Справа № 607/20330/20Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/817/379/21 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія -
22 березня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,
за участі секретаря -Боднар Р.В.
та сторін -відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/20330/20 за апеляційною скаргою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року, ухваленого суддею Герчаківською О.Я., повний текст рішення складено 11 січня 2021 року, у справі за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями,
у листопаді 2020 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 20 квітня 2015 року було призначено субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з урахуванням всіх громадян, які зареєстровані на житловій площі за адресою: АДРЕСА_1 на період з квітня 2015 року по березень 2016 року, а далі в порядку автоматичного перерахунку на період з квітня 2016 року по квітень 2018 року, оскільки не повідомила про матеріальні зміни, що впливають на призначення субсидій. При призначенні цієї допомоги відповідачка була попереджена про відповідальність за подання недостовірної інформації, як про її доходи та майновий стан, так і про доходи і майновий стан членів її сім'ї, зареєстрованих у жилому приміщенні, про що свідчить її особистий підпис у заяві про призначення житлових субсидій та доданої до неї декларації. Крім того, ОСОБА_1 , власноруч ставлячи свій підпис у заяві про призначення житлової субсидії від 20 квітня 2015 року зобов'язалась у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн.) протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та усвідомлювала, що надання неточних чи неповних відомостей тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. 19 вересня 2015 року син заявниці - ОСОБА_2 придбав автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 311CDI, 2000 року випуску, р.н. НОМЕР_1 за 188 700 грн., про що відповідачкою не повідомлено позивача. Після виявленого порушення було проведено перерахунок та встановлено, що сума надміру виплачених коштів за призначеними субсидіями за період з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2018 року складає 10 512,03 грн. Управлінням було надіслано рекомендованим листом повідомлення ОСОБА_1 , згідно якого остання зобов'язана повернути переплачену суму грошової субсидії і перерахувати 10 512,03 грн до 22 жовтня 2018 року на рахунок управління соціальної політики Тернопільської міської ради, однак кошти не повернула добровільно. 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 припинено надання житлової субсидії з жовтня 2018 року.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у задоволенні позову управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями - відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління соціальної політики Тернопільської міської ради просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги Управління соціальної політики Тернопільської міської ради зазначило, що при прийнятті рішення судом першої інстанції помилково було зроблено висновок, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 умисно вчинила будь-які зловживання зі свого боку в частині неповідомлення Управління про зміну обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зокрема не надала інформацію про придбання у 2015 році транспортного засобу її сином ОСОБА_2 .
Згідно з поданою декларацією про доходи та майновий стан, ОСОБА_1 була попереджена про відповідальність за подання недостовірної інформації, як про її доходи та майновий стан, так і про доходи і майновий стан членів її сім'ї, зареєстрованих у жилому приміщення, про що свідчить її особистий підпис у заяві про призначення житлової субсидії та доданої до неї декларації.
На думку Управління саме такий характер дій відповідачки, які полягали у невнесенні у декларацію достовірно відомої їй інформації про майновий стан (придбання її сином автомобіля, а також отримання доходу від його продажу), а також неподання до Управління вищевказаної інформації в подальшому, якраз і свідчить про навмисне приховування нею даної інформації.
Також, судом першої інстанції не було враховано того факту, що з моменту отримання відповідачкою повідомлення № 242 від 18.09.2018 року, згідно якого остання зобов'язувалось повернути переплачену суму грошової субсидії і перерахувати 10512,03 грн до 22.10.2018 року на рахунок управління соціальної політики Тернопільської міської ради, вона не намагалася і не вчиняла дій для того, щоб оскаржити рішення Управління у випадку незгоди з ним.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у якому зазначила, що у 2015 році її син проживав із жінкою, яку привів додому. Автомобіль, про який йдеться, вона побачила, коли син приїхав разом з жінкою, і вона зрозуміла, що це її автомобіль, оскільки син не мав грошей на його придбання. В подальшому син їй не казав, що це його автомобіль. А отже, вважати, що цей автомобіль належить синові у неї не було ніяких підстав.
Автомобілем син користувався недовго. Коли жінка, яку він привів пішла з дому, оскільки вона її вигнала, автомобіля ОСОБА_1 вже не бачила.
Надіслане позивачем повідомлення № 242 від 18.09.2018 року вона отримала, але у зв'язку з тим, що її фінансове забезпечення не змінювалось, вона не зверталась за роз'ясненнями до Управління соціальної політики щодо даного повідомлення.
У її діях не було ніякого умислу та зловживання в частині неповідомлення Управління про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зокрема, що вона не надала позивачу інформації про придбання у 2015 році та продаж у 2016 році транспортного засобу її сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такою інформацією вона не володіла, а відповідно не могла її навмисне приховати.
У судове засідання представник Управління соціальної політики Тернопільської міської ради не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи у їх відсутність, задовольнивши їх апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності їх представника.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради не визнала, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, пояснивши, що про купівлю-продаж автомобіля сина не знала нічого, оскільки він сказав, що є вже дорослим і робить, що хоче. Купити машину не мав за що, оскільки сім'я живе тільки за рахунок пенсії та соціальних виплат на трьох онуків, яким є опікуном.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 умисно вчиняла будь-які зловживання зі свого боку в частині неповідомлення Управління про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зокрема не надала позивачу інформації про придбання у 2015 році транспортного засобу її сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи мала на меті навмисно приховати ці дані.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Судом встановлено, що 20 квітня 2015 року (зареєстровано 05 травня 2015 року) ОСОБА_1 звернулася в Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою № 48 для призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Ставлячи власноруч свій підпис у заяві про призначення житлової субсидії від 20 квітня 2015 року відповідачка зобов'язалась у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн.) протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та усвідомлювала, що надання неточних чи неповних відомостей тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України(а.с. 5).
Разом із заявою ОСОБА_1 подала декларацію про доходи і витрат осіб, які звернулися за призначення житлової субсидії, в якій зазначила осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні/будинку - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.6).
На підставі вказаної заяви, відповідачці, згідно з рішеннями про призначення субсидії було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з квітня місяця 2015 року по березень місяць 2016 року включно щомісячно в сумі 1 441, 41 грн.; з квітня місяця 2016 року по березень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 1 531, 07 грн.; з травня місяця 2016 року по березень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 308,32 грн.; з вересня місяця 2016 року по березень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 405,72 грн.; з жовтня місяця 2016 року по березень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 1584,98 грн.; з березня місяця 2017 року по березень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 1645,48 грн.; з квітня місяця 2017 року по квітень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 1 409,03 грн.; з квітня місяця 2017 року по квітень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 1 610,17 грн.; з квітня місяця 2017 року по квітень місяць 2017 року включно щомісячно в сумі 1436,22 грн.; з жовтня місяця 2017 року по квітень місяць 2018 року включно щомісячно в сумі 1 527,41 грн.; з листопада місяця 2017 року по квітень місяць 2018 року включно щомісячно в сумі 2 183, 66 грн.; та на неопалювальний період з травня місяця 2017 року по квітень місяць 2018 року включно щомісячно в сумі 256,68 грн.
Відповідно до довідки про склад сім'ї та розмір платежів за комунальні послуги станом на 01 квітня 2016 року, 01 квітня 2017 року та 01 травня 2017 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , склад сім'ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с. 11).
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , як слідує з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24 березня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України (а.с. 7).
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , як слідує з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 липня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.(а.с. 8).
Як слідує з довідки від 17 травня 2016 року ОСОБА_2 отримав державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у період з січня 2015 року по грудень 2015 року у розмірі 17 354 грн.; тимчасову допомогу на двох дітей, яка залежить від розміру аліментів за цей самий період у розмірі 8 708, 60 грн.
Згідно з довідкою від 19 травня 2016 року ОСОБА_1 отримала допомогу на одну дитину, яка перебуває під опікою чи піклуванням за період з січня 2015 року по грудень 2015 року у розмірі 32 216,00 грн.; тимчасову допомогу на двох дітей, яка залежить від розміру аліментів за цей самий період у розмірі 8 708, 60 грн.
Як слідує з довідки від 19 квітня 2017 року ОСОБА_2 отримав тимчасову допомогу на двох дітей, яка залежить від розміру аліментів за період з січня 2016 року по грудень 2016 року у розмірі 9 799,61 грн.; з квітня 2016 року по березень 2017 року - у розмірі 10 438,20 грн; державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у період за цей самий період у розмірі 31 338,70 грн, з квітня 2016 року по березень 2017 року у розмірі 37 856,00 грн, а також допомогу на одну дитину, яка перебуває під опікою чи піклуванням за період з січня 2016 року по грудень 2016 року у розмірі 34 452,00 грн (а.с.12,13).
У витягу Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області ОСОБА_2 зазначений як власник транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 311CDI вартістю 188700 грн з 19 серпня 2015 року, який був проданий 01 червня 2016 року за 20000 грн. (а.с. 34).
18 вересня 2018 року Управлінням складено акт № 275, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 надала невірну інформацію про покупку на суму понад 50 000 грн., внаслідок чого були надмірно виплачені кошти в сумі 12 789, 69 грн. протягом періоду з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року та акт № 278, яким встановлено, що на підставі висновків проведеної перевірки виявлено помилку в розрахунку розміру житлової субсидії, призначеної у відповідності із заявою від 20 квітня 2015 року, внаслідок якої розмір житлової субсидії було занижено на 2 277, 66 грн. за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року.
18 вересня 2018 року Управлінням здійснено повідомлення № 242 ОСОБА_1 про припинення виплати житлової субсидії з 01 жовтня 2018 року і необхідність повернути переплачену суму житлової субсидії, перерахувати до 22 жовтня 2018 року 10 512 грн. на рахунок Управління, яке було нею отримане 21 вересня 2018 року, згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Однак жодних дій ОСОБА_1 не було вчинено, що сама підтвердила у відзиві на апеляційну скаргу.
18 вересня 2018 року начальником відділу соціальних інспекторів Одобецьким П.А. внесено подання про припинення надання житлової субсидії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2018 року, у зв'язку з поданням останньою недостовірної інформації.
Рішенням Управління соціальної політики TMP від 20 вересня 2018 року №132211 справу щодо призначення субсидії відповідачці передано на розгляд Комісії з питань надання громадянам житлових субсидій з причин подання недостовірних даних.
Згідно витягу з протоколу № 17 засідання комісії від 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 припинено надання житлової субсидії з жовтня 2018 року через подання невірних даних.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Тернопільській області 29 жовтня 2018 року.
Рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 784 від 06 серпня 2014 року та № 980 від 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , які на час розгляду справи зареєстровані та проживають з відповідачкою, повністю перебувають на її утриманні.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі N 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі N 545/163/17 (провадження N 61-33727сво18).
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Тобто, законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно ст. 81 ЦПК України має довести позивач.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі в тексті - Положення).
Згідно п. 2 Положення право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидій готівкою на придбання скріпленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі гуртожитках - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-комунальних кооперативів- на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг; придбання скріпленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Відповідно до п. 6 Положення (в редакції, яка діяла на час призначення відповідачу субсидії) субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, або особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, і на яку відкрито особові рахунки із сплати житлово-комунальних послуг (далі - орендар).
Субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу (п. 7 Положення).
Згідно п. 13 Положення для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації: заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. Забороняється вимагати від громадян документи, що не передбачені цим Положенням.
У заяві, поданою ОСОБА_1 і підписаною нею особисто на призначення субсидії, відповідачка власноруч зазначила, що вона ознайомлена з порядком призначення соціальної допомоги та повідомлена про те, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають), джерел доходу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. грн.), зобов'язується протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення (п.14 Положення про порядок призначення та надання субсидій... № 848 від 21.10.1995 року).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законне є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає з таких підстав.
У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 верховенство права- це панування права в суспільстві. Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однієї із його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є жінкою пристарілого віку - 72 роки, отримує тільки пенсію, на утриманні має ще трьох малолітніх онуків, яким є опікуном, її соціальний стан, про придбання автомобіля саме сином нічого не знала, так як думала, що це автомобіль жінки з якою в той час проживав її покійний уже син, а тому дотримуючись справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог Управління.
Матеріали справи не містять доказів щодо недобросовісності з боку ОСОБА_1 в частині неповідомлення Управління про зміну обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, а саме, не надання позивачу інформації щодо придбаного у 2015 році автомобіля її сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній не було нічого відомо про його придбання із-за відсутності таких коштів, як у неї, так і її сина. ОСОБА_2 приховав від відповідачки дану інформацію.
В матеріалах справи також відсутні докази, що кошти отримані від продажу автомобіля 20000 грн, що значно менший від суми 50000 грн передбачених законодавством, ОСОБА_2 використані в інтересах сім'ї.
Доводи апеляційної скарги про те, що з вини ОСОБА_1 подані недостовірні відомості щодо майнового стану не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджено доказами і спростовуються матеріалами справи.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційній інстанції покласти на сторону в межах нею понесених у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради- залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року - без зміни.
Судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на сторону в межах нею понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак оскарженню в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 березня 2021 року.
Головуюча Т.С. Парандюк
Судді: С.І. Дикун
Н.М. Храпак