Справа № 307/110/21
Провадження № 2/307/34/21
26 березня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І.
при секретарі Ком'яті Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з вищевказаним позовом.
Посилається на те, що у відповідності до кредитного договору № б/н від 31.05.2018, який складається із заяви позичальниці та умов надання банківських послуг і правил користування платіжною карткою, відповідачці ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000 гривень.
Отримавши гроші ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки по кредитному договору в повній мірі не виконала, не забезпечила повернення одержаного кредиту та не сплатила відсотки.
Станом на 28.10.2020 за нею рахується заборгованість у сумі 19116.18 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 12917.01 грн, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 4427.81 грн та заборгованості по відсоткам нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 1771.36 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Просить розглядати справу в його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Позовні вимоги підтримав.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася і не повідомила суду причини неявки. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2018 між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається із заяви позичальниці, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою, на підставі якого відповідачка отримала кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 28.10.2020 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 19116.18 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 12917.01 грн, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 4427.81 грн та заборгованості по відсоткам нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у сумі 1771.36 гривень.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Разом з тим, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як убачається із позовної заяви позивач не заявляв позовних вимог про стягнення з відповідачки суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не вказував період за який слід стягнути цю суму, не надавав розрахунків, як саме обчислювалася заявлена ним сума заборгованості за ст. 625 ЦК України - не зазначив, яку суму слід стягнути з урахуванням індексу інфляції, а яку як три проценти річних. Він лише у розрахунку заборгованості зазначив, що заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 становить 1771.36 гривень.
За таких обставин з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути (12917.01+4427.81=) 17344.82 гривень.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 також слід стягнути на користь банку судовий збір у сумі 2102 грв.
Тому керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 207, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 638, 1050, 1054 ЦК України суд,
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, № 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, 17344.82 (сімнадцять тисяч триста сорок чотири) гривні 82 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 26.03.2021 року.
Головуючий В.І. Гримут