Справа № 161/1405/21
Провадження № 3/161/1191/21
м.Луцьк 19 березня 2021 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюк Р.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 14.01.2021 року близько 16.10 год., перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме: вчинила сварку, ображала нецензурними словами та шарпала за одяг.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином та неодноразово повідомлялася про день, час та місце розгляду справи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки вона належно повідомлена про розгляд справи.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, її вина у скоєному повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами та іншими матеріалами справи.
Обираючи вид стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк