25 березня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Новоодеського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 на ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новошмидтівка, Новоодеського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12020150280000368 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 ,
захисник ОСОБА_8
Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.
Апелянт просить ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12020150280000368 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12020150280000368 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору.
Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.
Апелянт не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає, що вона підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а суд першої інстанції не вказав норму КПК України на підставі якої обвинувальний акт повернув прокурору.
Вказує, що суд першої інстанції в порушення положень ст. 314 ПК України, надав оцінку рішенню прокурора, прийнятому під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, у порядку ст. 217 КПК України, яке оскарженню не підлягає.
На думку апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що як злочин, так і кримінальний проступок, вчинено (виявлено) в один той самий час, в одному місці, а протиправні діяння вчинені однією особою відносно одного потерпілого.
Апелянт вказує на факт настання негативних наслідків повноти досудового розслідування та судового розгляду спричинених незаконним рішенням суду, оскільки відповідно до вимог ст. 283 КПК України досудове розслідування цього кримінального провадження закінчено, а відповідно до вимог КПК України та змісту оскаржуваної ухвали обвинувальний акт повернуто прокурору.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Як слідує з обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції, пославшись на вимог ст. 217 КПК України, вказав, що не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, а також вказав, що сам по собі факт обвинувачення однієї і тієї ж особи як у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, так і у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, які не є взаємопов'язаними, не є підставою для їх об'єднання у одне провадження та не вказано як підставу для такого об'єднання у кримінальному процесуальному законі.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до змісту ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій обвинуваченого, визначаються межі судового розгляду.
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 20 грудня 2019 року.
Зазначеним Законом внесено зміни в КК України, та встановлено нову класифікацію кримінальних правопорушень. Так, згідно ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим кодексом діяння ( дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з підпунктом 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення змін з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
Як вбачається з обвинувального акта, діяння вчинене ОСОБА_6 , передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, а діяння за ч. 1 ст. 263 КК України є злочином, щодо розслідування і оформлення матеріалів яких встановлені певні особливості.
Відповідно до ст. 217 КПК України, не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відтак, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд першої інстанції в ухвалі обґрунтовано вказав на підстави такого повернення, з чим погоджується і колегія суддів. За такого, вимоги апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, правових підстав для її скасування в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу прокурора Новоодеського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2021 року, якою обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12020150280000368 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: