Справа № 161/4091/21
Провадження № 3/161/1955/21
25 березня 2021 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої на посаді заступника начальника відділу у ГУ ДПС у Волинській області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 038652 від 22.02.2021 року відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
З вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 15.02.2021 року близько 18:30 год. перебуваючи на сходинковій площадці будинку АДРЕСА_2 вчинила дрібне хуліганство, а саме: виражалася в сторону своєї сусідки ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнала та пояснила суду, що конфлікт, який мав місце між нею та ОСОБА_2 15.02.2021 року близько 18:30 год., відбувся через їх дітей та мав характер звичайної суперечки. Ствердила, що дрібне хуліганство вона не вчиняла, а тому провадження у справі просила закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, допитавши свідка, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Судом, на підставі наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 та письмових пояснень ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, достовірно встановлено, що конфлікт між ними виник на ґрунті неприязних стосунків, а не з хуліганських мотивів, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у неприязних відносинах беззаперечно підтвердила й допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_3 попереджена судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань за ст. ст. 384, 385 КК України, що підтверджується її підписом, а тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані покази.
Таким чином, органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів на підтвердження того, що діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян з хуліганських мотивів, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення
Згідно зі ст. 252 КУПАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Враховуючи те, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувався сходинковій площадці їх будинку, виник на ґрунті особистих неприязних відносин, а також те, що в справі відсутні докази, що діяння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності мали під собою хуліганський мотив, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук