Справа № 947/9281/21
Провадження № 2-а/947/102/21
26.03.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Калашнікової О.І.
При секретарі Якубовській О.В.,
за участю представників сторін: Слюсарчук О.В., Ситніка В.О.
за участю перекладача: Альмукдад Сомаєл,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом
Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 (ОСОБА_2 ) про примусове видворення та застосування до іноземця затримання з метою забезпечення видворення за межі території України,-
26.03.2021 року об 11 год.20 хв. Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення за межі території України до країни походження громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та про затримання громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ), з метою забезпечення видворення за межі території України на строк, необхідний для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як шість місяців. В позові викладена вимога про розгляд справи у день подання заяви. У відповідності до положень ст.31 КАСУ позов розподілено судді ОСОБА_3 . Ухвалою суду справу прийнято до провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні 26.03.2021 року о 14 год.00 хв. з повідомленням сторін про дату, час і місце розгляду справи.
Суд вислухав учасників процесу, вивчив надані документи і встановив, що 15.01.2021 року о 21 год.30 хв. в міжнародному пункті пропуску через державний кордон для паромного сполучення «Чорноморський рибний порт» під час здійснення огляду тентового причіпу дн НОМЕР_1 , який прибув на тх «СENK M» з республіки Туреччина, було виявлено відповідача, який представився громадянином Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особа приховувалась від проходження паспортного контролю і намагалась незаконно перетнути державний кордон України в пункті пропуску через державний кордон України без дозволу відповідних органів влади. 15.01.2021 року стосовно відповідача заступником начальника відділу АЮД Одеського прикордонного загону складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП і до громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано адміністративне затримання на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
18.01.2021 року Рішенням Київського райсуду м. Одеси ухваленим по справі №947\2019\21 задоволено позов Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до відповідача- особи без документів, яка представилась громадянином Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 про затримання з метою ідентифікації на строк шість місяців, починаючи з фактичного затримання з поміщенням до пункту тимчасового тримання іноземців ДМСУ.
27.01.2021 року Одеським прикордонним загоном прийнято рішення про поміщення громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - до ДУ «Миколаївський ПТПІ ДМСУ».
У подальшому відповідача було поміщено до ПТТ Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління.
22.03.2021 року адвокат відповідача - Ситнік В.О. письмово звернувся до адміністрації Одеського прикордонного загону з вимогою звільнити громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з пункту тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства для оформлення подальшого законного перебування на території України. До заяви додано паспорт громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та його переклад.
Представник позивача в судовому засіданні доводить, що відповідач порушив законодавство України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців, що виразилось у незаконному перетинанні державного кордону України, потрапив на територію України незаконним шляхом, на території України знаходиться незаконно, втратив будь-які законні підстави перебувати на території України. Посилаючись на положення ст.289 КАСУ, позивач вимагає ухвалити судове рішення про примусове видворення за межі території України до країни походження громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та про затримання громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ), з метою забезпечення видворення за межі території України на строк, необхідний для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як шість місяців.
Відповідач (його представник) позов не визнав і стверджував, що в Сирійській Арабський Республіці більше 10 років продовжується військовий конфлікт, що відповідачу небезпечно перебувати на території своєї держави і він вимушений, уникаючи насильства і тортур, податися до іншої країни.
Суд дослідив надані сторонами докази і наведені доводи і дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Положення статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначають заборону щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства. Так, Іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Надані до суду письмові докази свідчать, що відповідач є громадянином Сирійської Арабської Республіки.
Згідно Рекомендацій УВКБ ООН з питання міжнародного захисту відносно осіб, що залишають Сирійську Арабську Республіку (Редакція IIІ, жовтень 2014 року), після видання УВКБ ООН в жовтні 2013 року "Рекомендацій з питання міжнародного захисту щодо осіб, які покидають Сирійську Арабську Республіку (Редакція II)" ситуація в Сирії в плані безпеки, дотримання прав людини, переміщення і гуманітарних потреб ще більше загострилася.
Також, в Рекомендаціях УВКБ ООН від жовтня 2014 року зазначено, що на даний момент майже всі райони країни охоплені насильством, що розгортається між різними учасниками конфліктів, які частково взаємно накладаються один на одного; ця ситуація ускладнюється внаслідок того, що за всі протилежні сторони воюють іноземні найманці. Бої між сирійськими урядовими силами і масою антиурядових збройних груп не затихають. Паралельно угруповання "Ісламська держава Іраку і аль-Шама" (далі "ИГИШ") зміцнила контроль над значними територіями півночі і північного сходу Сирії і часто вступає в озброєні зіткнення з антиурядовими збройними групами, курдськими силами ("Загонами народної самооборони", ОНБ), а також з урядовими силами. Нанесення авіаційних ударів по цілях в ОСОБА_5 23 вересня 2014 року принесло в конфлікт додатковий ступінь складності. Оскільки міжнародні зусилля по знаходженню політичного вирішення ситуації в Сирії успіху досі не принесли, конфлікт як і раніше призводить до подальших жертв серед цивільного населення, переміщення людей і руйнування інфраструктури країни.
Відповідно до пункту 4 Рекомендацій УВКБ ООН від жовтня 2014 року за наявними даними до квітня 2014 року кількість осіб, загиблих у результаті конфлікту, перевищила 191 тис. чол. Найбільша кількість документально зафіксованих випадків смерті було зареєстровано в провінції Риф Дамаск; далі за кількістю жертв йдуть провінції Алеппо, Хомс, Ідліб, Дера та Хама.
Згідно з доповіддю Генерального секретаря ООН від 16.09.2016, 18.10.2016, 15.11.2016, 14.12.2016 про виконання Резолюції 2139 (2014), 2165 (2014), 2191 (2014) та 2258 (2015) Ради Безпеки ООН на всій території Сирійської Арабської Республіки триває конфлікт і відзначається високий рівень насилля.
Таким чином, на теперішній момент в країні громадянського походження відповідача склалася небезпечна для життя ситуація, яка цілком обґрунтовано викликає побоювання за життя та можливі переслідування.
Ситуація у країні Сирії неодноразово досліджувалася Верховним Судом у своїй практиці, зокрема, у постановах від 25 липня 2019 року у справі № 815/7180/16, від27 грудня 2019 року у справі № 820/4137/16, від 23.03.2020 року у справі № 813/2186/17, від 12.08.2020 року у справі № 127/26552/16-а, тощо.
ЄСПЛ у справі «Суфі і Елмі проти Сполученого Королівства» (8319/07 та 11449/07) зазначив, що повернення особи у ситуацію громадянської війни може складати загрозу тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (п.п. 217-241). Суд зазначив, що критеріями для оцінки інтенсивності/напруженості загального насилля в країні з військовим конфліктом є: чи сторони конфлікту використовують методи або тактики війни, які збільшують ризик втрат серед цивільного населення або які були безпосередньо спрямовані проти цивільного населення; чи використання таких методів та/або тактик застосовувались усіма сторонами конфлікту; чи конфлікт був локалізованим чи всеохоплюючим; кількість осіб, яких було вбито, поранено або які буди переміщені в результаті боротьби.
Отже, існують загальновизнані офіційні документи, які підтверджуються факти того, що в країні походження відповідача триває військовий конфлікт та існує ситуація загальнопоширеного насильства, які, в свою чергу, можуть становити загрози життю, безпеці чи свободі відповідача.
Суд не отримав доказів того, що відповідними владними органами була розглянута вся належна інформація, яка їм доступна, та вони переконалися в тому, що примусове видворення не буде означати для відповідача реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню, або наражатиметься на небезпеку внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини.
Відтак, зважаючи на ситуацію загальнопоширеного насильства в Сирії,що підтверджується Рекомендаціями УВКБООН,а також враховуючи заборону, передбачену приписами ч.2 ст.31 Закону №3929-XII,щодо примусового повернення іноземця де його життю або здоров'ю,безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загально поширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту,суд вважає,що позовні вимоги Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про прийняття рішення про примусове видворення за межі території України до країни походження громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 (ОСОБА_2 ) задоволенню не підлягають.
Суд наголошує, що неможливість повернення до країни, в якій відповідачу буде загрожувати насилля, підтверджується і практикою Європейського Суду з прав людини. Так, ЄСПЛ у рішенні «Л.М. та інші проти Росії» від15.10.2015 (заяви № 40081/14, 40088/14 та 40127/14) дійшов висновку, що твердження заявників про те, що їх повернення до Сирії було б порушенням статей 2 та/або 3, були обґрунтованими через рівень інтенсивності конфлікту в Сирії.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині примусового видворення за межі території України до країни походження громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 (ОСОБА_2 ) , не підлягає задоволенню і вимога про затримання громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 ) , з метою забезпечення видворення за межі території України на строк, необхідний для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як шість місяців.
Керуючись ст.ст.257-263,242-243,246, 295, 288, 289 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення та застосування до іноземця затримання з метою забезпечення видворення за межі території України залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення в порядку, встановленому ст.ст. 292,295,297 КАС України.
Повний текст рішення складено 26.03.2021 року.
Суддя Калашнікова О. І.