Номер провадження: 22-ц/813/6659/21
Номер справи місцевого суду: 501/1243/20
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Гірняк Л. А.
25.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Гірняк Л.А.
суддів: Сегеди С.М., Комлевої О.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса заву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 26.03.2018 року в розмірі 842880,06 грн., з яких 841845,00 грн. - сума позики, 1035,06 грн. - 3% річних, судові витрати у розмірі 8428,81 грн.
На вказане рішення суду, 21.01.2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.02.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
24.03.2021 рокуОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову. Просить суд накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_2 за АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які, дії пов'язані із продажом, даруванням чи відчуженням іншим шляхом квартири АДРЕСА_1 , до набрання рішенням законної сили.
Заява обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за умовами якого позичальник позичив, позикодавець передав 30 000 доларів США, що в еквіваленті складає 787 800 грн.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, грошові кошти у встановлений у договорі строк позивачу не повернув.
Заявник мотивує дану заяву тим, що не застосування відповідних заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач за бажанням об'єктивно може переоформити право власності на квартиру на іншу особу, маючи на меті зробити виконання рішення суду у майбутньому неможливим.
На підставі викладеного, заявник з метою забезпечення ефективного захисту його прав, просить суд вжити заходи забезпечення позову на належне Відповідачу майно.
Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви дійшла наступного.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується:
- забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Судова колегія зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами заявника щодо двох однакових видів забезпечення позову, приходить до висновку про часткове обгрунтування наведених у ній доводів.
Оскільки, вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, то
заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом заборони.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-150, 153, 157, 389, 390, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити наступний захід забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які, дії пов'язані із продажом, даруванням чи відчуженням іншим шляхом квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк
С.М. Сегеда
О.С. Комлева