Справа № 161/20053/20
Провадження № 2/161/1248/21
18 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Господар-Луцьк», державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницька Оксана Вікторівна, про визнання права власності на житлове приміщення
07.12.2020 року позивач ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, уточненою позовною заявою від 14.12.2020 року, на обґрунтування зазначивши, що 13.11.2013 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у ОК «Добродій» 19/1000 частки будівлі гуртожитку АДРЕСА_1 (далі - житлове приміщення). Дане житлове приміщення знаходиться у секції № НОМЕР_1 та має наступні характеристики: загальна площа 42,4 кв.м із врахуванням площі спільного користування: коридор № 66-1 - площею 2,8 кв.м, кімната № 66-2 - площею 18,4 кв.м. кімната № 66-3 - площею 12,5 кв.м в секції 203. В спільному користуванні співвласників секції № 203: коридор І - площею 11,7 кв.м, кухня II - площею 9,3 кв.м, вбиральня ІІІ - площею 4,0 кв.м, вмивальник IV - площею 5,0 кв.м, душова V - площею 1,4 кв.м, балкон VI - площею 1,0 кв.м. На підставі вказаного договору купівлі-продажу за ним було зареєстроване право спільної часткової власності на 19/1000 частки будівлі гуртожитку № 1 загальною площею 2542,8 кв.м., а також проведено реєстрацію його місця проживання у даному житлі. Разом з тим, у 2019 році ним було проведено реконструкцію 19/1000 частки будівлі гуртожитку АДРЕСА_1 , під житлове приміщення з санітарним вузлом та кухнею. Про початок будівельних робіт щодо реконструкції даного житлового приміщення, належним чином було повідомлено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, отримано необхідні дозволи та розроблено відповідну технічну документацію з приводу реконструкції нерухомого майна. Після проведеної реконструкції 19/1000 частки будівлі гуртожитку, було виготовлено технічний паспорт житлового приміщення НОМЕР_2 у гуртожитку АДРЕСА_1 . За результатами проведених будівельних робіт та виготовленої технічної документації, він звернувся до державного реєстратора на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень на житлове приміщення НОМЕР_2 у гуртожитку АДРЕСА_1 . Під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була подана ним з метою проведення державної реєстрації права приватної власності, встановлено відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення даної реєстрації, визначених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127, а саме: не подано договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду. На підставі наведеного, 19.11.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Оляніцькою О.В. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень стосовно житлового приміщення у гуртожитку АДРЕСА_1 . Відтак, він немає можливості зареєструвати право власності на зазначене майно, чим порушуються його законні права та інтереси. Враховуючи наведене, просить суд визнати за ним право власності на житлове приміщення АДРЕСА_1 .
19.01.2021 року третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницькою О.В. було подано до суду письмові пояснення по суті спору в яких остання зазначила, що на даний час, перелік документів, необхідний ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на житлове приміщення в гуртожитку АДРЕСА_1 , передбачений п. 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127. Зі змісту позову слідує, що ОСОБА_1 бажає виділити у власність окреме житлове приміщення, яким є 19/1000 частки гуртожитку, тобто, виділу в натурі підлягає частка майна, що перебуває у спільній частковій власності, та має наслідком припинення права спільної власності для ОСОБА_1 . В свою чергу, для проведення державної реєстрації права власності на спірне житлове приміщення, позивачу необхідно було додатково подати договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду. Вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту права, а тому в задоволенні позову просить відмовити (а.с. 65).
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала із викладених у позовній заяві підстав, просила її задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив,заяви, клопотання, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСББ «Господар-Луцьк» в судове засідання повторно не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень від неї на адресу суду не надходило.
До початку судового засідання від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницької О.В. надійшло клопотання, відповідно до якого вона просить суд розгляд справи проводити у її відсутності (а.с. 90-91).
Суд вважає, що неявка представника відповідача та третіх осіб не перешкоджає провести розгляд справи по суті за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Базалицькою O.P. та зареєстровано в реєстрі за № 2194, придбав у Обслуговуючого кооперативу «Добродій» 19/1000 частки будівлі гуртожитку АДРЕСА_1 (а.с. 27-30).
Згідно п. 1.3 вищевказаного Договору, - відповідно до правовстановлюючих документів та технічної документації відчужуване нерухоме майно має наступні характеристики: загальна площа будівлі: 2542,8 кв.м. 19/1000 часток будівлі складає 42,4 кв.м із врахуванням площі спільного користування: коридор № 66-1 - площею 2,8 кв.м, кімната № 66-2 - площею 18,4 кв.м. кімната № 66-3 - площею 12,5 кв.м в секції 203. В спільному користуванні співвласників секції № 203: коридор І - площею 11,7 кв.м, кухня II - площею 9,3 кв.м, вбиральня ІІІ - площею 4,0 кв.м, вмивальник IV - площею 5,0 кв.м, душова V - площею 1,4 кв.м, балкон VI - площею 1,0 кв.м.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що у 2019 році ним було проведено реконструкцію 19/1000 частки будівлі гуртожитку АДРЕСА_1 , під житлове приміщення з санітарним вузлом та кухнею.
Після проведеної реконструкції 19/1000 частки будівлі гуртожитку, був виготовлений технічний паспорт житлового приміщення АДРЕСА_1 .
За результатами проведених будівельних робіт та виготовленої технічної документації, позивач звернувся до державного реєстратора на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень на житлове приміщення НОМЕР_2 у гуртожитку АДРЕСА_1 .
07.10.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницькою О.В. було прийнято рішення за № 54465569 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яку подав ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права приватної власності на житлове приміщення НОМЕР_2 у гуртожитку АДРЕСА_1 , оскільки заявником документи були подані не в повному обсязі, а саме: не надано договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду (а.с. 9).
Надалі, 19.11.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницькою О.В. було прийнято рішення за № 55223645, про відмову у державній реєстрації права приватної власності на житлове приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявником не було усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (а.с. 10).
У своєму позові позивач зазначає, що він позбавлений можливості зареєструвати право власності на житлове приміщення АДРЕСА_1 , чим порушуються його законні права та інтереси.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вказане положення матеріального закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, відповідно до якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, суд може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, а відсутні такого порушення унеможливлює існування цивільного спору, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У відповідності до п. п. 54, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, проводиться за умови наявності технічної можливості такого виділу та можливості використання майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 та його представником не було надано жодних доказів, які свідчать про неможливість вирішити даний спір в позасудовому порядку, зокрема, укласти договір із іншими співвласниками будівлі гуртожитку АДРЕСА_1 , про виділ у натурі частки із спільного майна.
Крім того, в ході розгляду справи не встановлено будь-яких обставин, які б унеможливлювали ОСОБА_1 реалізувати своє право на звернення до суду з відповідним позовом про виділ у натурі частки із спільного майна.
При цьому, суд не може підміняти інший орган, уповноважений здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно і перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції органів, визначених ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
В свою чергу, відмова суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно може бути підставою для оскарження його дій/рішень в судовому порядку.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права власності на нерухоме майно в судовому порядку не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСББ «Господар-Луцьк», державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницька О.В., про визнання права власності на житлове приміщення.
У зв'язку з відмовою у позові, суд, виходячи із положень ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на нього.
На підставі ст.ст. 15, 16, 328 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Господар-Луцьк», державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляницька Оксана Вікторівна, про визнання права власності на житлове приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення у повному обсязі складено 29 березня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська