Справа № 452/3656/20 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.
Провадження № 33/811/269/21 Доповідач: Гончарук Л. Я.
24 березня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кобзяк А.П., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2021 року,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
На підставі ч. 2 ст. 36 КпАП України призначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 454 грн. 00 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_1 01.12.2020 року о 20 год. 10 хв. на 21 км + 400 м автодороги Самбір-Борислав, керував мотоциклом марки «GEON PANTERA» перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, проявив неуважність до її змін, втратив керування та впав на проїзну частину дороги, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 підтверджується висновком КНП СМР та СРР ЦРЛ № 364 від 01.12.2020 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 12.1, 2.9-а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18.02.2012 року у справі № 452/3656/20 про адміністративне правопорушення відносно нього скасувати та ухвали нову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та самої події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вказує, що не погоджується з постановою, вважає її незаконною та такою, яка ухвалена з порушенням норм матеріального та грубим порушенням норм процесуального права, без дослідження матеріалів справи та неврахування фактичних обставин справи.
Стверджує, що 01.12.2020 року ближче 20 год. він побився з двома односельчанами. В результаті шарпанини з ОСОБА_2 отримав травму ока. Оскільки його все більше турбувала травма ока і він почав відчувати біль, очі повністю запливли, тому попросив свого товариша ОСОБА_3 , щоб підвіз до КЗ «Симбірська центральна районна лікарня», щоб отримати медичну допомогу. Саме тоді працівники поліції привезли на медичне освідування невідомого йому чоловіка. Побачивши, що у нього є тілесні ушкодження, почали вимагати пояснення. Перебуваючи у приміщенні лікарні він оговорив себе, оскільки не хотів, щоб хлопець з яким у нього був конфлікт мав проблеми. Спочатку він повідомив, що впав з мотоцикла, бо не хотів, щоб була заява на односельчанина, був наляканий, погано себе почував, працівники поліції чинили психологічний тиск і висловлювали погрози. Медсестра з прийомного покою Симбірської ЦРЛ дзвонила в поліцію у їхній, і його присутності. Саме працівники поліції ініціювали такий дзвінок. Ще в лікарні він признався працівникам поліції, що побився і не їхав на скутері, але отримав відповідь, що вони вже внесли повідомлення в планшет.
Звертає увагу, що у нього не має такого мотоцикла як вказаний у постанові. Немає такого мотоцикла, який вказаний у постанові, і в його знайомих чи друзів. На вказаній у постанові дорозі (Мостиська- Самбір- Борислав) на мотоциклі 01.12.2020 р. о 20:10 год. він не перебував.
Наголошує, що як на докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення місцевий суд покликався лише на протокол про адміністративне правопорушення від 01.12.2020 року; дані рапорту працівника поліції від 01.12.2020 року; дані схеми місця ДТП, однак усі вони, на думку апелянта, являються неналежними доказами.
Підкреслює, що суд необгрунтовано не взяв до уваги покази свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , не допитав інших свідків.
Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника Кобзяк А.П., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На переконання апеляційного суду, даної вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримався.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, суд першої інстанції, всупереч покликань в апеляційній скарзі, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП та наклав стягнення в межах санкцій вказаних статей на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП . При цьому такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 01.12.2020 року; даними висновку щодо результатів медичного огляду від 01.12.2020 року; показаннями працівника поліції ОСОБА_6 , який показав суду першої інстанції, що 01.12.2020 року з 20.00 год. він заступив на чергування. Поступило повідомлення з лікарні про те, що туди поступила людина після ДТП. Вони приїхали в лікарню, де ОСОБА_7 повідомив їм, що впав з мотоцикла, також зазначав, що випив 3 пляшки пива. Протокол складав він. Скинули повідомлення автомобільному екіпажу, який виїжджав на місце і складав схему ДТП. Виїжджав ОСОБА_8 з іншими працівниками поліції. Правопорушник їхав на мотоциклі, він міг ним керувати. Вину свою визнавав, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.
Як встановлено апеляційним судом, працівниками поліції ОСОБА_1 була висловлена законна вимога про проведення огляду на стан сп'яніння, а саме з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року.
При цьому, на переконання апеляційного суду, оцінюючи показання правопорушника ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про те, що нібито була бійка біля магазину, а правопорушник ОСОБА_1 не керував мотоциклом, а себе оговорив, суддя суду першої інстанції підставно вказав, що такі не заслуговують на увагу, а оцінюються критично і розцінюються, як намагання правопорушника уникнути відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Стягнення, яке накладене на ОСОБА_1 , відповідає санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, чинної на момент вчинення правопорушення, що є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Гончарук Л.Я.