Справа № 496/1097/21
Провадження № 3/496/805/21
24 березня 2021 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.02.2021 року гр-н ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: о 10.50 год. в смт Хлібодарське по вул. Маяцька дорога, 2 Одеського району Одеської області, керував автомобілем Geely MR-7151A р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, згідно результатів тесту № 311 від 24.02.2020 року приладу «Drager», відповідно до якого вміст алкоголю склав 1,24 ‰ та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 24.02.2021 року № 000257, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зазначити, що дана норма саме в такій редакції є діючою станом на час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 24.02.2021 року, з огляду на наступне.
Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон N 2617-VІІІ), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.
Закон N 2617-VІІІ повинен був набрати чинності 1 січня 2020 року, а до цього часу Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону мав би внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність до Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до Закону.
3 грудня 2019 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон N 321-IX), яким відтерміновано набрання чинності Законом N 2617-VІІІ з 1 січня 2020 на 1 липня 2020 року.
Під час прийняття Закону N 321-IX було визначено, що для уніфікації законодавства потрібно внести зміни до великого масиву законодавчих актів з метою узгодження термінології, запровадженої Законом N 2617-VІІІ, та термінології, яка застосовується в інших законодавчих актах.
Для цього 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон N 720-ІХ).
У Розділі II Закону N 720-ІХ зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року N 2617-VІІІ.
1 липня 2020 року Закон N 2617-VІІІ набрав чинності, а Закон N 720-ІХ був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Частина п'ята статті 94 Конституції України передбачає, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Таким чином, частина п'ята статті 94 Основного Закону не допускає набрання законом чинності раніше дня його опублікування.
Головною метою цієї конституційної норми, як зазначено в рішенні Конституційного Суду від 6 жовтня 2010 року N 21-рп/2010, є недопущення набрання законом чинності до моменту його офіційного оприлюднення, чим забезпечується реалізація конституційних положень, відповідно до яких закони не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (стаття 58 Конституції України).
З огляду на зазначене, враховуючи положення частини п'ятої статті 94 Конституції України Закон №720-ІХ набрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування.
Крім того, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом N 2617-VІІІ, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було - змінено.
Однак, Законом України N 720-ІХ внесено зміни до Закону N 2617-VІІІ, відповідно до яких із Закону №2617-VІІІ вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1 КК України.
Таким чином, з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом N 2617-VІІІ, а стаття 286-1 КК України виключена.
Так, відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 062328 від 24.02.2021 року, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що водій ОСОБА_1 в їх присутності пройшов тест з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за результатами якого вміст алкоголю склав 1,24 ‰, але ОСОБА_1 не погодився з результатом вказаного тесту, про що зазначено у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 24.02.2021 року № 000257, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, відеозаписом обставин подій, з якого вбачається, що після роз'яснень інспектором поліції причин зупинки автомобіля, в процесі спілкування від ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю, що стало приводом та підставою для проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Оскільки зміни у ст. 130 КУпАП внесені Законом України № 1231-19 від 16.02.2021 року, які набрали чинності 17.03.2021 року, посилюють відповідальність, тому не мають зворотної сили, тобто застосування Закону наступає лише з 17.03.2021 року.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 приймаю до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи; особу порушника, і вважаю, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави у розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Крім того, суд, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховує, що він вчинив грубе правопорушення, яке виразилося в керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що знижують увагу, швидкість реакції, яке могло потягнути за собою тяжкі наслідки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн.
Керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Трушина
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2021 року