Справа № 308/13532/20
про повернення позовної заяви
26 березня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «ЖРЕР №8», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «ЖРЕР №8», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.12.2020 позовну заяву залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: згідно з квитанції, долученої до позовної заяви, в графі призначення платежу вказано Перечинський суд Закарпатської області. Окрім того, судовий збір, який підлягає сплаті за заявлену вимогу немайнового характеру сплачену не в повному обсязі. Вказану ухвалу скеровано позивачеві засобами поштового зв'язку за адресою, вказаною останньою за змістом позову.
25 березня 2021 року позивач подала заяву про повернення судового збору, у якій просить повернути помилково сплачений судовий збір.
Вивчивши подану заяву, доходжу наступного висновку.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 14 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ідентифікатор штрихкоду 8800901206835 вбачається, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 21.12.2020 позивачем отримано 11.01.2021, в чому остання розписалася у відповідній графі повідомлення.
Позивач подала заяву про повернення судового збору 25 березня 2021 року, тобто до відкриття провадження у справі. За змістом вказаної позовної заяви позивач вказує, що їй відомо, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.12.2020 її позовну заяву залишено без руху, відомо у зв'язку із якими недоліками позовної заяви виникла необхідність постановлення судом згаданої ухвали, також зазначає, що судовий збір сплачений на рахунок іншого суду через помилку касира в банку, однак, ні заяву про виправлення недоліків, ні доказів сплати судового збору в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір», позивач до суду не подала.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ЦПК України.
Суд звертає увагу, що сам факт звернення особи до суду із позовом не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження за позовною заявою, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позов в порядку ст. 175 ЦПК України, порядку здійснення права на звернення до суду (умови реалізації права на звернення до суду). Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовом в порядку ст.ст. 175, 177 ЦПК України є залишення позову без руху, або його повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене, суддя може вирішити питання про відкриття провадження за позовом, який не був належним чином оформлений та містив недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Таким чином, можна зробити висновок, що як суд, так і особа, яка подала позов, наділені низкою процесуальних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 3 ст. 185 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Судом встановлено, що станом на 26.03.2021 року, недоліки зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 21.12.2020, не усунуті, тому суд дійшов переконання про необхідність повернення позовної заяви позивачеві на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Слід роз'яснити позивачеві, що відповідно до положень ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись, ст.ст. 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: КП «ЖРЕР №8», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в порядку, визначеному ст. 354-356 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда