею 2807,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730804574203; склад №6 "ЗС-1" площею 1229,5 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730816374203; вбиральню цегляну, огорожу "У-1" площею 14,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730839974203; склад отрутохімікатів "Пг" площею 22,5 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730683974203; будівлю складу "Щ-1" площею 78,8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730693274203; будівлю ангару "Х-1" площею 459,9 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730702474203; адмінбудівлю "А-1" площею 424,3 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730711274203; будівлю пожежного депо "Й-1" площею 217 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730717874203; будівлю прохідної "П-1" площею 11,3 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730723074203; спецбудівлю "Пг" площею 115,1 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730730974203; будівлю лабораторії "Я-1" площею 101,2 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730734874203; будівлю літньої лабораторії "Є-1" площею 22,8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730738074203; склад №1 "В-1" площею 4231,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730747974203; склад №2 "Б-1" площею 4116, 8 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730750874203; склад №3 "Г-1" площею 4201, 1 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730854274203; склад №4 "Д-1" площею 4222,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730882874203; будівлю очисної башти "И-6" площею 242,3 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730888074203; будівлю ємкостної башти "К-4" площею 266,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730915774203; будівлю норійної башти "Ж-4" площею 88,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730921474203; побутову будівлю "Ю-1" площею 62,7 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730925574203; будівлю залізничного приймального бункеру "Н-1" площею 201,9 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730930174203; будівлю для вигрузки зерна "М-1" площею 37 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730936474203; будівлю свиноферми "Т-1" площею 337,1 кв.м - реєстраційний номер об'єкта 1730941174203; будівлю млина "Ф-1" площею 221,4 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730948174203; будівлю погріба "Пг" площею 74,2 кв. м - реєстраційний номер об'єкта 1730954474203.
Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 26.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл Інвест", ідентифікаційний код 42292360, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верітас Інвест Груп", зареєстрований 26.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за номером № 4468.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича,11 м. Чернігів, код ЄДРПОУ 43143966, на користь Київської міської прокуратури, вул. Предславинська,45/9 м. Київ, код ЄДРПОУ 02910019, 51 679,50 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроу», , проспект Перемоги, 91, м. Київ, код ЄДРПОУ 42299606, на користь Київської міської прокуратури, вул. Предславинська,45/9 м. Київ, код ЄДРПОУ 02910019, 51 679,50 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 29.03.2021.
Суддя Ю.В.Федоренко