Справа № 308/3646/21
26 березня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.
секретаря судового засідання Вільчак В.В.
за участю представника позивача Іванов С.В.
відповідача ОСОБА_1
його представника ОСОБА_2
перекладача Фоменко Г.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Домініканської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до громадянина Домініканської Республіки Самуеля ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце перебування в Україні: АДРЕСА_1 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23 березня 2021 року о 15 год. 00 хв. відповідач ОСОБА_1 в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України з Словаччини, який 19 березня 2021 був виявлений та затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі 306 прикордонного знаку на відстані 300 м. від словацько-українського кордону, за незаконне перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску з України в Словацьку Республіку, в складі групи осіб.
Вказану особу було затримано відповідно до ст. 263 КУпАП. Позивач вказує, що оригінали документів, що посвідчують особу та законність перебування на території України у відповідача відсутні.
Зазначає, що громадянин Домініканської Республіки Самуель ОСОБА_3 потрапив на територію України законним шляхом через пункт пропуску авіаційного сполучення «Бориспіль» 12.03.2021 року, однак в подальшому незаконно перетнув державний кордон поза пунктами пропуску.
Враховуючи викладене, позивач просить затримати громадянина Домініканської Республіки Самуеля ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Не погоджуючись із позовними вимогами, представник відповідача подала відзив на позов, згідно якого проти задоволення позову заперечила. Вказала, що затримання особи з метою забезпечення видворення за межі України є можливим за умови наявності рішення суду про примусове видворення та існування процедури реалізації виконання цього рішення, та таке затримання можливе у разі ухилення особи від виконання такого рішення. Однак, позивач не додав доказів на підтвердження правомірності своєї позиції.
Тому, просила у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовні. Просив позов задовольнити та затримати громадянина Домініканської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації забезпечення видворення за межі території України.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ньому.
Відповідач підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 19 березня 2021 року поза пунктами пропуску перетнув державний кордон з України в Словацьку Республіку, однак був затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі 306 прикордонного знаку на відстані 300 м. від словацько-українського кордону та 23 березня 2021 року о 15 год. 00 хв. в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб був переданий на територію України.
Дані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: даними протоколу про адміністративне затримання від 23.03.2021 року; даними протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.03.2021 року, актом приймання-передавання особи від 23.03.2021 року.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини та основоположних свобод (ООН 1948 року), ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
У статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, перешкоджатиме проведенню процедури реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Із змісту наведеної норми слідує, що законодавцем фактично виділено окремий випадок звернення із позовною заявою - про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та забезпечення видворення.
Фактичною підставою для такого звернення є відсутність в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, неможливість самостійно покинути територію держави або вчинення дій щодо порушення законодавства України у сфері перетину Державного кордону України.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту. В ході судового розгляду також встановлено та неоспорено сторонами, що відповідач, прибув на територію України законним шляхом та існує ризик, що останній ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, оскільки вже намагався незаконно потрапити до країн ЄС та був затриманий прикордонною поліцією іншої держави.
Твердження представника відповідача про те, що позивачем не додано постанову суду про притягнення громадянина Домініканської Республіки Самуеля ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 КУпАП, яка б набрала законної сили, по даній справі правового значення не має, так як підставою для прийняття рішення про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення є саме затримання іноземця під час спроби незаконного перетинання або перетину державного кордону України, а не притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 257, 241, 244, 246, 289 КАС України, ст.ст.4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Затримати громадянина Домініканської Республіки ОСОБА_1 / ОСОБА_4 /, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, на строк шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Т.Р. Деметрадзе