79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.2021 справа № 914/918/20
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянув матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Колія Валерія Вікторовича, м. Полтава,
до відповідача: Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", Турецька Республіка, в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Маренича Василя Івановича , м. Полтава,
предмет спору: стягнення збитків в сумі 1 102 653,00 грн.,
підстава позову: порушення умов договору № 15 про надання послуг з користування залізничною під'їзною колією від 12.03.2019 року,
за участю представників:
позивача: Стойка Андрій Михайлович - адвокат, ордер серії ПТ № 129828 від 22.04.2020 року (в режимі відеоконференції),
відповідача: Балобанов Олексій Валерійович - адвокат, довіреність від 28.12.2019 року,
третьої особи: Дзіговська Ірина Іванівна - адвокат, ордер серії ВС № 1034852 від 26.08.2020 року.
16.04.2020 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Колія Валерія Вікторовича до Акціонерного товариства "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" в особі представництва "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" про стягнення збитків в сумі 1 064 582,00 грн.
22.04.2020 року Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.05.2020 року.
Відводів складу суду сторонами не заявлено.
Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 15.05.2020 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 1 102 653,00 грн., яку прийнято до провадження згідно з ухвалою суду від 20.05.2020 року.
29.05.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, 24.06.2020 року - заперечення на відповідь на відзив.
12.06.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
12.08.2020 року задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Маренича Василя Івановича .
31.08.2020 року третьою особою подано письмові пояснення стосовно позовних вимог.
07.09.2020 року відмовлено позивачу у роз'ясненні ухвали Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 року.
22.10.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Маренича Василя Івановича від 18.09.2020 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
03.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.12.2020 року. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, відображених в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 18.02.2021 року за клопотанням представника відповідача; 04.03.2021 року не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Матвіїва Р.І. на самоізоляції.
01.02.2021 року через електронний суд, а 02.02.2021 року засобами поштового зв'язку надійшла заява позивача про розподіл судових витрат.
16.02.2021 року від відповідача надійшла заява про зменшення витрат на правничу допомогу.
02.03.2021 року від відповідача надійшла заява про повернення в підготовче засідання та про залучення третьої особи - ОСОБА_2 , який згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 02.02.2021 року є власником Ѕ частки майна - нежитлових будівель та споруд з під'їзною колією, місцезнаходження - Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 46 (РНОНМ 1634044153240). У задоволенні відповідного клопотання судом відмовлено 11.03.2021 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
03.03.2021 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 (без електронного цифрового підпису), оригінал заяви надійшов засобами поштового зв'язку.
У судовому засіданні 11.03.2021 року оголошено перерву до 15.03.2021 року.
15.03.2021 року за участю представників учасників справи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач зазначає, що між сторонами в період з 12.03.2019 року по 31.12.2019 року існували договірні відносини з приводу надання послуг користування під'їзною колією, яка розташована за адресою м. Полтава, вул. Буровиків, 4б . Всупереч п. 3.2.2 договору відповідач не дотримувався встановлених правил обслуговування залізничних під'їзних колій, внаслідок чого суттєво пошкодив під'їзну колію, яка є предметом користування за договором, а саме конструктивні елементи колії, естакади та дорожнього покриття.
Позивачем надано висновок експерта № 39 від 06.05.2020 року, відповідно до якого встановлено, що наявні механічні пошкодження конструктивних елементів колії, естакади та дорожнього покриття за адресою місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, виникли внаслідок непередбаченого конструкцією механічного впливу одноковшових фронтальних автонавантажувачів, які були застосовані з порушеннями технології розвантаження вагонів та порушенням технічної експлуатації споруд, і встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок такого механічного впливу на конструктивні елементи колії, естакади та дорожнього покриття майданчика за вказаною адресою, яка становить на дату дослідження 1 102 653,00 грн. Саме таким експертним висновком позивач підтверджує розмір збитків, заявлених до стягнення у даній справі, оскільки порівняно із висновком № 129, долученим до позовної заяви, розмір таких становив 1 064 582,00 грн.
Крім цього, позивач посилається на висновок експерта № 74 від 19.08.2020 року, відповідно до якого ремонтні роботи по відновленню механічної пошкоджень залізобетонних конструкцій естакади, пошкодження рейок, пошкодження тупикового упору та стосовно відсутності і зруйнованих залізобетонних плит покриття майданчику № 7 не проводились, технічний стан указаних конструкцій не відновлено. Позивач також зазначає, що згідно з актом від 15.09.2020 року колія залишається закритою для подавання-забирання вагонів через її технічну несправність. Тобто і на час розгляду справи, на переконання позивача, колія потребує ремонту.
Відповідач стосовно позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивач неналежним доказом підтверджує нібито належний стан під'їзної колії до моменту передачі її в користування, адже акт комісійного обстеження під'їзного шляху СПД ФО Маренич В.І. складено 17.01.2019, тоді як договір оренди укладено аж 12.03.2019, і позивач не обґрунтовує походження такого акта.
Також відповідач стверджує, що доводи позивача про причини пошкодження колії і розмір шкоди, яку завдано під'їзній колії, ґрунтуються очевидно на висновку експерта, який не відповідає вимогам щодо висновку експерта, встановленим чинним ГПК України (експерта не попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок як це передбачено ч. 7 ст. 98 ГПК України, обстеження об'єкту дослідження проводилося без участі як ФОП Маренича В.І. як власника колії, так і відповідача). Щодо іншого висновку - від 06.05.2020 року, то відповідач здійснив перевірку такого в частині зведеного кошторисного розрахунку вартості робіт на відповідність законодавству і отримав відповідь від ТОВ «Павербуд» про необгрунтовані і завищені показники, використані експертом при складенні висновку.
Крім цього, сторона зазначає, що в справі відсутні належні та допустимі докази того що саме такі дії як неправильне використання та механічний вплив одноковшових фронтальних автонавантажувачів при розвантаженні вагонів на конструктивні елементи колії, естакади та дорожнього покриття вчинялись відповідачем при розвантажуванні вагонів.
Третя особа стосовно позовних вимог заперечує, зазначаючи, що стан колії та естакади до передання її в користування відповідача не був кращим. Зазначає, що ним на виконання зауважень, зазначених в акті огляду під'їзної колії від 14.01.2020 року, 28.05.2020 року укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБК СМП-17» договір про виконання робіт по ремонту ділянки залізничної колії і роботи на суму 53 199,95 грн. були виконані. Крім того, 09.06.2020 року з тим же контрагентом було укладено договір про виконання «середнього ремонту» ділянки залізничної колії і роботи на суму 37 164,82 грн. були виконані. Внаслідок цього під'їзна залізнична колія із естакадою по ст. Супрунівка за адресою м. Полтава, вул. Буровиків, 4Б відновлена до попереднього робочого стану, а понесені третьою особою витрати були відшкодовані відповідачем як користувачем під'їзної колії упродовж 2019 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
1. Обставина надання позивачем відповідачу послуг з користування залізничною під'їзною колією
12.03.2019 року Фізична особа - підприємець Колій Валерій Вікторович (згідно з договором - виконавець) та Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" (згідно з договором - замовник) уклали договір № 15 про надання послуг з користування залізничною під'їзною колією.
Згідно з п. 2.1 договору предметом договору є взаємовідносини сторін, пов'язані із наданням виконавцем замовнику у користування залізничну під'їзну колію, про яку йдеться у пунктах 1.1.-1.3 цього договору, для транспортного обслуговування підприємства замовника у взаємодії із залізничним транспортом загального користування (подача та забирання вагонів, як відкритих вагонів, напіввагонів, платформ, спецплатформ, бочок під цемент або мінеральний порошок та бітум, що надходять на адресу замовника).
Як зазначено у п. 1.1 договору, Колію Валерію Вікторовичу належить на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та споруди з під'їзною колією за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 4б . Майно, про яке йдеться у п. 1.1. цього договору, належить виконавцеві на праві спільної часткової власності; розмір частки: 1/2. Виконавець гарантує, що, укладаючи цей договір, він діє за взаємно згодою (за домовленістю) із іншим співвласником цього майна гр. Мареничем Василем Івановичем . Межа під'їзної колії, що надається в користування, позначається межовими знаками - "Межа під'їзної колії", що показано замовнику. Довжина під'їзної колії становить 436 п.м. (п. 1.3, п. 1.4).
Відповідно до п. 1.2 договору складовими частинами об'єкта нерухомого майна, характеристика якого викладена у витягу, про який йдеться у п. 1.1 договору, та на що надаються послуги виконавцем замовнику, є під'їзна колія, на виконання умов цього договору. У всьому іншому майні виконавця замовник не потребує.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.12.2018 року нежитлові будівлі та споруди з під'їзною колією за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 4б , однією зі складових частин якого є під'їзна колія, зареєстровано на праві спільної часткової власності за Колієм Валерієм Вікторовичем .
17.01.2019 року на станції Супрунівка складено акт про проведення комісійної перевірки під'їзної колії СПД ФО Маренича В.І. відповідно до наказу від 15.12.2015 року № 12/Н «Про організацію безпеки руху на під'їзних коліях», якою встановлено зауваження:
до стрілочного переводу № 63 (у передньому стику рамних рейок закріпити 1 горизонтальний болт, по лівій рамній рейці добавити 6 костилів, по правому - 3 костиля, у основі правого остряка додати костилі 4 штуки, шпальні ящики по блоку хрестовини очистити від снігу),
та колії № 31 (жолоби переїзду очистити від снігу, на колії розчистити сніг) з термінами їх усунення - до 19.01.2019 року, а також вказано, що наявні 4 гальмових башмака М 44840 №№ 001, 002, 003, 004 пофарбовані, промарковані, у справному стані. Технічна документація по обслуговуванню та організації роботи на під'їзній колії в наявності, її вимоги працівниками виконуються, накази наявні. Акт підписаний В.І. Мареничем , представниками ДС Супрунівка і ПД-14: В.Є. Демкович, А.І. Сиромолот , А.А. Козуб .
Відтак, обставина надання позивачем відповідачу послуг з користування залізничною під'їзною колією за адресою м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 4б , для транспортного обслуговування підприємства замовника у взаємодії із залізничним транспортом загального користування (подача та забирання вагонів, як відкритих вагонів, напіввагонів, платформ, спецплатформ, бочок під цемент або мінеральний порошок та бітум, що надходять на адресу замовника) випливає з умов договору, укладеного між сторонами, і сторонами не заперечується.
2. Обставина користування залізничною під'їзною колією відповідачем та проведення робіт щодо вивантаження вагонів
Процес розвантаження відповідачем вагонів зафіксовано позивачем на відеозаписах та фотографіях, долучених до позовної заяви, які були оглянуті судом за участю представників учасників справи.
Крім цього, згідно з листом Виробничого підрозділу Полтавської дирекції залізничних перевезень Як встановлено вище, в березні 2019 року, тобто після огляду згідно з актом від 17.01.2019 року, позивачем як співвласником під'їзної колії за згодою іншого співвласника укладено договір № 15 про надання послуг з користування залізничною під'їзною колією з відповідачем.
Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 30.09.2019 року по станції Супрунівка за період з 12 березня 2019 року по 23 вересня 2019 року вантажоотримувачем «Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» вивантажено вагони: всього 2512 одиниць, з них на під'їзній колії ФОП Маренич В.І., що діє на підставі договору про подачу та забирання вагонів від 23 червня 2014 року №5457 та від 25 червня 2019 року № П/М-1958 - 329 вагонів та на колії № 29 (місця загального користування, власник «ПЧ - 11» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця») - 2183 вагони.
Згідно з листом від 24.01.2020 року вих. № ДН-4-01-32/29 Виробничий підрозділ Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» надав адвокату позивача відповідь стосовно того, що по станції Супрунівка за період з 24 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року вантажоотримувачем «Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті» вивантажено вагони: 1 490 одиниць, з них на під'їзній колії ФОП Маренич В.І., що діє на підставі договору про подачу та забирання вагонів від 23 червня 2014 року №5457 та від 25 червня 2019 року № П/М-1958 - 264 вагони та на колії № 29 (місця загального користування, власник «ПЧ - II» Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця») - 1226 вагонів.
Крім цього, згідно з листом від 24.01.2020 року вих. № ДН-4-01-32/28 Виробничий підрозділ Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» надав інформацію щодо вивантаження вагонів по станції Супрунівка на під'їзній колії ФОП Маренич В.І. за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, а саме:
- з 01.01.2019 року по 12.03.2019 року вивантаження вагонів не здійснювалось;
- за період з 12.03.2019 року по 31.12.2019 року всього вивантажено вагонів 593 одиниці вантажоотримувачем «Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті»;
- вагони №№ 66064916, 60368503, 65950370 (3 одиниці) по перевізним документам №№ 32572505 та 32626509, загальною вагою загальною вагою 208000 кілограм надходили на адресу ФОП Колій В.В. Іншими вантажоодержувачами отримування вагонів за вказаний період часу не проводилось.
Крім цього, позивачем отримано відповідь Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 10.04.2020 року щодо вивантаження вагонів по станції Супрунівка за період з 01.10.2019 року по 30.11.2019 року, з вказанням номерів вагонів, вантажоотримувачем «Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», на під'їзній колії ФОП Маренич В.І., що діє на підставі договору про подачу та забирання вагонів від 23 червня 2014 року №5457 та від 25 червня 2019 року № П/М-1958.
Відтак, обставина користування залізничною під'їзною колією відповідачем та здійснення робіт щодо вивантаження вагонів підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.
3. Обставина пошкодження залізничної під'їзної колії, наданої в користування відповідачу, та стрілочного переводу
Згідно з матеріалами справи 14.01.2020 року на станції Супрунівка комісією у складі представників ДП Супрунівка - В.Є. Демкович, ДСЗ Супрунівка - Г.І. Сіромолот, ПД-14 - А.А. Козуб, ПЧУ-1 - Р.В. Бублик, колієвласника - В.І. Маренича складено акт про проведення комісійної перевірки під'їзної колії СПД ФО Маренича В.І. відповідно до наказу від 15.12.2015 року № 12/Н «Про організацію безпеки руху на під'їзних коліях», якою встановлено зауваження
- до стрілочного переводу № 63:
очистити і змастити стрілочні башмаки,
в корні правого гостряка послаблений 1 горизонтальний болт,
в перевідній кривій шаблон 1550 мм на 4 мм,
в перевідній кривій шаблон 1546 мм на 4 м + відбій 4 мм,
в хвості хрестовини послаблений 1 горизонтальний болт - подавання, забирання вагонів по боковому напрямку стрілочного переводу заборонено;
- колія № 31: за хвостом хрестовини метрілочного переводу № 63
по правій нитці в стику боковий уступ 7 мм,
перед технологічним проїздом по правій нитці в стику боковий уступ 6 мм,
на естакаді кущ з 7 непридатних шпал,
на естакаді кущ з 5 непридатних шпал,
на естакаді кущ з 3 непридатних шпал,
очистити колію від перевозимого вантажу - подавання, збирання вагонів на колію заборонено, а також вказано, що на під'їзній колії в наявності 4 гальмових башмака М 44840-001, 002, 003, 004 промарковані, у справному стані, потребують оновлення фарбування. Технічна документація по обслуговуванню та організації роботи на під'їзній колії в наявності, її вимоги працівниками виконуються, накази на відповідальних по підприємству відповідно до вимог п. 3.3 наказу № 23/Н від 15.12.2015 року на момент перевірки не надані ДС.
Тобто, таким актом зафіксовано незадовільний стан стрілочного переводу № 63 та колії, № 31. Порівнюючи зауваження, встановлені щодо цих елементів станом на попередню перевірку - 17.01.2019 року, вбачається, що якщо по колії № 31 були лише зауваження щодо наявності снігу, то в січні 2020 року виявлено також непридатні шпали і бокові уступи; зауваження, виявлені в січні 2020 року щодо стрілочного переводу № 63, не були виявлені при попередньому огляді.
16.12.2019 року Колій Валерій Вікторович звернувся до відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно факту самовільного захоплення Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" земельної ділянки, на якій розташоване майно позивача, яке надавалося в користування відповідачу.
21.12.2019 року працівниками поліції проведено огляд місця події, про що складено протокол, - земельної ділянки за адресою м. Полтава, вул. Буровиків, 4 б . Зокрема, виявлено наявність на земельній ділянці декілька куп щебеню та під'їзд автомобілів з написом «Онур», які здійснювали вигрузку щебеню.
10.12.2019 року за замовленням ФОП Колія Валерія Вікторовича судовим експертом Федоровим Дмитром Федоровичем складено висновок № 129, відповідно до якого встановлено що наявні механічні пошкодження конструктивних елементів колії, естакади та дорожнього покриття за адресою місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, виникли внаслідок непередбаченого конструкцією механічного впливу одноковшових фронтальних автонавантажувачів, які були застосовані з порушеннями технології виконання розвантажувальних робіт вагонів з підвищених залізничних колій, а також встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок механічного впливу на указані в питанні конструктивні елементи під'їзної колії №1, естакади №2 та дорожнього покриття майданчика №7 за адресою місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, складає на дату дослідження 1 064 582,00 грн.
Експертний висновок № 129 від 10.12.2019 року суд до уваги не бере, оскільки такий не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що не відповідає приписам ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, розмір позовних вимог позивач фактично обґрунтовує іншим висновком експерта - № 39 від 06.05.2020 року, що складений судовим експертом Федоровим Дмитром Федоровичем за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 914/918/20, відповідно до якого встановлено, що наявні механічні пошкодження конструктивних елементів колії, естакади та дорожнього покриття за адресою: місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, виникли внаслідок непередбаченого конструкцією механічного впливу одноковшових фронтальних автонавантажувачів, які були застосовані з порушеннями технології розвантаження вагонів та порушенням технічної експлуатації спору, а також встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок механічного впливу на указані в питанні конструктивні елементи під'їзної колії №1, естакади №2 та дорожнього покриття майданчика №7 за адресою: місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, складає на дату дослідження 1 102 653,00 грн.
Експертизою, зокрема, встановлено, що, виходячи із відеофайлів, очищення вагонів від залишків сировини механічним спонуканням одноковшовими автонавантажувачами (повороти, підкидування вагонів на колії) технологією проведення робіт не передбачене, порушує режим нормальної експлуатації споруди підвищеної колії, установлений при проектуванні споруди. Механічне спонукання, яке зафіксоване у відеофайлах, призводило до систематичного циклічного перевантаження та механічних пошкоджень несучих конструкцій колій.
Згідно з відповіддю ТОВ «Павербуд», яке здійснює господарську діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, на підставі ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.03.2019 року, для визначення вартості робіт по розбиранню колії на залізобетонних шпалах (п. 1 таблиці 1) застосовано розцінку для розбирання безстикової колії, проте, оскільки під'їзна колія за зазначеною адресою не є безстиковою, то розцінку застосовано невірно;
вартість відновлення естакади торкретуванням (п. 2 таблиці 1) розраховано за завищеними цінами - доцільно провести моніторинг цін на матеріали, які будуть використовуватися під час виконання даного виду робіт;
розцінка Е1-167-2, застосована для визначення вартості планування баласту у міжколії (п. 3 таблиці 1), включає в себе перелік робіт, які відповідають роботам передбаченим п. 3, отже, застосована невірно;
розцінка на укладання знятих рейок окремими елементами на нових залізобетонних шпалах (п. 4 таблиці 1) застосована невірно, оскільки епюра шпал відповідно до застосованої розцінки 2000 шт. на 1 км, що не відповідає фактичній - 1600 шт. на 1 км.;
вартість машин і механізмів, які застосовуються для улаштування упорів (п. 7 Таблиці 1) перевищують визначені норми, окрім того, для розрахунку вартості даного виду робіт, включено 90% зайвих матеріалів;
розцінка, застосована для улаштування дорожнього покриття зі збірних залізобетонних плит, втратила чинність.
Водночас, вважаючи розрахунок, здійснений експертом, неправильним, відповідачем клопотань стосовно призначення у справі судової експертизи для визначення характеру та розміру збитків не заявлялось.
Відтак, обставина пошкодження залізничної під'їзної колії, наданої в користування відповідачу, та стрілочного переводу підтверджується актом від 14.01.2020 року, складеним представниками станції Супрунівка і Мареничем В.І. , яким у порівнянні з попереднім оглядом - 17.01.2019 року виявлено пошкоджений стан колії. Неправильний спосіб розвантаження вагонів підтверджується відеозаписами, наявними в матеріалах справи. Пошкодження колії внаслідок її неправильної експлуатації відповідачем підтверджується висновком експертизи № 39 від 06.05.2020 року та відповідачем не спростовано.
Заперечення відповідача в тій частині, що майно передано в користування лише в березні 2019 року, а попередній огляд проводився ще в січні 2019 року, обставини пошкодження колії під час перебування її у користуванні відповідача не спростовують, адже відповідно до відповіді Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 24.01.2020 року вих. № ДН-4-01-32/28 вивантаження вагонів по станції Супрунівка на під'їзній колії ФОП Маренич В.І. за період з 01.01.2019 року по 12.03.2019 року не здійснювалось.
4. Обставина проведення третьою особою робіт по відновленню залізничної під'їзної колії
У матеріали справи подано підписаний третьою особою та підрядником акт приймання виконаних робіт за червень 2020 року по ремонту ділянки залізничної колії із заміною 27 шпал на суму 53 199,95 грн. та акт приймання виконаних робіт за червень 2020 року по середньому ремонту ділянок залізничних колій на суму 37 164,82 грн.
Третьою особою надано виписки по рахунку за період 28.05.2020 - 31.05.2020, відповідно до якої відображено платіж на суму 53 199,95 грн. контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «ТБК СМП-17» за ремонт колії згідно рах. № 38 від 28.05.2020 року та операція по надходженню коштів в сумі 53 000,00 грн. від Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат» як відшкодування витрат за ремонт на естакаді ст. Супрунівка, вул. Буровиків, 4Б.
Згідно із поданою випискою 24.06.2020 року Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат» також сплатило третій особі 37 000,02 грн. як відшкодування витрат за середній ремонт на естакаді ст. Супрунівка, вул. Буровиків, 4Б, при цьому доказів здійснення розрахунків третьою особою з підрядником на цю суму не подано.
Згідно з актом приймання виконаних робіт № 2176 від 09.06.2020 року третя особа та відповідач визнали господарську операцію стосовно відшкодування витрат за ремонт на естакаді ст. Супрунівка, вул. Буровиків, 4Б на суму 53 000,00 грн., а згідно з актом № 2205 від 15.06.2020 року - на суму 37 000,02 грн.
Третя особа 22.09.2020 року надала лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Павербуд» від 8.09.2020 року про те, що зауваження, передбачені актом від 14.01.2020 року, усунуті в повному обсязі і колія перебуває в стані відповідно до стандартів Правил технічної експлуатації.
Позивачем у свою чергу у процесі розгляду справи замовлено проведення експертизи, за результатами якої складено висновок № 74 від 19.08.2020 року. На дослідження експерту ставились питання, чи проведені ремонтні роботи з усунення перешкод на об'єкті дослідження - колії, естакаді та дорожньому покритті за адресою м. Полтава, вул. Буровиків, 4Б, а саме: механічні руйнування залізобетонних шпал, механічні пошкодження залізобетонних конструкцій естакади, пошкодження рейок, пошкодження тупикового упору, демонтаж та руйнування залізобетонних плит покриття майданчику № 7, та чи відновлено технічний стан залізничної під'їзної колії. Згідно з висновком експертизи № 74 ремонтні роботи по відновленню механічних пошкоджень залізобетонних конструкцій естакади, пошкодження рейок, пошкодження тупикового упору та стосовно відсутності і зруйнованих залізобетонних плит покриття майданчику № 7 не проводились, технічний стан указаних конструкцій не відновлено. Окремі аварійно пошкоджені шпали підвищеної колії (27 штук) були демонтовані і замінені на невідповідні за технологією шпали. Крім того, у процесі виконання робіт невідповідні змонтовані шпали були фізично підрізані алмазним інструментом, а кінці по приблизно 300мм з кожного боку - відламані, що унеможливлює їх подальшу безпечну та надійну експлуатацію.
Разом з тим, 15.09.2020 року комісійно (зокрема за участю В.В. Колія) проведено контрольну перевірку під'їзної колії СПД ФО Маренич В.І. на предмет усунення зауважень, виявлених при проведенні комісійного огляду під'їзної колії 14.01.2020 р., за результатами чого складено акт, згідно з яким подавання, забирання вагонів по боковому напрямку стрілочного переводу заборонено (відсутній покажчик напрямку руху, очистити і змастити стрілочні башмаки, в перевідній кривій шаблон 1549 мм на 2 мм), подавання, забирання вагонів на колію № 31 заборонено (колія засипана залишками раніше перевозимого вантажу (місцями вище рівня головки рейки), викосити траву в середині колії, відсутні 2 накладки в стику, відсутня підкладка 1 шт. та 1 закладний болт, відсутні 6 накладок в стиках, відсутні 2 підкладки, в перевідній кривій шаблон 1545 мм на 2 мм, в стику по лівій нитці боковий уступ 9 мм, в стику по правій нитці боковий уступ 7 мм, в стику за 70 м до естакади вертикальний уступ по лівій нитці 8 мм, в стику перед ямою горизонтальний ступ 7 мм по лівій нитці, перед естакадою відсутні баласт під рейкошпальною решіткою розмірами 4мх 1, 3мх 2м, перед естакадою в стику горизонтальний уступ в стику 7 мм, перед естакадою 1 непридатна (лопнувша) шпала, на естакаді відсутні поодинокі, 5 поодиноких закладних болтів, на підвищеній колії злам поодиноких шпал, в місцях кріплення до рейок в кількості 20 шт, тупикова призма не типова, на естакаді піднята рейкошпальна решітка на 20 см), зауваження, щодо оновлення фарбування 4 гальмових башмака, виявлене 14.01.2020 року, не усунуто. Гальмові башмаки потребують оновлення фарбування. За результатами перевірки під'їзна колія залишається закритою для подавання-збирання вагонів.
Вказаний акт, як вбачається із листа Полтавської дирекції залізничних перевезень вих. № ДН-4-01-32/376, позивач отримав нарочно та підписав примірник акту 16.09.2020 року, третя особа з'явилася для підписання акта 21.09.2020 року, отримав акт, але від підпису відмовився.
Враховуючи наведене, обставину проведення третьою особою робіт по ремонту залізничної під'їзної колії у період травня-червня 2020 року та відшкодування таких витрат співвласнику відповідачем суд визнає доведеною, адже така підтвердження первинними доказами (актами та банківськими виписками).
Водночас, обставина відновлення колії та приведення її у готовий до експлуатації стан після пошкодження поданими учасниками справи документами не підтверджується. Так, поданий 22.09.2020 року третьою особою лист не є належним і допустимим доказом підтвердження обставини приведення колії у належний стан, адже така обставина має підтверджуватись фахівцями у відповідній галузі та зі складенням відповідних актів чи інших первинних документів, які засвідчували б уповноваженими суб'єктами обставину придатності під'їзної колії. Таких доказів суду не надано.
Поданий позивачем експертний висновок № 74 від 19.08.2020 року також не є належним доказом, адже такий не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що не відповідає приписам ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, невідновлений стан колії підтверджується актом від 15.09.2020 року комісійної, зокрема, за участю представників станції Супрунівка, контрольної перевірки під'їзної колії СПД ФО Маренич В.І. на предмет усунення зауважень, виявлених при проведенні комісійного огляду під'їзної колії 14.01.2020 р., під'їзна колія залишається закритою для подавання-збирання вагонів.
5. Обставина пошкодження Колієм В.В. під'їзної колії у вересні 2020 року
Третьою особою подано ряд документів на підтвердження обставини умисного пошкодження залізничної під'їзної колії з естакадою по ст. Супрунівка на вул. Буровиків, 4Б: копію відеофіксації за 14-15 вересня 2020 року, фотокопії пояснень Маренич Л.І. і Маренича В.І. , надані працівникам Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області 29.09.2020 року, фотокопію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.09.2020 року.
Позивач вважає подані докази такими, що суті спору не стосуються, і такими, що відношення позивача до зафіксованих на відеозаписах подіях не підтверджують.
Щодо обставини пошкодження колії 15.09.2020 року та пошкодження її саме Колієм В.В. , суд при вирішенні даної справи не визнає такі встановленими, адже зафіксовані у поясненнях та протоколі факти не є преюдиційними, потребують перевірки та встановлення у визначений процесуальним законом спосіб в межах відповідного кримінального провадження. Більше того, із досліджених у судовому засіданні відеозаписів неможливо однозначно ствердити, що подані докази фіксують пошкодження колії, як і неможливо ідентифікувати, які саме дії та ким саме вчинялися щодо залізничної під'їзної колії.
6. Обставина зміни власника майна - нежитлових будівель та споруд з під'їзною колією, місцезнаходження - Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 46 (РНОНМ 1634044153240)
Відповідно до наданої суду відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 26.02.2021 року, з 02.02.2021 року власниками майна - нежитлових будівель та споруд з під'їзною колією, місцезнаходження - Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 46 (РНОНМ 1634044153240) у формі спільної часткової власності є Маренич Василь Іванович (розмір частки - Ѕ) та ОСОБА_2 (розмір частки - Ѕ).
Тобто, під час розгляду справи по суті мав місце факт зміни власника Ѕ частки майна, складові елементи якого, на переконання позивача, зазнали збитків, стягнення яких є предметом спору в даній справі.
Підстава для державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 02.02.2021 року, вказана у витягу, - договір дарування, р. н. 109 від 02.02.2021 року.
Обставина відчуження об'єкта нерухомого майна (РНОНМ 1634044153240) у спосіб дарування позивачем не заперечується та не спростовується.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається із позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 1 102 653,00 грн. завданих збитків внаслідок неправильної експлуатації залізничної під'їзної колії, переданої відповідачу у користування на підставі договору від 12.03.2015 року.
Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як вбачається зі встановлених вище обставин справи, заявлена до стягнення сума не є витратами, які позивач уже поніс, а також не є упущеною вигодою.
Крім ст. 22 Цивільного кодексу України, стягнення збитків регламентоване також нормами Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Суд звертає увагу, що хоча Господарський кодекс України і передбачає відшкодування будь-яких витрат, але, на відміну від Цивільного кодексу України, він не передбачає відшкодування витрат, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Питання співвідношення поняття збитків, наведених у частині першій статті 225 Господарського кодексу України та у частині другій статті 22 Цивільного кодексу України, було предметом розгляду Вищого господарського суду України, який констатував, що ці поняття не є тотожними, що Господарський кодекс України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах, тому у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються (п. 41 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України"). Таким чином, ця суттєва розбіжність з Цивільним кодексом у господарських правовідносинах повинна вирішуватися на користь Господарського кодексу.
Суд зазначає, що позивач не заперечує того, що заявлені ним до стягнення збитки не є фактично понесеними ним витратами ні на день пред'явлення позову, ні на час вирішення спору судом. Тобто, не понесені фактично позивачем витрати до збитків, визначених ст. 225 Господарського кодексу України, не належать.
Також суд зазначає, що відповідно до висновку експерта № 39 від 06.05.2020 року, що складений судовим експертом Федоровим Дмитром Федоровичем за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 914/918/20, встановлено не лише характер наявних механічних пошкоджень, а й розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок механічного впливу на конструктивні елементи під'їзної колії № 1, естакади № 2 та дорожнього покриття майданчика №7 за адресою місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б.
Суд звертає увагу, що як вказано у висновку, дослідження з приводу визначення вартості майнової шкоди проводилося розрахунковим методом складання кошторису на відновлюваний ремонт механічних пошкоджень відповідно до методики проведення судових експертиз реєстраційний номер Міністерства юстиції №10.6.11 від 05.06.2009 та методичних вказівок «Особливості проведення експертиз щодо визначення розміру матеріальної шкоди». Зокрема, майнова шкода в межах будівельно-технічного дослідження визначається як вартість відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначається як вартість ремонтно-будівельних робіт на підставі чинних державних будівельних норм та правил по визначенню вартості будівництва. При виконанні розрахунків необхідно виходити з того, що будь-які будівельні роботи проводяться підрядною організацією, яка повинна мати відповідну Державну ліцензію. Це означає залучення обов'язкових нарахувань, які відносяться до діяльності підрядної організації та відповідні відрахування до Державного бюджету.
З наведеного вбачається, що вказана сума збитків по своїй суті є вартістю відновлювального ремонту під'їзної колії з естакадою, що були об'єктом експертного дослідження, який необхідно провести для ліквідації наявних механічних пошкоджень.
Тобто наданим позивачем висновком експерта не визначено та не підтверджено суми, на яку знецінилось його майно внаслідок його пошкодження відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України.
Суд вважає, що позивач доводив суду розмір збитків, заданих майну внаслідок його пошкодження, експертним висновком, який не визначав розміру суми, на яку зменшилась вартість його активу, а визначав вартість робіт по ремонту майна. Тобто, позивач розрахував вартість тих витрат, які би він мав понести у майбутньому, проте, суд повторно звертає увагу, що позивач не може стягувати такі витрати в силу переваги норм ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України над ст. 22 Цивільного кодексу України. Більше того, суд звертає увагу, що позивач не може понести таких витрат щодо вже не належного йому майна.
Разом з тим, навіть розраховуючи на поширення на господарські правовідносини дії положень ст. 22 Цивільного кодексу України, позивач зобов'язаний довести розмір конкретних збитків - у даному випадку вартості пошкодженого майна. Проте, доводячи право на відшкодування вартості таких витрат, позивач надає висновок експерта, який визначає по своїй суті вартість інших витрат - відновлюваного ремонту колії. Тобто, позивач доводить право на одну категорію витрат, а підтверджує його доказами стосовно іншої категорії витрат. Відповідно, заявлена до стягнення сума не відповідає ознакам збитків, передбачених ст. 225 Цивільного кодексу України, як вартості пошкодженого майна.
Таким чином, суд не має підстав вважати права та інтереси позивача порушеними і визнавати їх такими, що підлягають захисту у спосіб стягнення збитків у розмірі вартості відновлювального ремонту майна.
Крім цього, суд не може не врахувати тієї обставини, що на даний час позивач не є власником залізничної під'їзної колії та інших структурних елементів об'єкта нерухомого майна за номером 1634044153240 - нежитлових будівель та споруд з під'їзною колією, місцезнаходження - Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 46. Тобто жодних як прав, так і обов'язків стосовно відповідно об'єкта у позивача на даний час не існує. Зокрема, у позивача відсутні правові підстави здійснювати відновлювальний ремонт спірної у даній справі під'їзної колії. Жодних інших доказів чи правочинів з новим співвласником щодо проведення відновлювального ремонту чи що відшкодування вартості такого ремонту позивачем новому співвласнику колії суду не надано.
Суд вважає за доцільне зазначити, що новий співвласник колії ОСОБА_2 не є учасником даної справи, проте останнім надано в матеріали справи письмову заяву від 03.03.2021 року (03.03.2021 року подано на електронну адресу суду (без електронного цифрового підпису), 09.03.2021 року оригінал заяви надійшов засобами поштового зв'язку). Відповідно до даної заяви повідомляє, зокрема, про обізнаність ОСОБА_2 щодо предмета, сутності та обставин справи № 914/918/20, про обізнаність стосовно стану майна, про відсутність будь-яких матеріальних претензій до позивача ФОП Колія В.В. чи до інших учасників справи № 914/918/20. Представник позивача вказаних обставин, повідомлених суду ОСОБА_2 , не заперечив. Враховуючи відсутність процесуального статусу як учасника даної справи у ОСОБА_2 , суд не оцінює його заяву як пояснення по суті спору, проте, і не залишає поза увагою повідомлену суду обставину, що фактично між новим і попереднім власником не існує жодних зобов'язань щодо порядку відновлення колії Колієм В.В .
Суд звертає увагу, що відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб'єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведена у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 127/27566/16-ц).
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Збитки є матеріальною шкодою, яка характеризується зовнішніми (фізичними) та внутрішніми (якісними) змінами майнової бази суб'єкта господарювання. Тому збитки в господарських відносинах - це завжди вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю) одного учасника таких відносин іншому. Інакше кажучи, це дійсний і об'єктивний факт, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають чи не підлягають за законом збитки відшкодуванню.
Враховуючи вчинення позивачем дій по даруванню відповідного майна, а також те, що заявлена до стягнення сума не є витратами, які позивач уже поніс, а також не є упущеною вигодою, суд доходить висновку, що на даний час майнове право позивача не вважається порушеним внаслідок порушення господарського зобов'язання відповідачем.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Факту відчуження майна саме на підставі договору дарування, тобто безоплатно, позивачем не заперечено. Наведене свідчить про волевиявлення співвласника майна відчужити належне йому майно без будь-якої вигоди та без отримання доходу від відчуження відповідного майна.
Суд зазначає, що завдання збитків, в результаті яких зменшилася вартість майна, та порядок їх відшкодування нерозривно пов'язані з особою - власником такого майна. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до моменту відшкодування збитків власник майна, якому завдано збитки, змінився, то розривається правовий зв'язок між особою власника та його правом на відшкодуванням збитків, в результатів яких вартість майна зменшилась. Відповідно, особа, яка вже не є власником майна, не має права вимагати відшкодування збитків, завданих майну, в результаті чого вартість майна зменшилася. Наведений висновок суду стосується власне того типу збитків, який визначений ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України як «шкода, завдана внаслідок пошкодження майна». І такий висновок не поширюється на випадки завдання шкоди, коли особа вже понесла витрати чи має їх понести, а також щодо упущеної вигоди.
Як зазначено вище, позивач як попередній власник майна подарував свою частку в майні новому власнику, тобто не поніс жодних збитків через пошкодження даного майна (не відбувся продаж майна за зменшеною ціною у зв'язку зі зменшеною вартістю шкоди майну).
Відповідно, враховуючи положення ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, і враховуючи ті обставини, що позивач не поніс жодних витрат, пов'язаних із пошкодженням майна, та безоплатно відчужив свою частку в майні, на момент вирішення спору суд не вважає його право порушеним.
Відсутність порушеного права позивача є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 і ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, понесені позивачем, залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29.03.2021 року.
Суддя Р.І. Матвіїв