Справа №950/1987/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - Стеценко В. А.
Номер провадження 22-ц/816/184/21 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю.
Категорія - 44
26 березня 2021 року м.Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.
розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про витребування доказів з Державної прикордонної служби України
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
23 грудня 2020 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 26 листопада 2020 року у зазначеній справі.
Ухвалами Сумського апеляційного суду від 25 січня 2021 року було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
01 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. про витребування доказів, а саме: інформації з Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону відповідачем ОСОБА_2 . Аналогічне клопотання надійшло на електронну адресу суду і 02 березня 2021 року.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення даного клопотання відсутні з наступних міркувань.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №192/875/17 сформовано наступний правовий висновок.
Вирішуючи питання щодо витребування і дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як положення статті 43 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права й виконувати процесуальні обов'язки.
Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу у дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції у суді першої інстанції.
У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.
Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що ні ОСОБА_1 , ні її представник - адвокат Цуркан В.І. клопотання про витребування зазначеної інформації з Державної прикордонної служби України в суді першої інстанції не заявляли, доказів щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від них не надали.
З клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. та доданих до нього доказів вбачається, що з адвокатським запитом до адміністрації Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо перетину кордону відповідачем ОСОБА_2 він звернувся 17 лютого 2021 року, тобто, вже після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
За таких обставин, передбачені законом підстави для дослідження апеляційним судом нових доказів, які не подавалися до суду першої інстанції і не досліджувалися цим судом, відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 367, ч. 2 ст. 381 ЦПК України -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про витребування доказів з Державної прикордонної служби України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : О.Ю. Кононенко
В.І. Криворотенко
Т.А. Левченко