Справа № 442/348/21 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 33/811/264/21 Доповідач: Гончарук Л. Я.
24 березня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі ОСОБА_1 та його захисника Сащука М.М., розглянувши апеляційну адвоката Сащука М.М. захисника Мотики М.В. на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 лютого 2021 року,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 ( шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 - 454,00 гривень судового збору в дохід держави.
Згідно постанови, 07.01.2021 року, ОСОБА_1 , о 00.10 год., год., в м.Стебнику, по вул.Дрогобицькій, Львівської області, керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки АЗНКК 21412 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. У діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Сащук М.М. захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вказує, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння автомобілем не керував. Зазначає, що всупереч інформації, наведеній в Акті №4 медичного огляду, лікарем не проводився замір артеріального тиску, пульсу а також пальце-носова проба. Тобто лікарем по суті медичний огляд не проводився. Все звелось до того, що ОСОБА_1 провели тест на стан сп'яніння газоаналізатором AlcoScan AL 9000L (на вимогу Клієнта надати сертифікат відповідності - відмовили). Всупереч вимог Інструкції по експлуатації даного приладу, замість використання спеціального фірмового мундштука передбаченого заводом - виробником, лікарем при здійсненні тесту було використано незрозумілий предмет схожий на просту білу трубку, яку вона витягнула у себе з кишені. Вказаний першого разу показав 0 видихуваному повітрі ОСОБА_2 (про що не вказано ні у Акті медичного огляду, та самому Висновку щодо результатів такого огляду). А вже другий та третій раз 0.7 та 0,630 %о. ОСОБА_2 також звертає увагу на те, що інтервал між вказаним замірами складав не 20 хв. а не більше 5 хв. Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_2 не вживав алкоголь у той день, у нього виникли сумніви у справності відповідного апарату і він вимагав здачі крові для проведення більш точного аналізу, проте в лікарні йому відмовили у відібранні зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження, мотивувати це тим, що це займає багато часу. Тому з показами приладу не згідний, про що зазначив у протоколі.
Вважає, що постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.02.2021 по справі про адміністративне правопорушення № 442/348/21 є необгрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.
По - перше. Суд не взяв до уваги той факт, що у справі відсутні будь-які докази, котрі б доводили факт керування ОСОБА_2 автомобілем, в матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення, відсутній відеозапис події, показання свідків, котрі б підтвердили факт керування транспортним засобом.
По-друге. Медичний висновок, наявний у справі, не може були належним та допустимо доказом перебування у стані алкогольного сп'яніння. Згідно із відповіддю КНП "Дрогобицька міська лікарня №1" Дрогобицької міської ради № 148 від 09.02.2021, медичний огляд ОСОБА_2 проводився газоаналізатором Scan AL 9000L, у якого відсутній сертифікат відповідності.
На думку апелянта, суддею порушено право ОСОБА_2 на захист та право на справедливий суд, оскільки адвокатом подавалось клопотання про відкладення розгляду справи,з метою підготовки, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_2 та його захисника, суд не надав належного часу та можливостей для підготовки свого захисту (зібрання всіх необхідних доказів та визначення кола свідків), чим фактично порушив право останнього на захист (ст. 59 та 64 Конституції України), а також право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та в його інтересах захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Таке зокрема підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: протоколом серії ОБ №029605 від 07.01.2021 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4 від 07.01.21 р., актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
У ході апеляційного розгляду не було встановлено допущення грубих порушень при проведенні відносно ОСОБА_1 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Пункт 9 Розділу ІІ Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачає, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Покликання в апеляційній скарзі про відсутні сертифікату відповідності технічного приладу, за допомогою якого проводився його огляд, як на одну з підстав для скасування постанови є безпідставними.
Апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про порушення Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» при його огляді на стан сп'яніння є необгрунтовані.
Відсутність у матеріалах справи відеозйомки з нагрудного реєстратора працівників поліції, у даному випадку, не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі про порушення права апелянта на справедливий суд та права на захист, то слід зазначити наступне.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №029605 відносно ОСОБА_1 складено 07.01.2021 р., 28.01.2021 р. ОСОБА_1 подавав клопотання про відкладення розгляду справи з метою укладення договору з адвокатом, в подальшому 08.02.2021 р. адвокатом Сащуком М.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи, тобто в розпорядженні ОСОБА_1 в проміжку часу з 07.01.2021 р. по 10.02.2021 р. було достатньо часу для залучення захисника, проте останній належним йому правом не скористався упродовж розумного строку, відтак покликання про порушення права на справедливий суд та права на захист є безпідставними.
При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 лютого 2021 року, про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Сащука М.М.- без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гончарук Л.Я.