25.03.2021
Справа №497/1501/19
Провадження №1-кп/497/6/2021
25.03.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 , її представника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград кримінальне провадження №12019160000000481 від 02.05.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Криничне Болградського району Одеської області, зі слів - з середньою освітою, українську розуміє, працював директором ТзОВ «Колдторг» до січня 2021 року, станом на теперішній час - тимчасово непрацевлаштований, одружений, має двох синів, один з яких - малолітній, 2007р. народження, інший - студент, 2001р. народження, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
- який обвинувачується за ч.2 ст.286 КК України,
01.05.2019 року, приблизно о 18:30 годині (точний час не встановлено), у с.Криничне Болградського району Одеської області, обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи у стані алкогольного сп'яніння власним технічно справним легковим автомобілем «NISSAN MAXIMA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , перетинаючи перехрестя рівнозначних доріг на розі вулиць Мічуріна та Тимошенка, перевищивши допустиму швидкість, не надав переваги у русі легковому автомобілю «ВАЗ-21061», з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_8 , - що наблизився до перехрестя праворуч, чим допустив зіткнення вказаних автотранспортних засобів, внаслідок чого, на місці ДТП, загинув водій ОСОБА_8 , - за наступних обставин.
Так, у зазначені вище день і час обвинувачений ОСОБА_4 , у стані алкогольного сп'яніння у світлий час доби, за сприятливих погодних умов та асфальтованим дорожнім покриттям, що не мало значних дефектів, власним технічно справним легковим автомобілем «NISSAN MAXIMA» сірого кольору з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , маючи у салоні автомобіля пасажира ОСОБА_9 , рухався зі швидкістю не меншою, ніж 71,5…93,9км/год. вулицею Мічуріна, що перетинає усе село Криничне - у напрямку з боку м.Ізмаїл - у бік м.Болград, та яка є дорогою з двома смугами для руху - по одній в кожному напрямку, з відсутністю дорожньої розмітки та дорожніх знаків. При цьому ОСОБА_4 мав реальну і об'єктивну можливість виявити відсутність будь-яких дорожніх знаків, дорожньої розмітки чи будь-яких інших засобів організації та регулювання дорожнього руху, зокрема, оскільки є мешканцем цього села і, як пояснив суду, добре знає цю дорогу, якою неодноразово раніше пересувався, та, враховуючи відсутність інших транспортних засобів у попутному та зустрічному напрямках, за умови достатньо гарної видимості у світлу пору доби, за відсутності перешкод у виді дерев, кущів, споруд, що заважали обзорності, - мав змогу своєчасно помітити перехрестя рівнозначних доріг на розі вулиць Мічуріна та Тимошенка, що обидві є асфальтованими, - тобто, мав реальну і об'єктивну можливість завчасно оцінити дорожню обстановку і діяти відповідно до вимог «Правил дорожнього руху» - визначити, що попереду руху рівнозначне перехрестя та помітити легковий автомобіль «ВАЗ-21061» синього кольору з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , що, хоча і рухався по вулиці Тимошенка по лівій смузі руху, проте наближався до вказаного перехрестя з вулицею Мічуріна з правого боку відносно напрямку руху автомобіля обвинуваченого, і тому мав перевагу у русі при перетинанні перехрестя. Маючи можливість надати автомобілю «ВАЗ-21061» проїхати зазначене перехрестя першим, відповідно до «Правил дорожнього руху», але діючи з необережності, керуючись власним хибним переконанням, яке ґрунтується на місцевому звичаї - що вул.Мічуріна є головною дорогою з відсутністю дорожніх знаків, - порушив вимоги «Правил дорожнього руху» України, та не поступився дорогою вказаному автомобілю «ВАЗ-21061», який повільно виїхав на перехрестя з правого боку стосовно напрямку руху, його, обвинуваченого, автомобіля, і, повертав ліворуч стосовно свого напрямку руху - у бік м.Ізмаїл, тобто, у напрямку руху, що був зустрічним стосовно руху автомобіля обвинуваченого. Проте ОСОБА_10 , керуючись не правилами дорожнього руху, а місцевим звичаєм, згідно якого мешканці села вважають вулицю Мічуріна головною дорогою - очікував, що вказаний автомобіль «ВАЗ-21061» зупиниться і пропустить його, ОСОБА_4 , та, вже після того, як помітив, що водій автомобіля «ВАЗ-21061» не зупинився перед перехрестям і став його перетинати, - почав екстрене гальмування, напрямок руху автомобіля «NISSAN MAXIMA», яким керував обвинувачений, змінився, він виїхав на смугу зустрічного руху, та зіткнувся з вказаним автомобілем «ВАЗ-21061». Таким чином, обвинувачений, не надавши перевагу у русі автомобілю «ВАЗ-21061», що наблизився до рівнозначного перехрестя праворуч від нього, - виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення лівою передньою частиною кузова автомобіля «NISSAN MAXIMA», яким керував, - з лівою передньою частиною кузова автомобіля «ВАЗ 21061» під керуванням ОСОБА_8 , від чого автомобілі відкинуло від місця зіткнення в різні боки, а водія «ВАЗ 21061» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було смертельно травмовано - який від шоку важкого ступеню, та травм, які, за ознакою небезпеки для життя, у сукупності відносяться по категорії тяжкості до тяжких тілесних ушкоджень, помер згодом на місці ДТП; його травми, згідно висновку експерта від 07.05.2019р. (а.с.151-153), мають прямий причинний зв'язок між вказаною ДТП та настанням його смерті. Згідно висновку судово-медичного дослідження №64 від 02.05.2019р., в крові постраждалого ОСОБА_8 було виявлено вміст алкоголю в кількості 2,0 %о, а в сечі - 2,7 %о (а.с.156,158). Проте, згідно вищезазначеного висновку експерта, смерть ОСОБА_8 настала в результаті травматичного шоку у зв'язку з поєднаною тупою травмою тіла у виді множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів. Перебування його у стані алкогольного сп'яніння - не вплинуло на протиправність дій ОСОБА_4 , що стали причиною ДТП.
Згідно висновку експерта №36 від 07.05.2019р. (а.с.161), ОСОБА_4 поступив до Болградської ЦРЛ 01.05.2019р. о 22.50год., у приймальному відділенні в нього здійснено забір крові на вміст алкоголю та було встановлено, що він має легкі тілесні ушкодження (а.с.161).
Відповідно до ухвали слідчого судді від 07.05.2019р. кров ОСОБА_4 була направлена на експертне токсикологічне дослідження та, згідно висновку експерта від 07.05.2019р., в ній виявлено вміст алкоголю в концентрації 1,75 %о (а.с.166-169).
Таким чином, водієм ОСОБА_4 допущено порушення вимог наступних норм «Правил дорожнього руху» України, наслідком яких стала вищевказана ДТП, а саме:
- п.п.1.5, згідно з яким «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- п.п.2.3.(б), відповідно до якого, «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п.2.9.(а), - відповідно до якого «Водієві забороняється…керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
- п.п.11.3., яким регламентується, що «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;
- п.п.12.4., відповідно до якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»;
- п.п.16.12., згідно з яким «На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух».
З вищезазначеного обґрунтовано вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 не був уважним, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого, відповідно, не відреагував на її зміну, а виявивши злочинну самовпевненість, продовжив рух через вищевказане перехрестя із зазначеною вище швидкістю, за зазначених вище обставин, та, виявивши вищевказаний легковий автомобіль «ВАЗ 21061», який мав перевагу у русі для проїзду перехрестя, - не пропустив його, та намагаючись уникнути ДТП, гальмуючи, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення вказаних транспортних засобів.
Внаслідок даної ДТП було смертельно травмовано водія автомобіля «ВАЗ 21061», д.р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому, згідно висновку експерта №64а від 07.05.2019р., були заподіяні наступні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма тіла: закрита черепно-мозкова травма: крововиливи під м'яку мозкову оболонку на випуклій поверхні обох півкуль головного мозку, крововиливи в м'які тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянці ліворуч, чотири забійні рани на голові, множинні поверхневі різані рани на обличчі; закрита травма грудної клітини та живота: закритий повний поперечний перелом рукоятки грудини на рівні 3-го міжребер'я, з крововиливами в навколишні м'які тканини, закриті переломи правих ребер: 5-го, 6-го, 7-го, 8-го і 9-го по навкологрудинній лінії без ушкодження пристінкової плеври, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го і 8-го по середній ключичній лінії, без ушкодження пристінкової плеври, з крововиливами в навколишні м'які тканини; закриті переломи лівих ребер:5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го, 10-го, 11-го і 12-го по лопатковій лінії, з ушкодженням пристінкової плеври, з стирчащими у плевральну порожнину уламками на рівні переломів 6-10-го ребер, розрив пристінкової плеври і міжреберних м'язів у 8-му і 9-му міжребер'ї від лопаткової до передньої пахвинної лінії, з крововиливами в навколишніх м'яких тканинах, крововиливи в судинний пучок серця, крововиливи в правий і лівий куполи діафрагми, крововиливи в корені і тканину обох легень, кровотеча в ліву (110мл) плевральну порожнину, множинні розриви селезінки в ділянці воріт, розрив лівої долі печінки на межі з правою долею з розривами зв'язок печінки з крововиливом в тканину печінки, розрив брижі тонкого кишківника в ділянці кореня на всю товщу брижі з відшаруванням кореня брижі від зачеревного простору з великим просякуючим крововиливом в заочеревинну клітковину; кровотеча в черевну порожнину (260мл); закритий уламковий перелом тіла (діафізу) лівої стегнової кістки в верхній третині зі зміщенням з крововиливом в навколишні м'які тканини, закритий уламковий перелом тіла (діафізу) лівої ліктьової кістки в середній третині зі зміщенням з крововиливом в навколишні м'які тканини; садна і синці на верхніх і нижніх кінцівках, які спричинені дією твердих тупих предметів зі значною силою, майже одночасно чи у швидкій послідовності одне за другим, при дорожньо-транспортній пригоді у водія легкового автомобіля, що рухався при зіткненні з іншим легковим автомобілем, що рухався, та які привели до розвитку шоку важкого ступеню, і за ознакою небезпеки для життя, у своїй сукупності відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті водія ОСОБА_8 . Смерть ОСОБА_8 настала в результаті травматичного шоку у зв'язку з поєднаною тупою травмою тіла у вигляді множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів.
Закритий повний поперечний перелом рукоятки грудини та пошкодження органів живота - селезінки і печінки - є ознакою удару кермом та може свідчити про те, що водій ОСОБА_8 не був пристібнутий пасмами безпеки.
Проте, в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у виді настання смерті потерпілого ОСОБА_8 є допущеня водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п.11.3., 12.4., 16.12. «Правил дорожнього руху» України та мають зв'язок між собою
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв злочин з необережності, передбачений ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, підтвердив суду обставини, викладені в обвинувальному акті, надавши докладні пояснення. Так, пояснив, що в той день пообіді, ближче до вечора, десь біля 16:00, він повертався додому у с.Криничне з м.Ізмаїл своїм автомобілем, захвативши з собою свого знайомого ОСОБА_9 , на його прохання, - який працює в м.Ізмаїл. Дорогою вони заїхали на берег оз.Ялпуг, на природу, де його, обвинуваченого, син, святкував 18-ти-річчя, там він, обвинувачений, дійсно, вживав спиртні напої - кілька разів випив вина - разів чотири по пів склянки, тобто, приблизно, 400гр., що навіть не відчувалося, оскільки не впливало на його увагу і реакцію, тому він вирішив їхати далі. Те перехрестя вулиць Мічуріна і ОСОБА_11 він добре знає, оскільки сам часто там проїжджає - як по ул.Мічуріна, так і по вул.Тимошенко. Обидві вулиці заасфальтовані, дорожніх знаків та розмітки не мають, попри це усі мешканці села традиційно вважають вулицю Мічуріна головною дорогою, тому рухаються по ній не зважаючи на правило «правої руки» - а саме, на перехресті цих рівнозначних доріг ті, хто виїжджає з інших вулиць, які перетинають вул.Мічуріна, завжди дають дорогу транспортним засобам, що рухаються по Мічуріна. Така традиція, мабуть склалася, з-за того, що ця вулиця є фактично центральною, перетинає наскрізь усе село, по ній рухається основний потік транспорту між містами Ізмаїл і Болград, рухається рейсовий автобус, вона має автобусні зупинки, а щодо вказаного перехрестя - Мічуріна раніше була заасфальтована, ніж вул.Тимошенко, хоча остання була заасфальтована вже давно і всім це відомо. Але, за тією ж традицією, водії, що виїжджають з вулиці ОСОБА_11 , яка перетинає вулицю Мічуріна - поступаються дорогою транспортним засобам, що рухаються по Мічуріна - начеб-то вул.Мічуріна є головною На тому перехресті на вул.Тимошенка навіть колись стояв знак «Уступи дорогу». За цим правилом їздять у селі всі, навіть водії рейсових автобусів, які не дають переваги у русі тим, хто виїжджає на перехрестях на вул.Мічуріна з бокових вулиць з правого боку по ходу руху. Він, обвинувачений, погоджується з тим, що він порушив правило правої руки, та з тим, що мав уступити дорогу автомобілю ВАЗ, але сподівався, що водій ВАЗу ОСОБА_8 пропустить його. До того ж, перед самим виїзді з вул.Тимошенко на вул.Мічуріна, вулиця Тимошенка має ухил «зверху униз» та має роздвоєння дорожнього полотна на дві дороги - дві смуги, що розділені своєрідним острівком, де росте трава, адже там колись був стік дощових вод, лежить труба, яку не можна переїхати на великій швидкості, потрібно пригальмувати. Одна з тих доріг (смуга) - виходить на вулицю Мічуріна під кутом праворуч острівка - неначе для повороту праворуч, в бік м.Болград, а друга частина (смуга) - під кутом повертає ліворуч, неначе як для повороту ліворуч, в напрямку м.Ізмаїл, хоча, як усім відомо, ця дорога, що ліворуч - є зустрічною смугою, якщо рухатися з ву.Тимошенка на перехрестя, що на вул.Мічуріна, а тому, кожен автомобіль, що виїжджає зверху вулиці Тимошенка на Мічуріна, навіть повертаючи ліворуч, має рухатися правою смугою дороги і повертати наліво з правої, а не лівої смуги руху, оскільки вул.Тимошенко не є вулицею з однобічним напрямком руху. В момент ДТП він, обвинувачений, побачив ОСОБА_8 , який керував своїм автомобілем ВАЗ якось дивно - чомусь, під'їжджаючи до перехрестя, рухався лівою смугою руху, не дивився у боки, та, здавалося, не бачив його, обвинуваченого автомобіль, бо дивився прямо, і повільно виїхав на перехрестя. Склалося враження, що він або заснув, або йому стало погано, бо рухався занадто повільно, дивився прямо, не дивився по сторонам, та чомусь поїхав прямо, хоча перехрестя є чотиристороннім, але не є рівним - вулиця Тимошенка, перетинаючи вул.Мічуріна, продовжується трохи навкоси, правіше, тому навпроти виїзду з вул.Тимошенка, на протилежному боці вул.Мічуріна, розташоване не продовження вул.Тимошенка, а стіна будівлі, тобто, було таке враження, що ОСОБА_8 поїхав би у ту стіну, якби не ДТП. Потім виявилося, що в його крові було багато вмісту алкоголю. Він, ОСОБА_4 , побачивши ВАЗ, що виїхав на перехрестя, почав гальмувати з усієї можливості, але, оскільки в той день зранку був дощ і дорога, хоча й була на вигляд сухою, мала деяку вологість, яка спрацювала я подушка - його, ОСОБА_4 , автомобіль, занесло на зустрічну смугу руху, де і сталося зіткнення. Якби його не занесло, він би продовжував рухатися прямо, а ВАЗ виїжджав би на перехрестя своєю смугою руху, зіткнення могло би й не статися, або з менш тяжкими наслідками.
Проте твердження обвинуваченого у суді, що він не мав наміру виїжджати на зустрічну смугу руху, а його занесло при гальмуванні, - не підтверджується жодним доказом і не мать суттєвого значення з огляду на порушення ним інших правових норм, що призвели до трагічних наслідків.
Обвинувачений також стверджував, що щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілої, просить суд не позбавляти його волі, оскільки йому потрібно працювати і утримувати дві родини - свою і родину загиблого, він щиро співчуває родині потерпілої, оскільки в неї залишилося троє дітей, почав відшкодовувати збитки, завдані ДТП, має намір працювати, заробляти і поступово відшкодувати усю суму, яку присудить суд, але й готовий до відбування будь-якого покарання, навіть, втративши наразі місце роботи, не шукає нового, оскільки знає, що передбачає санкція статті кримінального кодексу, за якою обвинувачується.
Обставини ДТП, викладені обвинуваченим, підтвердив свідок ОСОБА_9 , який, будучи допитаний судом, надав пояснення щодо обставин ДТП, а саме, що він був пасажиром в автомобілі, яким керував ОСОБА_4 і бачив, як усе сталося. За кермом дійсно був ОСОБА_4 , оскільки він, свідок ОСОБА_9 наприкінці робочого дня вжив алкоголь, і саме тому попросив ОСОБА_4 захватити його по путі додому - у с.Криничне. Дорогою вони заїжджали на природу - на березі оз.Ялпуг, не доїжджаючи с.Криничне, але чи вживав там алкоголь ОСОБА_4 - він, свідок не бачив. Його пояснення стосовно обставин ДТП є аналогічними поясненням обвинуваченого та узгоджуються з ними.
Перебування свідка ОСОБА_9 в момент ДТП у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком експерта від 07.05.2019р., згідно якого вміст алкоголю в крові ОСОБА_9 становив 1,46 %о (а.с.164-164, т.1).
Проте та обставина, на якій наполягають обвинувачений та свідок ОСОБА_9 - що автомобіль ОСОБА_8 - ВАЗ-21061 - їхав прямо - спростовуються висновками експерта (а.с.194-203,т.1) та протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.05.2021р., згідно якого місце ДТП було оглянуто з 00 годин 50 хв. до 03:30 вночі, після ДТП, ст.слідчим СУ ГУНП в Одеській області у присутності пойнятих, та який встановив, що шини обох автомобілів були зимовими, відповідали нормам та стандартам, також слідчий зафіксував характер і локалізацію пошкоджень транспортних засобів і слідів гальмування, описавши це самим протоколом огляду та схемою ДТП (а.с.117-138, т.1), яка не містить будь-яких заперечень, і за допомогою якої експертом було встановлено обставини у момент ДТП: напрямок руху транспортних засобів, швидкість руху, місце зіткнення та наслідки після зіткнення, а саме, що у момент зіткнення а/м «Ніссан» рухався у напрямку від вул.Першотравнева - до вул.Миру (м.Ізмаїл-м.Болград), а а/м «ВАЗ-2106» рухався у напрямку від вул.Миру - до вул.Першотравнева по вул.Мічуріна (м.Болград-м.Ізмаїл), тобто, у зустрічному напрямку стосовно руху а/м «Ніссан» (а.с.194-203, т.1), що підтверджує версію слідства, що автомобіль ВАЗ здійснював маневр повороту ліворуч після виїзду на перехрестя, проте цей факт не має значно суттєвого значення, хоча і має невеликі розбіжності між поясненнями обвинуваченого та вищевказаними доказами, що надані суду.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що не була очевидцем ДТП, проте втратила свого чоловіка, з яким утримувала трьох дітей, і який добре заробляв, оскільки брався за будь-яку роботу, вони разом утримували домашнє господарство, оплачували навчання у ВИШах двом старшим дітям - 20-ти та 18-ти років, але в них є ще одна дитина, у п'ятому класі, якій потрібно дати освіту; ще в неї лежача хвора мати чоловіка, яка потребує догляду та допомоги. Обвинуваченому нею було повідомлено, що старшим потрібно оплачувати навчання, контракт, він обіцяв кожного року у серпні надавати таку допомогу в розмірі 3тис.доларів, але навіть не зателефонував, не спитав, як вони, - потерпіла з дітьми живуть. Тепер, з втратою годувальника, вони є малозабезпеченою родиною, незважаючи на допомогу родичів. Обвинувачений жодного разу не підійшов і не попросив пробачення, не спитав, чи потрібна допомога, не висловив співчуття, тому вона просить найсуворішого покарання та задовольнити цивільний позов в повному обсязі. Одночасно пояснюючи, що з обвинуваченим обговорювалася сума відшкодування шкоди, завданої ДТП, пояснила. що обвинувачений до неї підходив, йому була озвучена уся сума відшкодування - на трьох дітей і матір загиблого - загалом, в розмірі 50тис.доларів.
Тобто, в поясненнях потерпілої в цій частині - стосовно відсутності спілкування з обвинуваченим стосовно відшкодування шкоди вбачаються протиріччя, що суд відносить на емоційні хвилювання та переживання, оскільки, згідно доказів, наданих суду, обвинувачений перерахував на ім'я потерпілої, згідно наданих ним суду квитанцій: 5тис.грн. -30.09.2019р., 10тис.грн. -07.10.2019р., 5тис.грн. -15.10.2019р., 3тис.грн. -04.10.2019р., 4тис.грн. -05.02.2020р., 4тис.грн. -06.03.2020р., 4тис.грн. -13.03.2020р., 3тис.грн. -30.04.2020р., 3тис.грн. -12.05.2020р., 2тис.грн. -28.07.2020р. о 12:34, 2тис.грн. -28.07.2020р. о 12:15, 5тис.грн. -14.08.2020р., 5тис.грн. -22.09.2020р., 5тис.грн. -27.10.2020р., 5тис.грн. -19.12.2020р., та 2тис.грн. -20.02.2021р. (а.с.153-155, т.2), що, загалом, у сумі, становить 67тис.грн., та, на твердження захисника - є більш, ніж 80 % доходів обвинуваченого, що нічим і ніким не спростовується.
Адвокат ОСОБА_7 - представник потерпілої ОСОБА_6 , підтримав думку потерпілої, та, вважаючи, що обвинувачений вчинив фактично навмисний злочин, оскільки сів за кермо у стані алкогольного сп'яніння, та не щиро визнає свою вину і не виявляє щирого розкаяння, а тому - підлягає найсуворішому покаранню, а саме, позбавленню волі строком на вісім років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки оскільки та сума відшкодування, яку обвинувачений виплатив, є символічною, та й виплачена вона була ним через острах взяття під варту - лише після того, як обвинуваченому було обрано такий суворий запобіжний захід. Тобто, на думку представника потерпілої, обвинувачений не виявляє бажання підтримувати матеріально родину потерпілої, в якої залишилося на утриманні четверо осіб - троє неповнолітніх дітей і мати чоловіка, що є лежачою, а тому не вбачається щирого каяття з його боку та бажання відшкодувати потерпілій шкоду, заподіяну ДТП, яка понесла важку втрату - чоловіка, що був добрим господарем і батьком.
Прокурор, вважаючи, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні діяння передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена належними і допустимими доказами, вважає, що при визначенні міри покарання стосовно обвинуваченого, слід врахувати перебування водія ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння, та віднести до обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; а як обставину, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого - врахувати визнання вини, каяття, часткове відшкодування шкоди, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Процесуальні витрати за проведення експертиз покласти на засудженого, та, з врахуванням того, що ОСОБА_4 дотримувався вимог процесуального закону щодо процесуальної поведінки, - до набрання вироком законної сили обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Речові докази - автомобілі та паспорт обвинуваченого - повернути власникам.
На підтвердження обставин кримінального провадження та доказів вини обвинуваченого прокурором були надані суду та долучені до матеріалів судової справи письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_5 - захисник обвинуваченого, підтримавши думку свого підзахисного, вважає, що ОСОБА_4 щиро розкаюється у вчиненому, ДТП дійсно сталося з його вини і він цього не спростовує, проте він щиро розкаюється в цьому; вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення не є для нього характерною поведінкою, оскільки він раніше не скоював правопорушень, не притягувався навіть до адміністративної відповідальності, є гарним сім'янином, позитивно характеризується, працює, намагається забезпечити свою сім'ю, щиро співчуває потерпілій, має намір підтримувати матеріально усю її родину з тих доходів, що зможе заробити, оскільки співчуває горю, що спіткало цю родину. Не зрозуміла йому позиція представника потерпілої щодо каяття та визнання вини обвинуваченим, оскільки обвинувачений з його допомогою намагався поспілкуватися з потерпілою, яка спочатку відмовлялася від матеріальної допомоги. Проте, в усіх випадках зутрічів з потерпілою, перед судовими засіданнями, ОСОБА_4 намагається принести вибачення потерпілій і завжди висловлює співчуття, які вона ледь вислуховує. Крім того, захисник, посилаючись на те, що діє в інтересах клієнта, та на положення ст.ст.46,47 КПК України та п.3ч.2ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно яких адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта, вважає, що ОСОБА_12 визнає свою вину в повному обсязі лише з виходячи з відчуття вини, проте даремно не акцентує увагу суду на поведінці водія ОСОБА_8 , що передувала ДТП - те, що сам постраждалий, по-перше, перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню тяжкості, а, по-друге, - що постраждалий виїжджав на перехрестя зустрічною смугою руху, чим створив незрозумілу обстановку на дорозі, яку обвинувачений намагався виправити і уникнути шляхом екстреного гальмування. Якби постраждалий ОСОБА_8 виїжджав по своїй смузі руху, тяжких наслідків можна було уникнути - в обвинуваченого, навіть за умови порушення ним правила правої руки, залишилося б більше часу та метрів для уникнення зіткнення або воно сталосяб з меншою швидкістю та в іншу частину автомобіля «ВАЗ», що потягло б інші наслідки і водій ОСОБА_8 , можливо, не постраждав би або, принаймні, залишився живий. Крім того, враховуючи наявність кількох пом'якшуючих обставин і часткове відшкодування обвинуваченим шкоди, завданої потерпілій, захисник вважає, що виправлення та перевиховання його підзахисного вже відбулося, оскільки він з часу вчинення ДТП більше не порушував Закон, працював, керував автомобілем, більше не скоював правопорушень та не притягувався до будь-яких видів відповідальності, усвідомив наслідки порушення ДТП, має щирий намір і готовий усе життя допомагати родині потерпілого, тому покарання йому можна призначити без реального позбавлення волі - у виді 3-х років обмеження волі, та, з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання; враховуючи, що керування автомобілем - є єдиним видом заробітку обвинуваченого - не позбавляти його права на керування транспортними засобами, оскільки він має працювати, заробляти кошти для виплати шкоди потерпілим і для утримання власної родини.
Також захисник просив визнати неналежним доказом протокол забору крові в обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку з порушенням процедури, визначеної КПК України, оскільки це відбувалося без пойнятих та відповідної постанови прокурора, яка з'явилася лише наступного дня. У зв'язку з цим - просить визнати також неналежним доказом висновок експерта щодо вмісту алкоголю в крові обвинуваченого, посилаючись на доктрину «плоди отруйного дерева».
Проте, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання цих доказів неналежними, адже відбір крові ОСОБА_4 , як пацієнта, відбувався у прийомному покої лікарні в той час, як він туди поступив після ДТП, виходячи з правил медичного закладу, а вже дослідження цієї крові відбулося на підставі вмотивованого рішення суду. Крім того, прокурором надано суду протокол забору крові в ОСОБА_4 від 01.05.2019р., згідно якого ця дія відбувалася у присутності понятих (а.с.146, т.1).
Крім того, висновок експерта щодо перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння в момент ДТП підтверджується показаннями самого обвинуваченого, який пояснив суду, що дійсно вжив 400 грамів вина безпосередньо перед ДТП.
На підтвердження своєї позиції щодо наявності у селі традиції вважати вулицю Мічуріна головною дорогою, сторона захисту просила про допит свідків, які судом були допитані.
Так, свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтвердили суду, що є мешканцями с.Криничне, водіями з великим водійським стажем, а саме, добре знають перехрестя вул.Мічуріна й вул.Тимошенка у с.Криничне, момент ДТП не бачили, підтвердили, що у селі є місцевий звичай вважати вул.Мічуріна головною, а вулицю Тимошенко другорядною, там, на вул.Тимошенко, при виїзді на вул.Мічуріна, навіть колись стояв дорожній знак «уступи дорогу», але вже давно, тому усі свідки спочатку стверджували, що Харлампій (Райчев) мав пропустити ОСОБА_4 , проте на запитання прокурора погодилися, що згідно ПДР саме ОСОБА_4 мав надати перевагу у русі водію а/м "ВАЗ" ОСОБА_8 , а свідок ОСОБА_13 пригадав, що дорожнє покриття в той день було сухе.
Свідок ОСОБА_18 - лікар швидкої допомоги, допитаний судом, суттєвих пояснень щодо обставин скоєння ДТП не надав, пояснив, що був в той день черговим лікарем, прибув на місце ДТП на виклик разом з каретою швидкої допомоги, намагався реанімувати водія ОСОБА_8 , але його травми виявилися несумісними з життям.
Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що в момент ДТП перебувала неподалік від перехрестя вул.Мічуріна і ОСОБА_11 - стояла на АДРЕСА_2 , біля магазину з друзями, добре бачила, як ОСОБА_8 , що проїхав повз неї зовсім близько, рухався своїм автомобілем вулицею Тимошенко повільно, вона бачила, як він повернув голову вліво і дивився у лівий бік, як би мав намір повернути ліворуч, перед трикутником - острівцем з травою - призупинився, та поїхав далі, сам момент ДТП свідок не бачила - лише почула звук удару автомобілів.
Вислухавши у судовому засіданні пояснення потерпілої, свідків, обвинуваченого, дослідивши надані прокурором письмові докази, та аналізуючи усі досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку на підставі вищезазначених доказів, що узгоджуються між собою, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України доведена, а його дії правильно кваліфіковані як порушення ним правил безпеки дорожнього руху як особою, яка керує транспортним засобом, оскільки ці порушення є причиною смерті потерпілого , і причинно-наслідковий зв'язок загибелі водія ОСОБА_8 встановлено в ході судового розгляду, оскільки підтверджується, окрім визнання обвинуваченим вини, - також вищевказаними доказами, які узгоджуються між собою, протиріч між якими судом не виявлено.
Крім визнання ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України, підтверджується наступними, наданими прокурором, зібраними в ході досудового розслідування доказами, та дослідженими судом.
Так, згідно Витягу з ЄРДР кримінального провадження №12019160000000481 від 02.05.2019., - до правоохоронних органів надійшла заява про ДТП 01.05.2019р (а.с.112,114,т.1), - яке було розпочато 02.05.2020 об 11:52 за заявою про те, що приблизно о 18:30 год., на перехресті вул.Мічурина і вул. Тимошонка у с.Криничне Болградського району Одеської відбулося зіткнення легкового автомобіля «NISSAN MAXIMA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і легкового автомобіля «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого вказаним водіям заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, від яких останній помер на місці події (ЖЄО ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області за №1237 і №1240 від 01.05.2019).
Факт та подія ДТП зафіксовані протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.117, т.1), яким також зафіксовано обставини вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.05.2019р. у с.Криничне Болградського району Одеської області за участю водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_8 ; до протоколу додано докладну схему ДТП, до якої зауваження відсутні (а.с.117-138, т.1).
Також прокурором надані:
- постанова прокурора про відібрання біологічних зразків від 02.05.2019р. (а.с.139-140);
- протокол забору крові в ОСОБА_4 від 01.05.2019р., згідно якого ця дія відбувалася у присутності понятих (а.с.146, т.1);
- протокол забору крові в ОСОБА_9 від 01.05.2019р., згідно якого ця дія відбувалася у присутності понятих (а.с.143, т.1);
- дві постанови про визнання речовими доказами від 02.05.2019р., згідно якого легковий автомобіль «NISSAN MAXIMA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , та легковий автомобіль «ВАЗ-21061», з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 визнані речовими доказами та залишені на зберігання на транспортному майданчику тимчасового зберігання Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області (а.с.148,149, т.1);
- ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07.05.2019р. про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 та вищевказані висновки експертів (а.с.150-158, т.1);
- ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07.05.2019р. про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 та вищевказані висновки експертів (а.с.159-161, т.1);
- ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 07.05.2019р. про призначення
судової автотехнічної експертизи та вищевказані висновки експертів (а.с.170-188, т.1);
- висновки експерта від 07 та 09.08.2019р. з фототаблицею про те, що обидва автомобілі до ДТП перебували в справному стані (а.с.173-183);
- висновок судової транспортно-трасологічної експертизи від 13.08.2019р. з фототаблицею, яка встаовила місце розташування автомобілів в момент ДТП та згідно якої швидкість автомобіля «Ніссан Максіма» НОМЕР_1 , яким в момент ДТП керував обвинувачений ОСОБА_4 , - в момент ДТП становила 71,5…93,9км/год та вище, оскільки не враховано витрати кінетичної енергії (а.с.193-203, т.1);
- інші докази, надані прокурором, які були досліджені судом та долучені до матеріалів судової справи.
Ніким з учасників судового розгляду докази не оспорювалися та не заявлялося клопотань про визнання доказів недопустимими і неналежними окрім клопотання захисника щодо доказів забору крові в обвинуваченого - захисник вважає, що це відбулося за відсутності пойнятих, що суперечить вимогам законодавства, а тому цей доказ є неналежним та недопустимим.
Суд не може не погодитися з думкою захисника щодо порушень порядку відібрання зразків крові в обвинуваченого для проведення експертного дослідження на вміст алкоголю, - з підстав, викладених вище, підстави для визнання цих доказів недопустимими - відсутні.
Крім того, судом встановлено, що формою вини обвинуваченого є - скоєння злочину з необережності, що визначено ст.25 КК України.
При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, має роботу, сім'ю, одружений, виховує двох дітей, на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щиро кається у вчиненому, і каяття його дієве, оскільки підтверджується тим, що він відшкодував частину збитків потерпілій в розмірі 67 тисяч гривень, не заперечує проти задоволення цивільного позову.
Також суд враховує позицію потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні, та наслідки від дій обвинуваченого - загибель людини.
Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає співпрацю обвинуваченого з органами досудового розслідування, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину з необережності, а також те, що обвинувачений характеризується позитивно, має сім'ю, роботу, бере участь у вихованні та утриманні двох дітей, вину визнає в повному обсязі, щиро розкаюється у скоєному.
Суд визнає наявність обставини, що обтяжує покарання, - визначеної ст.67 КК України -скоєння обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп'яніння - з мотивів, викладених вище - оскільки вважає її доведеною.
Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якої обвинувачений ОСОБА_4 оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється органом пробації як низький. Обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його виправлення можливе в умовах без позбавлення волі.
Також суд дійшов висновку, що кримінальна відповідальність ОСОБА_4 за ст. 286ч.2 КК не виключається, незважаючи на те, що інший водій допустив порушення ПДР, оскільки саме дії ОСОБА_4 перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали, на які відсутній вплив будь-яких особливостей дорожньої обстановки, що давало підстави і можливість водію ОСОБА_4 розраховувати її з додержанням правил ПДР.
Враховуючи позицію потерпілої, позитивну характеристику щодо обвинуваченого, висновок органу пробації, згідно якого виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а також великий проміжок часу, що сплинув з дня ДТП, і за який обвинувачений не скоїв інших правопорушень, виявив себе соціально небезпечною особою, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в межах санкції ст.286ч.2 КК України, за якою його визнав винним суд.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування обирався - у виді тримання під вартою, потім - у виді домашнього арешту, дія його закінчилася, проте, з врахуванням санкції статті КК України, за якою притягується ОСОБА_4 - наявні підстави для задоволення клопотання прокурора та обрання засудженому нового запобіжного заходу - у виді особистого зобов'язання до набрання даним вироком законної сили або на 2 місяці.
Відповідно до ст.100 ч.9 КПК України речовий доказ - легковий автомобіль «ВАЗ-21061», з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 - підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_6 , як співвласниці та спадкоємиці свого чоловіка ОСОБА_8 , попередньо з нього підлягає зняттю арешт.
Легковий автомобіль «NISSAN MAXIMA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 - залишити під арештом з метою забезпечення права потерпілих на відшкодування збитків згідно позовних заяв.
Уточнений цивільний позов підлягає задоволенню частково з врахуванням виплачених обвинуваченим сум та відсутності віисновку експерта щодо розміру моральної шкоди.
Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 8949,57гривень: судової автотехнічної експертизи №390-А від 09.08.2019 - 1413,09грн., судової автотехнічної експертизи №391-А від 07.08.2019 - 1413,09грн., судової транспортно-трасологічної експертизи №389-А від 13.08/2019 - 4710,30грн., судової автотехнічної експертизи №509-А від 28.08.2019 - 1413,09грн., та №2019 - 1413,09грн.
Керуючись ст.ст.286ч.2 КК України, ст.ст.179,373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання строком на 60 днів або до набрання даним вироком законної сили та покласти на нього обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії запобіжного заходу встановити до 23 травня 2021 року включно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі вартості судових експертиз на загальну суму 8949 (вісім тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 57 копійок.
Речовий доказ після набрання вироком законної сили - легковий автомобіль «ВАЗ-21061», з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 - повернути потерпілій ОСОБА_6 , як його співвласниці, скасувавши покладений на нього арешт.
Речовий доказ - легковий автомобіль «NISSAN MAXIMA» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 - залишити під арештом з метою забезпечення права потерпілих на відшкодування збитків згідно позовної заяви.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Криничне Болградського району Одеської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 :
- на користь потерпілої ОСОБА_6 100000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка;
- на користь ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шкоду, завдану смертю годувальника - в розмірі 834 гривні 60 копійок щомісяця, починаючи з 01.05.2019 року і до досягнення повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- на користь ОСОБА_6 в інтересах її дитини ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що була неповнолітньою на момент ДТП шкоду, завдану смертю годувальника - в розмірі 834 гривні 60 копійок щомісяця, починаючи з 01.05.2019 року і до дня її повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- на користь ОСОБА_6 в інтересах її дитини ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шкоду, завдану смертю годувальника - в розмірі 834 гривні 60 копійок щомісяця, починаючи з 01.05.2019 року і до закінчення навчання - до 02.04.2022 року;
- на користь ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , шкоду, завдану смертю її сина ОСОБА_8 - в розмірі 834 гривні 60 копійок щомісяця, починаючи з 01.05.2019 року і довічно.
Вирок може бути оскаржений зацікавленими особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили в день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1