25 березня 2021 року
м.Суми
Справа №589/3366/18
Номер провадження 22-ц/816/421/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Шосткинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 листопада 2020 року в складі судді Євдокімової О.П., ухваленого у м. Шостка, повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року,
Звернувшись до суду із позовом у серпні 2018 року, ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 9658,52 грн, яка виникла на підставі рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.09.2014 року у виконавчому провадженні №44937973 від 02.10.2014 року.
Свої вимоги мотивував тим, що на підставі вказаного рішення суду з нього на користь відповідача стягуються аліменти на утримання їх сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу),але неменше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством України до досягнення дитиною повноліття. Однак, з кінця 2014 року їх син постійно проживає з ним та повністю перебуває на його утриманні, тому просить звільнити від сплати заборгованості по аліментам.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.11.2020 року позов задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з січня 2017 року по березень 2018 року включно, у розмірі 9658,52 грн, яка нарахована за виконавчим листом №589/4356/2014, виданого 02.10.2014 року Шосткинським міськрайонним судом. Судові витрати віднесено на рахунок позивача.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду змінити, а саме замінити перше речення 4 абзацу 1 сторінки рішення з «Відповідач у судовому засіданні пояснила, що в червні 2014 р. вона посварилась з відповідачем і пішла від нього з сином проживати окремо в зв'язку з чим судом на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина.» на «Відповідач була вимушена піти проживати разом з сином окремо, залишивши все своє майно (особисті речі документи) в хаті, через те, що замки від дому були змінені позивачем», а також виключити 5 абзац 1 сторінки рішення «Під час проживання з відповідачем у неї не склалися стосунки з сином, який її ображав, бив палкою, не слухав в зв'язку з чим вона зверталась до органу опіки та піклування. Вважає це сталося через те, що батько має вплив на дитину і саме внаслідок такого впливу син її не слухається.».
Доводи апеляційної скарги мотивувала тим, що судом не повно та не точно з'ясував обставини справи, оскільки перше речення 4 абзацу 1 сторінки рішення не відповідає дійсності, так як відповідач була вимушена піти проживати разом з сином окремо, залишивши все своє майно (особисті речі документи) в хаті, через те, що замки від дому були змінені позивачем, що підтверджується висновком ДІМ Шосткинського МВ УМВС за повідомленням ОСОБА_2 від 16.06.2014 року, а твердження в 5 абзаці 1 сторінки рішення не стосується предмета спору у цій справі.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не направлено.
Позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається із цивільної справи, в описовій частині оскаржуваного рішення, а саме в абзацах 4 та 5, судом першої інстанції зазначено наступне: «Відповідач у судовому засіданні пояснила, що в червні 2014р. вона посварилась з відповідачем і пішла від нього з сином проживати окремо в зв'язку з чим судом на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина.», а також «Під час проживання з відповідачем у неї не склалися стосунки з сином, який її ображав, бив палкою, не слухав в зв'язку з чим вона зверталась до органу опіки та піклування. Вважає це сталося через те, що батько має вплив на дитину і саме внаслідок такого впливу син її не слухається.».
Відповідно до змісту ст. 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи.
В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Однак, підставами оскарження ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції та його зміни є неправильне, на думку скаржника, викладення місцевим судом її заперечень та пояснень з приводу заявленого до неї позову, викладених місцевим судом в описовій частині рішення суду стосовно стислого викладу заперечень відповідача, що, в розумінні ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для зімни оскаржуваного рішення суду.
Вказане питання, у разі наявності у скаржника заперечень стосовно правильного викладення її пояснень (заперечень) з приводу заявленого до неї позову та доведеності їх обґрунтованості, може бути вирішено судом першої інстанції шляхом виправлення описки в судовому рішення в порядку визначеному статтею 269 ЦПК України.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів визнає, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його зміни, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 листопада 2020 року в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 березня 2021 року.
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко