Справа № 308/11323/19
22 березня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
потерпілого- ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
ОСОБА_3 19 липня 2019 року близько 08 години 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Шкода Октавія», типу седан, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Грушевського в м. Ужгород, неподалік від приміщення адміністративної будівлі УДВС ГТУЮ в Закарпатській області по вул. Заньковецької в м. Ужгород, у напрямку до проспекту Свободи у м. Ужгород, діючи необережно зі злочинною самовпевненістю, не дотримуючись вимог п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, в денну пору доби, при природньому освітленні, проявив неуважність, не надав дорогу велосипеду, внаслідок чого допустив зіткнення із велосипедистом - потерпілим ОСОБА_5 , який рухався на проїжджій частині дороги, з права на ліво по напрямку зміни руху транспортного засобу марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого потерпілий ОСОБА_5 , впав на проїжджу частину дороги.
В результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді : струсу головного мозку, уламкового перелому головки променевої кістки зправа, уламковий перелом човникоподібної кістки лівого променево-зап'ястного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи№238 від 30.08.2019 року - за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вказана справа надійшла до суду з обвинувальним актом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах викладених у обвинувальному акті визнав повністю , щиро розкаявся у вчиненому. Звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_5 . При цьому зазначив, що вперше вчинив злочин, який відноситься до нетяжких злочинів , раніше не притягався до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, примирився з потерпілим, шкоду заподіяну внаслідок ДТП потерпілому відшкодував повністю.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 не заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Вказав, що примирилися між собою, обвинувачений відшкодував завдану йому шкоду.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
У судовому засіданні прокурор не заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності в порядку ст. 46 КК України.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи прокурора щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, суд приходить до наступного.
З положення ст. 22 КПК України слідує, що суд повинен створити умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення вперше, яке у відповідності до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів, вину свою визнав, примирився з потерпілим та відшкодував завдані потерпілому збитки, що стверджується заявою ОСОБА_5 про відшкодування йому шкоди заподіяну внаслідок ДТП, яка посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу 18.03.2021 року.
З огляду на вищезазначені положення чинного процесуального законодавства, враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, вину у вчиненому визнає повністю, примирився з потерпілим ОСОБА_5 , повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, а відтак на переконання суду наявні підстави передбачені ст.46 КК України для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Що стосується цивільного позову, слід зазначити наступне.
Ст. 129 КПК України передбачено вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, а саме: ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч.1 ст.326 КПК України, суд залишає позов без розгляду.
Тобто КПК України не передбачено вирішення цивільного позову одночасно із вирішенням питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а відтак цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування шкоди слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача можливості і права звернутися до суду з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.
Щодо вирішення питання про скасування арешту майна, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 01.08.2019 року в межах даного кримінального провадження, було накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме на : автомобіль марки «Шкода Октавія» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
Питання скасування арешту, вирішується в порядку ч.4 ст. 174 КПК України
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Із закриттям кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 втрачається легітимна мета арешту майна обвинуваченого як втручання в конвенційне право особи на мирне володіння ним збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.
Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст.3 Конституції, ст.13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Водночас, способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов'язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в означеній ситуації кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Таким чином враховуючи те, що кримінальне провадження (єдиний унікальний номер судової справи №308/11323/19) за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, слід закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, цивільний позов потерпілого підлягає залишенню без розгляду, то арешт накладений на майно ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 01.08.2019 року підлягає скасуванню.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку, тому судові витрати у справі, пов'язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, слід віднести за рахунок держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обиралась.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285, 286, 288 КПК України, суд -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - закрити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим, з підстав передбачених ст.46 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу право звернення з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, віднести за рахунок держави.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні:
-Транспортний засіб марки «Шкода Октавія» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, які передані на зберігання ОСОБА_3 , залишити в розпорядженні останнього.
-Велосипед марки «Віннер» чорного кольору, переданий на зберігання під розписку власнику ОСОБА_5 , залишити в розпорядженні останнього.
-Відеозаписи які знаходяться на 1 матеріальному носії - оптичному диску з написом «КАКТУЧ» , DVD-R 4.7 GB 16 X 120 min» та «19.07.2019 року ДТП ЦИГИКА», залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт на автомобіль марки «Шкода Октавія» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 01.08.2019 року.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Дата оголошення повного тексту ухвали 25.03.2021 року о 17-00 год.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1