Справа № 459/1522/20 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/68/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
26 березня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді Мікуш Ю.Р., розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів Шандри М.М., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. від розгляду цивільної справи за апеляційними скаргами Державної казначейської служби України та Львівської обласної прокуратури на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Червонограді Львівської області, Прокуратури Львівської області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди,-
У провадженні Львівського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційними скаргами Державної казначейської служби України та Львівської обласної прокуратури на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Червонограді Львівської області, Прокуратури Львівської області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.
15.03.2021 надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів Шандри М.М., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В .
Заява мотивована тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 10.12.2020 у складі головуючого судді Приколоти Т.І., суддів Шандри М.М., Савуляка Р.В. скасовано рішення у цивільній справі № 459/928/19 та встановлено відсутність можливості відшкодування моральної шкоди з підстав самообмови ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який на думку слідства вчинявся за попередньою змовою в групі з ОСОБА_1 (вказані обставини встановлювались вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 03.01.2018 у справі № 451/1192/13-к. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.09.2018 вказаний вирок залишено без змін).
Таким чином, судді Шандра М.М., Савуляк Р.В., Приколота Т.І. скасувавши рішення про стягнення моральної шкоди в користь ОСОБА_3 вже сформували для себе позицію стосовно самообмови у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , тому зазначена колегія суддів не може об'єктивно розглядати апеляційні скарги в аналогічній справі за позовом ОСОБА_1 .
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 березня 2021 року заяву про відвід визнано необґрунтованою.
Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку, що підстав для її задоволення немає.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, виходячи зі змісту ч.4 ст.39 ЦПК України, заявник заявляючи відвід на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Однак жодних доказів про неупередженість чи необ'єктивність суддів Шандри М.М., Приколоти Т.І. та Савуляка Р.В. заявником не надано.
У справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява № 16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Покликання в заяві про відвід на необ'єктивність суддів Шандри М.М., Приколоти Т.І. та Савуляка Р.В. зводяться до незгоди представника позивача з постановою Львівського апеляційного суду у іншій справі де він був представником позивача, що в силу ч.4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Суд розглядаючи конкретну справу надає оцінку обставинам та зібраним доказам та не бере до уваги позицію, яку сформував у іншій справі даючи оцінку обставинам та зібраним у ній доказам.
Відповідно наведені мотиви відводу є припущенням та не свідчать про необ'єктивність суддів при розгляді даної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений відвід до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст.36, 40 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддям Шандрі М.М., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В. відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Мікуш